iBilingua

Я застукала свою свекруху з чоловіком, але халепа в тому, що не з моїм свекром, а з елегантним і високим брюнетом. Ці два дні я планувала провести в своє задоволення, натомість отримала стрес, бо в кожній парі, яка проходила повз мене, я бачила Людмилу Степанівну. Ми з нею ніколи не ладнали і ось в мене дилема, розкривати правду перед її чоловіком і сином, чи залишити цей вчинок на її совісті?

Я застукала свою свекруху з чоловіком, але халепа в тому, що не з моїм

життєві історії 0

І якщо мама погоджується на мене переписати свою трикімнатну квартиру, то тато категорично проти. Він каже, раз у нього троє дітей, то спадок буде розділено по-чесному і обговоренню це не підлягає. В мене одна надія, що тато відійде на небеса раніше і мама все оформить на мою користь. Я не хочу чужого, я заслужила на цю нерухомість. Вона по праву належить мені. Я ж батьків до останнього глядітиму. Ні Катерині ні Тарасу, нема до них ніякого діла. Тільки спадщину ділити, я впевнена, вони миттю прибіжуть

І якщо мама погоджується на мене переписати свою трикімнатну квартиру, то тато категорично проти.

життєві історії 0

Після розлучення син повернувся до мене в квартиру. Я у всьому винила невістку, бо не змогла вберегти сім’ю, в них же і дитинка є. Але, Олена стояла на своєму. Коли в дітей все добре було, я сина завжди підтримувала. Не раз ґудзик пришивала на сорочці, бо в невістки руки не доходили, і готувала улюблені страви Максима. І лише згодом я здивувалася, як невістка так довго терпіла біля себе мого сина. Так соромно стало, це ж я його таким виховала!

Після розлучення син повернувся до мене в квартиру. Я у всьому винила невістку, бо

життєві історії 0

Мені вже 37 років, а раду собі ніяк не можу дати. До того ж, моє життя після того, як я три роки тому повернулася додому з чотирирічною дитиною, стало дуже важким. А все через рідну сестру і матір. Я тоді пішла від чоловіка і повернулася в будинок до матері. Є у мене ще старша сестра, яка теж живе з мамою. Живемо вчотирьох у двокімнатній квартирі. Усім потрібен окремий кут. Мати втомлюється. Втомлююся я. Мечуся між домашніми справами, дитиною та роботою. Працюю я в дитячому садку, зарплата невелика, плюс отримую мізерні аліменти. Скільки можу, віддаю матері

Мені вже 37 років, а раду собі ніяк не можу дати. До того ж,

життєві історії 0

В мене був ювілей – 70 років. Я спекла свій фірмовий тортик і звісно ж, запросила Ларису на каву. Прийшла вона засмучена, але з невеличким подарунком. Та вже за пів годинки сестра розридалась у мене на кухні. Виявляється, після п’ятнадцяти років шлюбу її дочка з чоловіком розлучається. Я поспівчувала, але і підібрала гарні слова, в знак підтримки. І тут в Ларису ніби вселилося щось. – Та хіба ти нас, бідняків, зрозумієш? Ти все життя як сир в сметані каталася, з таким чоловіком. Навіть зараз, на схилі літ, в тебе гарна двійка і пенсію чоловік має хорошу і діти тобі допомагають

Ох і день народження мені “організувала” рідна сестра. І тільки вдумайтесь, на мій сімдесяти

життєві історії 0

Кожного місяця мама передає сестрі по 4 тисячі гривень, їй же більше треба, вона дівка, нехай собі щось гарне купить, хоча вона і хлопець заробляють непогано, а я коли прошу, щоб купила дитині суміш чи підгузки, то в неї одна відповідь: “Маєш дитячі гроші, розпоряджайся ними так, щоб тобі на місяць вистачало. Ще і сестрі пару гривень можеш підкинути”. З дитинства чую від неї, що якась я не така, і взагалі, як тільки чоловік на мене увагу звернув. Це мені ще пощастило

Хочу розповісти свою історію, бо вже не знаю що робити. Я з чоловіком і

життєві історії 0

Я мама п’ятьох дітей. Сказати, що живеться мені важко, нічого не сказати. Раніше, коли була жива моя мама, то була хоч якась підтримка і допомога, а тепер, хоч вовком вий. Свекруха в мене жінка, яка дбає лише за себе. В неї і снігу зимою не допросишся. На кожне моє прохання допомогти, в неї одна відповідь: “Це ваші діти і мене до них не вмішуйте!” Але і з цим би я якось змирилася, якби не ситуація, яка трапилася на день Валентина!

Я мама п’ятьох дітей. Сказати, що живеться мені важко, нічого не сказати. Раніше, коли

життєві історії 0

Сіла я на кухні і румиґаю ті дорогі канапки з червоною рибою і нічого, що завтра прийдеться добряче через них попітніти на фітнесі. Попід стіл бігає викупаний Мікі, а сини чемно виглядають у вікно автівку, бо з гостями мали приїхати і їхні діти. Ну, думаю, нічого, попереду вихідні, з’їмо. А ж тут з літньої кухні мене гукає мама: “Марічко, в нас так яєць багато кури нанесли. Я тобі відварила, в морозилці є краби, зроби салату, більше всього на столі буде”. Ну цілий анекдот вийшов, чесне слово!

Я сиджу собі на кухні, наминаю вже третю канапку з червоною рибою, як з

життєві історії 0

Зустрічі з родичами чоловіка для мене те ще випробування. Особливо – зі свекрами, які вимагають бачити онуків, але нічим абсолютно нам не допомагають, від слова – ніскілечки. Все розумію, ми всі різні люди, зі своїми бажаннями, зі своїми проблемами, але я вважаю так: одне діло, якщо ти береш участь у житті дитини не тільки, коли все добре, але і коли не дуже, і допомагаєш, коли просять, а не знаходиш тисячу причин відмовити, як це роблять мої свекри. Тому я й засмучуюсь від такого несправедливого ставлення. Мої родичі, вибачте за порівняння, завжди нам допомагають

Зустрічі з родичами чоловіка для мене те ще випробування. Особливо – зі свекрами, які

життєві історії 0

Приходить до мене недавно подруга Надія, мала вона багато про що розповісти. Принесла вона і “червоненького”, так ми й сиділи на кухні до вечора. Під кінець застілля Надія вже й сама “почервоніла”, почала говорити всякі небилиці. Аж раптом Надя сказала дивну річ “Ой не народила ти собі дитину, подруга. Дивись, старша на чоловіка схожа, а молодший на твою маму. Ну немає такого, щоб на тебе було схоже. А ось мій син один в один, як крапля води, схожий на мене”. Після цього Надя швидко пішла додому і нічого не пояснила

Не знаю, може це так в селі, а може й не тільки. Хоч я