iBilingua

Чоловік мій Ігор був інженером. Я одружилася з його спокійним характером. Але після 7 років сімейного життя цей спокій почав набридати мені. Я дуже люблю романтику. Але «спокій» мого чоловіка позначувався і тут. Він зовсім не вплітав романтику у наші стосунки і цей стан вічного спокою змусив мене забути, що таке кохання. Нарешті я сказала йому своє рішення: Хочу розлучитися! – Припустимо, на вершині гори є одна квітка і ти знаєш, якщо зірвеш її – впадеш. Зірвав би ти її для мене знаючи, що це забере у тебе життя?

Чоловік мій Ігор був інженером. Я одружилася з його спокійним характером. Але після 7

життєві історії 0

Ніна подивилася на годинник. Ще 10 хвилин. Ніколи ще вона не приходила на побачення раніше за призначений час. Вона завжди і скрізь спізнювалася. Але це побачення – незвичайне. Воно перше та останнє. Втретє вона дістала пудреницю й уважно оглянула своє обличчя. Щоки палали. Вона ще раз припудрилася. – Я дуже хотіла тебе побачити. Я така щаслива зараз. Я знаю, що ми з тобою більше ніколи не побачимось, тому я зараз можу все тобі сказати. Я люблю тебе

Ніна подивилася на годинник. Ще 10 хвилин. Ніколи ще вона не приходила на побачення

життєві історії 0

І ось ми з Олегом розлучені, майно поділено. Здавалося б, розійшлися і кожен пішов своєю дорогою. Саме так я й уявляла закінчення стосунків. Усе у минулому. Діти, вже зовсім дорослі та сімейні, і, хоч і не муркотітимуть з тобою вечорами, але зрозуміють, що таке буває, люди розходяться. З того часу я не стежила ні за тим, як і що оформляє чоловік, кому виписуються податки. Олег завжди мені рапортував, що сплатив податки, по комуналці боргів немає. При оформленні дачі та ділянки, я дала генеральне доручення на все майно. А ще мене з доларами підвела моя мати

І ось ми з Олегом розлучені, майно поділено. Здавалося б, розійшлися і кожен пішов

життєві історії 0

Точніше я побачила Діму з вікна маршрутки, коли він прогулюється по набережній в обнімку зі “справами”, які представилися в образі мініатюрної блондинки. Не пам’ятаю, як доїхала додому, ніби в маренні. Одна мудра людина сказала – важко перші 72. На порозі стояв Микита і зніяковіло посміхався

Мене покинули. Та ні, навіть не кинули, а так поклали на далеку поличку, як

життєві історії 0

Я вже 10 років живу в бабусиній квартирі. Зробила там ремонт, у ній народились мої діти. Бабуся завжди казала, що залишить квартиру мені. Було ніяково заводити розмову про офіційне оформлення цієї обіцянки, а бабуся все відкладала візит до нотаріуса. Крім моєї мами у бабусі є ще син, мій дядько

Я вже 10 років живу в бабусиній квартирі. Зробила там ремонт, у ній народились

життєві історії 0

Все своє життя Настя жила з татом. У їхніх стосунках панувала гармонія та абсолютне порозуміння. Так було, поки батько не одружився

Все своє життя Настя жила з татом. У їхніх стосунках панувала гармонія та абсолютне

життєві історії 0

Я згодна сидіти зі свекрухою лише в одному випадку, якщо вона перепише на мене квартиру. Не на чоловіка, не на онуків, а на мене. Чоловік говорить про розлучення, якщо відмовлюсь

Я одружена 17 років. І всі ці роки моя свекруха ніколи мене не любила

життєві історії 0

Андрій стояв навпроти, і не знав, як ще має вмовити мене на пропозицію жити разом. Ми зустрічаємось вже рік. Він гарно за мною доглядає. Та жити разом до шлюбу не входило в мої плани. – Як ти собі це уявляєш: я перу, прибираю, готую їсти, чекаю тебе після роботи, а ти в свою чергу жодної відповідальності за мене не несеш? Я знаю багато пар, які з цього починали, і до сьогодні живуть у “вільних стосунках”

Андрій стояв навпроти, і не знав, як ще має вмовити мене на пропозицію жити

життєві історії 0

Ми живемо скромно, в селі, тому після пропозиції руки та серця, разом з Віталіком вирішили весілля відгуляти скромне. День перед торжеством я забрала з салону сукню, і готувалася до свята. Ближче вечора на подвір’я влетіла моя майбутня свекруха, і покликала мою маму і мене на важливу розмову. Виявляється, Віталік сам не насмілився мені це повідомити, тому прислав матусю. Все село з нас сміялося

Ми живемо скромно, в селі, тому після пропозиції руки та серця, разом з Віталіком

життєві історії 0

Так, мій син офіційно не визнав цю дитину своєю, і не платить аліменти, але по можливості приходить, грається з ним, і дає гроші. Але коли ми дізналися, яку суму на дитину отримала Леся, ми здивувалися – гроші не малі, оскільки оклад на роботі був хороший. Ось ми і вирішили поговорити з нею, щоб частину цих грошей Леся віддавала батьку. Як-не-як, а він причетний до цієї справи не менше неї

Так, мій син офіційно не визнав цю дитину своєю, і не платить аліменти, але