iBilingua

Мені 62 роки, я сім років тому стала вдовою. Я дуже важко перенесла втрату чоловіка, ми фактично все життя прожили разом, виховали трьох дітей, які зараз усі дорослі і мають свої сім’ї. Я думала, що у своєму віці залишусь одна, я навіть не розраховувала, що зустріну людину, з якою б хотіла дожити віку. Я дуже сумувала за своїм чоловіком і склалося враження, що ніхто ніколи не зможе мені його замінити

Мені 62 роки, я сім років тому стала вдовою. Я дуже важко перенесла втрату

життєві історії 0

Цього дня було велике свято Чесного Хреста. Біля церкви було багато людей, а серед них і Ольга, яка міцно тримала за руку хлопчика років восьми, а з-під плаща вже було добре видно округлий животик. – Бабуся Неля, ви приглянете за Денисиком, мені висповідатися потрібно? На душі так важко

Цього дня було велике свято Чесного Хреста. Біля церкви було багато людей, а серед

життєві історії 0

– Боже мій, у неї навіть дитина, якайсь неправильна, всі люди, як люди, в перші місяці знають, хто буде, а вона ще не знає. І яке мені придане купувати, скажи?, – таким тоном сказала свекруха, ніби спеціально невістка не знає стать майбутньої дитини. Їй ніби як подобалося мучити невістку, тим більше зайнятися на пенсії нічим, ось вона і ходила до них додому, як на роботу!

– Та хто ти така, щоб вказувати мені, – кричала Валентина Сергіївна. – Я,

життєві історії 0

– У нас же кредит! А свекруха сама запропонувала – йди працюй, я буду з дитиною… Два місяці минуло і все, тепер «сидіть самі!». Я їй кажу, і з ким Матвій дев’ятого числа залишиться? А вона – це мовляв, ваші проблеми, а не мої! Я взагалі зараз не уявляю, що робити. Навіть якщо няню шукати, то її за один день не знайдеш. Тим більше свята. Ось я так і знала, що цим закінчиться!

– …І ось вчора ввечері, ми вже спати лягаємо, дзвонить мені свекруха і заявляє:

життєві історії 0

Минув лише рік після відходу матері, а Леся вже ділить спадок. Коли вона прийшла до мене з думкою, що ми обоє маємо отримати досить пристойну суму, це мене здивувало. Я запитала її, звідки такі гроші, адже все, що є у батьків, це лише будинок в якому досі живе батько. Леся відповіла, що йому доведеться продати будинок і купити собі квартиру. У всякому разі, для однієї людини він завеликий

Я ніколи не могла б подумати, що наша сім’я буде серед тих, чиї добрі

життєві історії 0

– Віталік, ти будеш татом! – збрехала Надюша майбутньому чоловікові. Вона все готова, заради власного «щастя». Ось і зараз, коли дівчина познайомилася з Віталіком, вона твердо вирішила: «Він на мені одружеться!» А він – наречений завидний. Власна капртира, автомобіль німецької марки, бізнес успішний

Надя – дівчина відчайдушна. На все готова, заради власного «щастя». Ось і зараз, коли

життєві історії 0

– Тебе там добре подивилися? Може ти ще одного носиш? – пожартувала свекруха, коли глянула, що через кілька місяців мій живіт так і не зменшився. Мене такі слова сильно засмутили. Вона, як жінка, навпаки повинна підтримати мене, а не принижувати перед чоловіком. А на кухні, коли Віталік сидів біля донечки, додала: “Роби щось, бо мій синок не любить таких дівчат. Гляди, щоб не покинув з двома дітьми”

Деякі з вас можуть подумати, що я ненормальна, але моя ситуація мене справді турбує.

життєві історії 0

Ну як я познайомлю свого інтелігентного нареченого з мамою-торгашкою, яка все життя просиділа у райцентрівському магазині? Сором, та й годі. А батьки Максима кожного року на Червоне море літають відпочивати, у Китай по товар. Цивілізовані люди, у них свій бізнес. А мама так і сидить у своєму магазині, плюхкає соняшникове насіння, наливає мужикам з-під прилавку

Мене виростила одна мама, батько кудись завіявся, коли вона мене чекала, тільки аліменти перераховував.

життєві історії 0

Через моїх батьків ми з чоловіком не можемо відкрити власний бізнес, а зараз якраз є така можливість. Невже вони не хочуть, щоб ми стали забезпеченими, заможними, піклувалися про них у старості, допомогали, щоб вони ні в чому не потребували? А вони вперлися: на дамо вам продати квартиру! Це, по-перше, моя квартира, ну й що з того, що на маму оформлена

Ось яка у нас склалася ситуація. Коли я була ще незаміжньою, батьки подарували мені

життєві історії 0

Такого я не очікувала – щоб рідна свекруха з квартири виганяла! Адже батьки чоловіка подарували нам цю квартирку на весілля. Я тоді так цьому раділа! Вона була не нова, залишилося від чоловікової бабусі, у запущеному стані, зі старими меблями і обдертими шпалерами. Ми з неї зробили цукерочку! Ми самі не могли потягнути дорогого ремонту, зарплати у нас невеликі. Взяли кредит, трохи допомогли грошима мої батьки. Можливо, заборонити їй спілкуватися з онуками?

Такого я не очікувала – щоб рідна свекруха з квартири виганяла! Адже батьки чоловіка