життєві історії 0
Я довго розглядала цю каблучку, і в пам’яті спливла історія, якій вже декілька років. Я направилась у вітальню, де перед телевізором сидів мій благовірний. Я не стала “ходити навколо”, і задала Кості питання, як кажуть, в лоб. – А що в нашому домі робить каблучка Софії? – Чоловік спершу зблід, потім почав щось бурмотіти про себе, а в кінці видав. – Так, було діло!
Я довго розглядала цю каблучку, і в пам’яті спливла історія, якій вже декілька років.
життєві історії 0
– Знала б чим обернеться, ні за що б до сина не поїхала жити! – зітхає сімдесятилітня Марія Олександрівна, – вже як тоді він мене вмовляв, мамо їдь до нас жити, тут в квартирі і кімната у тебе буде, і магазини все під боком – намалював мені рай, а на ділі то що?!
– Знала б чим обернеться, ні за що б до сина не поїхала жити!
життєві історії 0
Оленка йшла додому, слова Богдана немов досі звучали у неї у вухах, відлунювали в серці «Не народжуй, не народжуй…» Молоденька дівчина, майже зовсім ще дитина, загорнувшись в промокле покривало і тремтяча від холоду, швидким кроком прямує в бік лісу. В руках, притискаючи до себе, вона тримає зовсім крихітний згорточок
Холодний осінній ранок, дрібний дощ. Молоденька дівчина, зовсім ще дитина, загорнувшись в промокле покривало
життєві історії 0
В неділю Галина була на роботі, а я, щоб не сумувати дома, направився в гості до мами з братом – давненько я їх не бачив. Спершу ми посиділи за столом всім сімейством, згодом Остап пішов по справах, а я вирішив прилягти, і пішов у кімнату до брата. Для мене було дивним побачити там каблучку своєї дружини, зі здивованим обличчям я направився до мами. – Не хотіла тобі розказувати, але прийдеться, – сказала вона
В неділю Галина була на роботі, а я, щоб не сумувати дома, направився в
життєві історії 0
«Вчися, доню, як батьків треба тішити!» – сказала мені мама на весіллі двоюрідного брата. – Поліно Степанівно! Я хочу Вам віддячити за все, що Ви зробили для мене і моєї родини. Це вам! – Назар вручив моїй мамі красиву коробочку, перев’язану пишним бантом. – Не для того я тебе ростила, щоб ти на мене потім свою дитину залишив. Я тобі в няньки не наймалася. Сам одружився на кому попало, а тепер я розгрібати мушу? Ні, синку! Іди і живи своїм життям! – У мене Оленка все одно вдома з дитиною, а де один – там і другий. Приходь! Нова дружина Назара – бездітна 65-річна Галина. – Стій! Ти ж наступна в черзі на «Дякую»! Ось, тримай!
«Вчися, доню, як батьків треба тішити!» – сказала мені мама на весіллі двоюрідного брата.
життєві історії 0
Оксана, моя донька, і я повинна її захищати в любому випадку, хоча й розумію, що правий мій зять з одного боку, а з іншого ні. Так, дочка не пропрацювала за всі ці роки і дня, але ж вона виховувала їх дітей. Чи це тепер не рахується? Вони так довго йшли до того моменту, щоб придбати власне житло, і тепер вона повинна підписати документи, що не має на нього жодного права? Хіба це сім’я?
Оксана, моя донька, і я повинна її захищати в любому випадку, хоча й розумію,
життєві історії 0
Бабуся, коли зрозуміла, що захворіла, переписала свою трикімнатну квартиру на мене і батька, свого сина. Я вийшла заміж, і переїхала жити до чоловіка в квартиру, яка була куплена через іпотеку. Та так сталося, що незадовго після бабусі, відійшов у той світ і батько. Мама довго не горювала, і привела в квартиру нового кавалера. Я не хочу подавати в суд на рідну людину, але і своє віддавати не хочу
Бабуся, коли зрозуміла, що захворіла, переписала свою трикімнатну квартиру на мене і батька, свого
життєві історії 0
В неділю я надумав познайомити маму з Наталкою. Ми давно зустрічаємось, тому пора переходити на новий рівень. Мамі вона сподобалась, але це було перше враження. Ми сіли за стіл, мама приготувала мої улюблені страви, і тут Наталка давай говорити мамі, що було б добре, якби вона з’їхала зі своє двокімнатної квартири, і віддала її нам. Мама втратила дар мови. Та що казати, я й сам стерп. До чого тут квартира?
В неділю я надумав познайомити маму з Наталкою. Ми давно зустрічаємось, тому пора переходити
життєві історії 0
З мамою батько, як вареник в сметані валявся, але йому й того стало мало. Знайшов він собі “любов життя” і залишив нас одних. Його Ліля, нова дружина, була на декілька років старшою за мене. Маму він “обдер, як липку” – забрав майже все, навіть телевізор з моєї кімнати. Сказати, що мама важко перенесла розлучення, нічого не сказати. І ось з того часу минув вже не один рік. І ось дзвінок!
З мамою батько, як вареник в сметані валявся, але йому й того стало мало.
життєві історії 0
Ні з Ольгою, ні тим більше з її мамою, Валентиною Сергіївною ми подругами не були. Так, жили неподалік оді від одних, віталися, і на тому був кінець. Я того дня гуляла зі своїм синочком на дитячому майданчику. І тут до мене підходить та ж сама Валентина Сергіївна. Я чула про історію її дочки: заміж не вийшла, але недавно стала мамою одразу двох хлопчиків, і щиро радію – діти це щастя! Розмова видалась нелегка, і геть мені не зрозуміла
Ні з Ольгою, ні тим більше з її мамою, Валентиною Сергіївною ми подругами не

You cannot copy content of this page