fbpx
Перед Матвієм поставили ультиматум – або він одружується, або батьки повністю позбавляють його фінансового забезпечення.  Хлопець, почав думати, що робити. Роботи у нього не було, жити звик красиво. А дружина? Сільська дівчина, буде сидіти і не буде його чіпати
Матвій люьив погуляти. Несерйозним. Батьки-дипломати, не останні люди в місті, щасливе дитинство, повне дефіцитних
На зворотному шляху Катерина знову побачила ту саму бабусю в підземному переході. Це ж треба, мабуть зовсім їй туго, раз цілий день тут простояла. Сама не знаючи чому, жінка купила у старенької одну з картин
Катерина поспішала на роботу. Будильник як на зло саме в цей ранок вирішив виплюнути
Сергій пакував речі. На ходу, можна сказати, хапав лише найпотрібніше: хотів встигнути, поки дружина з роботи не повернулася. Встигнути якомога швидше втекти. Від дружини, від дітей… І почати нове життя! Стоячи вже на порозі з валізою, як з ліфта вийшла Світлана: – Ти куди? – здивовано запитала чоловіка
Сергій пакував речі. На ходу, можна сказати, хапав лише найпотрібніше: хотів встигнути, поки дружина
– У нас в селі говорили – доля і на печі знайде! – все життя говорила Олесі, бабуся. – Тому не хвилюйся! Твоє від тебе не піде ніколи. Будь там, де ти є, не метушися. Просто живи своїм життям! Прийде час – твій чоловік з’явиться! Головне – дочекатися. Це важко… Але це того варте! – Але в цьому році Олесі вже двадцять дев’ять, а мрії збуватися щось не поспішають
– У нас в селі говорили – доля і на печі знайде! – все
– Життя прожити, не поле перейти! Охолонь! – втішала днями, Ніна свою молодшу сестру. – Насамперед – заспокоїтися, возьми себе в руки. Може бути, все ще не так погано, як здається. Може, там нічого ще й не було… А навіть якщо і було, подумай, чи потрібно через це руйнувати сім’ю. У вас дитина! Хороші чоловіки зараз на дорозі не валяються… Такі, які не п’ють, заробляють, все тягнуть в будинок, дитину люблять. Спробуй такого іншого знайти. І віддати його так просто якійсь дівчині – нерозумно!
– Життя прожити, не поле перейти! Ти тільки не рубай з плеча! Охолонь! –
– Ти що, ну як я їй скажу! Це неприємна розмова, а Світланка ж дитинку чекає! – зітхає пенсіонерка Галина Петрівна. – Її ображати не можна! Як же можна зараз з’ясовувати стосунки, сваритися!  Їй нервувати не можна. Та й взагалі, ображати гріх, раніше говорили, що тоді в будинку миші заведуться! Все нормально, мені зовсім не важко. Розберемося… А до лікаря я можу і в інший раз записатися. Зовсім погано стане – викликом швидку, в кінці кінців
– Ти що, ну як я їй скажу! Це неприємна розмова, а вона ж
Вона подарувала на день народження  подрузі золотий ланцюжок. Витратила всю зарплату; вона не так вже й багато заробляла. І ось, купила і подарувала цю витончену тоненьку прикрасу. Новина в жіночому колективі швидко розлітається. Чи треба за вареники з борошна і ягід або сиру дарувати ювелірні прикраси ціною в зарплату за нелегку працю?
Вона подарувала на день народження  подрузі золотий ланцюжок. Витратила всю зарплату; вона не так
Мій батько, коли йому було сімнадцять років, на ярмарку побачив дівчинку. Чотирнадцятирічну дівчинку в синій сукні з синім бантом. І закохався. Чекав, коли їй виповниться вісімнадцять, попросив її в дружини і отримав її в дружини. Він її любив… Вони були досить бідні фермери, мама доїла корів
– Мій батько, коли йому було сімнадцять років, на ярмарку побачив дівчинку. Чотирнадцятирічну дівчинку
– Просто йди, років на три. Я пам’ятаю, я не могла дихати без тебе. Я згадую маленьку квартирку, яку ми купили з таким трудом. Ти дозволив мені влаштувати в ній все на мій смак. Там було чудово. Я сердилася через те, що ти забував закривати зубну пасту щоранку!; ти бурчав, що я погано гладжу сорочки і роблю це невчасно, тому ти запізнюєшся на роботу; я була незадоволена, коли ти купував в магазині не те, що я просила. Ми знову живемо в нашій квартирці
Я пам’ятаю, я не могла дихати без тебе. Розлука на годину була нестерпною. А
Мені цікаво, що скажуть про мою історію саме жінки, в ній все не однозначно. Це почалося приблизно два роки тому, коли я влаштувався системним адміністратором в велике рекламне агентство. А потім до нас на роботу прийшла вона
Мені цікаво, що скажуть про мою історію саме жінки, в ній все не однозначно.

You cannot copy content of this page