fbpx
На Різдво ми пішли в церкву, нас не було десь годинки три. І що ви думаєте, свекри вирішили дома не дармувати. – Наталю, ми тут з Павлом Івановичем вирішили вам трохи допомогти, і ялинку розібрали. Для чого вона вам, новий рік же закінчився. Спершу я подумала, що це якийсь жарт, але не побачивши красуні на місці, отетеріла. – Ну як можна було? На саме ж Різдво?
Мені 29 років і все своє життя я прожила у Львові. Три роки тому
– І як тільки могла така у нас з’явитися? Ти, Яне – чорний мов сажа в печі, я також завжди темненькою була, мене часто в дитинстві циганчам називали, а тут, на тобі – біла-булюсінька, ще й кучерява, що гребінця не запхнеш. – Маруся з Яном мріяли про сина, а третьою на світ з’явилася Іринка, ще й зовсім не схожа на батьків. Одна бабуся, мама Яна, знала причину цих біловолосих кучерів
– І як тільки могла така у нас з’явитися? Ти, Яне – чорний мов
Допомога батьків – постійна тема конфліктів у сім’ї. Наталя дорікає чоловікові, що ось і квартиру їй залишили її батьки, тепер ось машину батько за свій рахунок відремонтував. – А де допомогу від твоїх, – кричить дівчина, – ні грошей на кредит, ні підтримки матеріальної. Тепер ось ще й з ремонтом, хоча обіцяли!
Хто такі утриманці? Діти, немічні старці … Так. А ще ті дорослі, яких в
Чула Олена, що кума її тільки-тільки від дочки, яка в столиці живе, повернулася, та й давай випитувати: як, що, й до чого. А Гануся щаслива, бо має чим похвалитися. В таких хоромах живе її Орися, а чоловік, просто золото, працювати не дає, каву в ліжко носить. Ну пощастило не те слово
Чула Олена, що кума її тільки-тільки від дочки, яка в столиці живе, повернулася, та
– Бабусю, а тато точно не прийде, – тихенько запитав Дмитрик. – А де ж він живе? – А Ніна Павлівна зі сумом подивилася у вікно. Вона не знала, як сказати дитині про те, що її недолугий син знайшов собі жінку з двома дітьми, що живе з ними, відвозить їх щоранку в дитячий сад, грає з ними, а свого рідного сина чомусь знати не хоче!
Зітхнула Ніна Павлівна, глянувши на годинник і продовжила розбирати пакети з продуктами. Її перервав
Переїхали ми три роки тому до мами дружини в райцентр у приватний будинок, а свою квртиру дочці і зятю віддали. Мама дружини Марта Дмитрівна – хороша спокійна людина. Теща давно овдовіла, ми миримося з нею нормально, ладнаємо. Але має люба моя друга мама звичку, яка мене з розуму колись зведе, можливо, навіть вже скоро
Переїхали ми три роки тому до мами дружини в райцентр у приватний будинок, а
Ці знаки Зодіаку не потерплять і пилинки в своєму домі, вони ще ті чистюлі. Проте, супутникам життя буде не легко поруч з такими людьми. Крихта, що впала випадково зі столу, може наробити бучі
Ці знаки Зодіаку не потерплять і пилинки в своєму домі, вони ще ті чистюлі.
Готую, тягну на собі важкі пакети з продуктами після роботи, і слухаю його ниття, яке чомусь співчуття у мене зовсім не викликає. Але ж ми щойно за свою таку бажану квартиру борги і кредити виплатили, а тут все летить шкереберть між нами. І що його робити? Мама мені говорить: переїзди до мене, а квартиру потім поділити. Але починати все спочатку у 32?..
Готую, тягну на собі важкі пакети з продуктами після роботи, і слухаю його ниття,
Притча дня: ця розповідь не залишить вас байдужими і торкнеться струн вашої душі! “Він намагався дотягнутися до кнопки виклику медсестри, але у нього не було сил. Сусід спостерігав за тим, що відбувається. Йому не важко було натиснути на свою кнопку, але він цього не зробив”
Притча дня: ця розповідь не залишить вас байдужими і торкнеться струн вашої душі!  В
Жінки поділяються на жінок і на… дуже жінок. Волею долі я опинилася в обласній лікарні. Сумна, прямувала на медсестринський пост, щоб дізнатися, в якій палаті мені належить провести кілька непростих днів. Біля однієї з палат стояла худенька невисока жінка в яскравому красивому халаті. Я не пам’ятаю обличь сусідок по палаті. Пам’ятаю тільки Олену
Жінки поділяються на жінок і на… дуже жінок. Волею долі я опинилася в обласній

You cannot copy content of this page