– У мене? З нею? Ніяких відносин! Навіщо? Ми з нею навіть не знайомі, я її бачила тільки на фотографіях… Для мене це абсолютно чужа дитина. До речі, коли наш син народився, я теж сказала – зводити їх не будемо. Різниця у віці велика, десять років, нічого спільного у дітей немає.Чоловік зі своєю дочкою спілкується і досить, я ж тут до чого? Він, до речі, теж нечасто став з нею зустрічатися останнім часом
На пошті, стоячи в черзі до віконечка, розмовляли дві молоді жінки. – У суботу
Притча дня: “Дивно, що 100-гривнева купюра нам здається такою великою, коли ми її залишаємо в храмі, і такою маленькою, коли ми залишаємо її на ринку. Дивно, що нам так важко вивчити одну молитву, і ми так легко запам’ятовуємо і переказуємо чутки”
Притча дня Дивно, що 100-гривнева купюра нам здається такою великою, коли ми її залишаємо
Дванадцять років тому я залишила свого сина, точніше, віддала його на виховання своїй мамі. Тепер я хочу налагодити з ним відносини, але Миколка не йде на контакт зі мною, і я не знаю, як мені бути. Можливо, облишити ці спроби і жити своїм життям? Тоді, в юності, у мене були свої плани, у які не вписувалася дитина, але тепер я не можу народити чоловікові диття
Дванадцять років тому я залишила свого сина, точніше, віддала його на виховання своїй мамі.
Сьогодні вона ночує в цих, завтра – в тих, снідає в Петренків, обідає у Таранушок, вечеряє в Іванчиків… Ніхто з неї копійки не бере, так і няньчать всім селом бабцю Стасю. Людмилі й соромно те все, та що з матір’ю зробиш, якщо вона ось так вирішила чекати, поки Господь її душу покличе? Виховала он їх усіх і їхніх дітей, хіба могли односельці не виконати останню волю старенької?
Чудна ця ситуація вийшла, але звикли вже всім селом, другий рік бабця Стася квартирує
7 років тому сталося те, що розділило наше життя на «до» і «після». Старша дочка розлучилася з першим чоловіком і вийшла заміж за коханого, за чоловіка, з яким зустрічалася ще у шлюбі. Сина народила. Мій чоловік не визнає ні нового зятя, ні онука, дивитися на них не може, ще й мене обмежує у спілкуванні з ними
У нас з чоловіком двоє вже дорослих дітей, син і дочка. Щаслива сім’я, міцний
Що не кажіть, а найсмачніші голубці – це наші  Голубці по-закарпатськи. Ось як вони готуються, інших не схочете. Хай вам смакує! Готуємо наступним чином, це не займе багато часу і зусиль, а задоволення отримає вся родина!
Нам потрібно для Голубців по-закарпатськи взяти: — капуста — 3 кг — свиняча корейка
Люди цього знаку Зодіаку мають дійсно складний характер. З ними важко жити. Ви вже знаєте, про який знак йдеться? 
Люди цього знаку Зодіаку мають дійсно складний характер. З ними важко жити. Ви вже
Того дня Олена Петрівна з’явилась на порозі Маріїної квартири разом з Юрою. Вона світилася від щастя, а в руках тримала свіжоспечений пляцок. – Марічко, ми тут з твоїм чоловіком дещо придумали. Як не крути, але важко мені в селі одній-однісінькій. Став чайник, будемо дещо святкувати. – Марія одразу ж відчула якийсь підступ, але вирішила дослухати цю історію до кінця
Того дня Олена Петрівна з’явилась на порозі Маріїної квартири разом з Юрою. Вона світилася
Діти недавно квартиру в новобудові купили. Я за них щаслива, бо так довго тулилися по орендованих. Тільки всі гроші, що лишилися, вони в ремонт кинули, а ось, щоб гарно облаштувати – не вистачило. Я якось пройшлась по своїй хрущовці, і подумала, було б не погано меблі поміняти. Дочка добре стоїть на ногах, нічого не станеться, як проспонсорує, а ці сину віддам. Уявляю їхнє щастя. Вже краще, ніж на матраці спати
Діти недавно купили квартиру. Всі ж гроші туди всунули, а тепер сплять на надувному
– Ти уявляєш, у сусідки моєї, Ольги Іванівни, виявляється, дочка є! І внуки вже студенти! І зять на дорогій машині! – здивовано розповідає сорокарічна Лідія. – Я була впевнена, що вона самотня. За чотири роки в цьому будинку я ні разу, розумієш, не бачила нікого з них!  Ти уявляєш, яка дочка? У неї мати хворіє! А вона «не ваша справа!» Так я, чужа людина, для цієї бабусі більше зробила, ніж рідна дочка! Невже совісті немає?
У самій Лідії дуже близькі стосунки з мамою і таких дочок, які кинули батьків,

You cannot copy content of this page