iBilingua

Вперше за такий довгий час Василь зустрів маму, яка жила в іншому місті, і вже втретє була заміжня, на хрестинах дитини своєї тітки. В ресторані всі родичі спілкувалися. Були там і молодші його сестрички. – Ось, глянь, це мої дві красунечки, мої найрідніші донечки, – сказала вона оному з родичів. Все це довелось чути і Василю. – А як же я? Хіба я не твій син?

Олександру Григоровичу і його дружині було дуже соромно за дочку, але нічого вдіяти вони

життєві історії 0

Все село бачило, як Іванка, з величезними торбами, направлялася від свого дому, який за її зароблені гроші, перетворився на “лялечку”, до матері, що жила на краю села. – Ой, бідолаха. Приїхала з такої далекої Іспанії, а тут така “несподіванка”. А ми ж попереджали: “Не їдь? Для чого вам ці гроші? Іванко, схаменися! Чоловік без жінки довго не зможе”. – Не послухала!

Все село бачило, як Іванка, з величезними торбами, направлялася від свого дому, який за

життєві історії 0

Я якось натякнула дітям, що мені важко, що не хватає грошей на елементарне. М’яса я зовсім не купую, їм одні кашки з капустою, але розумію, що довго так тривати не може. Син Олег відразу дав “відсіч”, а дочка Зорянка почала виправдовуватись, що їм самим не хватає з чоловіком. Я не стала наполягати чи ображатися. Самі з чоловіком винні, що виховали дітей черствими

Я якось натякнула дітям, що мені важко, що не хватає грошей на елементарне. М’яса

життєві історії 0

Я готувала перед вихідними їжу, як пролунав цей телефонний дзвінок. – Уля, ти собі навіть уявити не можеш, – сказала сестра. І тут я зрозуміла, що вона помилилась контактами. Але не промовивши і слова, я стала слухати її розповідь дальше. – Моя Галька така бідна і нещасна! Грошей їй не хватає! Уявляєш? В неї і чоловік, і одна дитина. Не те що я, одна своїх двох рощу. Гидко слухати навіть було. На моря гроші є, а щоб помогти рідній сестрі – нема!

Я готувала перед вихідними їжу, як пролунав цей телефонний дзвінок. – Уля, ти собі

життєві історії 0

Ростислав пішов на небеса, коли мені навіть п’ятдесят не було. Я важко пережила втрату, але час лікує. У нас з ним троє дітей, які вже доволі дорослі. Старший Вадим одразу ж після університету одружився. Я не в захваті від такого раннього шлюбу, але це його вибір. Недавно вони зробили мене бабусею. – Мамо, тепер тобі не буде сумно. Онук “заповнить собою” весь твій вільний час. – Агов, а я цього хочу?

Ростислав пішов на небеса, коли мені навіть п’ятдесят не було. Я важко пережила втрату,

життєві історії 0

Переїзд баби Стефи, з міста до села, відбувся практично на моїх очах. Хатинка старенька, але досить охайненька, а бабуся, незважаючи на поважний вік, доволі енергійна. Довго її діти та онуки не засиджувалися. Допомогли порозставляти старенькій речі, і поїхали, на прощання сказавши, що часто навідуватись не будуть, оскільки всі зайняті. Я ж то розумів, привезли матір, бо усім в місті заважала. Та перший їх приїзд, не те слово – здивував!

Переїзд баби Стефи, з міста до села, відбувся практично на моїх очах. Хатинка старенька,

життєві історії 0

Ми хотіли Ольгу Петрівну переконати в тому, що такі вчинки не варто робити в її віці. Свекрусі, щоб ви розуміли, вже 56 років. Але ця вперлася, і на умовляння сина не ризикувати здоров’ям, говорила: “Хочу, і все!” Та згодом у неї цього “хочу” ставало все більше і більше

Ми хотіли Ольгу Петрівну переконати в тому, що такі вчинки не варто робити в

життєві історії 0

Я вже не знаю, як його позбутися, чоловік сказав, що приїде всього на місяць, поживе, роботу знайде і з’їде, а він уже третій місяць живе, роботу так і не знайшов, їсть як кінь, по дві порції за раз, не можу більше! Так, у нас квартира трикімнатна, ну ти знаєш. Тільки от ручку він один раз прикрутив, а їсть він щодня по 3 рази і вся його білизна в загальне прання складається, а я його одяг потім випраний розвішувати повинна?

Я вже не знаю, як його позбутися, чоловік сказав, що приїде всього на місяць,

життєві історії 0

Я начебто симпатична, приваблива дівчина. Не хочу хвалитися, але так і навколишні мені кажуть, постійно приділяють увагу молоді люди, запрошують на побачення. Але не завжди ці побачення бувають адекватні, ось стався недавно такий випадок. Мене запросив на побачення Артур, колега по роботі, він у нас красень, знаю, що про нього дехто просто мріє. Пішли у кафе. – А я потім тобі на картку перекину

Я начебто симпатична, приваблива дівчина, все при мені. Не хочу хвалитися, але так і

життєві історії 0

Почали ми сваритися, я відчуваю, що Славко якось холодний до мене став, дратується на мене, на дочку. Справа дійшла до розлучення. І ось у якийсь момент я пішла і купила собі дублянку, і вирішила, що починаю нове життя, йду по вулиці така в новій дублянці, капюшон зверху, відчуваю себе прекрасно і думаю: розлучення і все – нове життя!

«Давай, розповідай» – сказала Олена подрузі, коли вони сіли пити чай. Людмила і Олена