Я довго переконував свого 85-річного батька не гарячкувати і не одружуватися на цій Анні. І ні, тут навіть не у віці батька проблема, а у тому, що я всім нутром відчував, що в цієї Анни не хороші наміри. – Ой, ну знайшов мільйонера, жартував тато. – Змирися, ця жінка мене щиро кохає!, – додав він. А потім ця розмова Анни по телефону, яка відкрила всі “карти”. Ну це ж всім зрозуміло, що така молодиця просто так не покохає людину у віці. Але мій батько невблаганний
Я довго переконував свого 85-річного батька не гарячкувати і не одружуватися на цій Анні.
– Тату, я в твоїй квартирі зроблю ремонт, навіть вже гроші виділив, а ти в той час побудеш в будинку для літніх людей, – наголосив син. Я ж йому повірив, бо ми з дружиною все робили для єдиного сина, лиш би він жив краще за нас. Минуло пів року, а ремонт все не закінчувався. А одного дня я почув розмову між персонам. Виявляється, Максим мою квартиру вже здає в оренду
– Тату, я в твоїй квартирі зроблю ремонт, навіть вже гроші виділив, а ти
– Ростиславе, ти всі роки приховував від мене зарплату, плакався що в тебе мало грошей! І тепер ти оце зробив. Наіть зі мною не порадився! Я продала свій гараж, який у мене був ще від мого дідуся!
– Ростиславе, ти всі роки приховував від мене зарплату, плакався що в тебе мало
В мого тата геть немає совісті. Він поцупив у мене 50 тисяч, а тепер прикидається невинним. – Ти жартуєш, так? – я дивилася на виписку з банку, де чорним по білому було написано, що 50 000 гривень зникли з мого рахунку. – Як це могло статися?
В мого тата геть немає совісті. Він поцупив у мене 50 тисяч, а тепер
– Так вони навіть у гостей не запитали, хто тут тримається посту, хто ні! Це я сьогодні розказую своїй мамі, як ми вчора з чоловіком і дітьми сходили на ювілей до наших спільних друзів. Прийшли, а в них на столі оливки, салатик з капусти, горішки, насіння, червоне сухе, хлібчик і все. Бо вони дотримуються посту. Зібрали в хаті гостей, 10 чоловік, і оце пустим столом їх годували. А ми подарували 200 доларів
– Так вони навіть у гостей не запитали, хто тут тримається посту, хто ні!
– А ти не боїшся кари Божої, Юлю? – ці слова прозвучали різко, аж я мало не випустила з рук чашку з чаєм. – Бо, здається, іншим людям ти легко можеш псувати життя, а сама залишатися чистою. Я глянула на свекра, Петра, й не могла повірити власним вухам. Він ніколи не звертався до мене таким тоном. Зазвичай був стриманий, навіть холоднуватий, але ніколи не дозволяв собі отакої відвертої зневаги. Особливо враховуючи, що будь-якої неділі він бігав до церкви, хизуючись своєю релігійністю, але ж не був таким набожним, коли порушив шосту заповідь
– А ти не боїшся кари Божої, Юлю? – ці слова прозвучали різко, аж
– Ти серйозно вважаєш, що цей борщ можна їсти? – так зустріла мене свекруха на другий день нашого спільного проживання. – Не дивуйся, що Вадим іноді обідає у мене
– Ти серйозно вважаєш, що цей борщ можна їсти? – так зустріла мене свекруха
Коли на нашому з Настею весіллі з “привітанням” підійшов мій новоспечений тесть, всі гості затамували подих. Я сам відчував якийсь негатив, але до кінця не хотів вірити, що він таки щось втне. Але я помилився. – Ось, тримай конверт. Я думаю, тут вистачить на деякий час моїй дочці догоджати. Поки ти на нормальну роботу не підеш, – наголосив він. Я взяв конверт і відразу в нього заглянув. Моє чуття мене не підвело, окрім “пару гривень” там була і записка
Коли на нашому з Настею весіллі з “привітанням” підійшов мій новоспечений тесть, всі гості
Ще зовсім недавно ми всі разом святкували їхнє золоте весілля. Зібрали родину, замовили дорогий ресторан, тости, привітання – все виглядало так, ніби у них міцний і щасливий союз. І ми дійсно так вважали, навіть жодного сумніву не виникало! Але минув лише тиждень після свята, і мама спокійно повідомила нам із сестрою: — Дівчата, я подаю на розлучення
Батьки “порадували” нас із сестрою несподіваною новиною – вирішили розлучитися після 50 років шлюбу.
Відійшла в засвіти наша тітонька Аделя. У неї у Львові три квартири. В одній вона жила сама, а дві – здавала квартирантам. І все вона заповіла моїй мамі. Нас у мами троє, всі ще живемо на орендованому житлі. І ось ми вирішили умовити маму переписати на нас ці квартири, адже у них з батьком і квартира хороша, і дача
Відійшла в засвіти наша тітонька Аделя. У неї у Львові три квартири. В одній

You cannot copy content of this page