iBilingua

Христя прекрасно знає, що ці гроші надсилає нам її сестра, тому коли вона на Зелені свята зі всім сімейством приїхала до нас в гості і стала говорити, щоб я зробила дарчу нашої квартири на неї, я здивувалася. Як би там не було, а у мене з чоловіком двоє дітей. Хто його знає, як складеться доля Ольги в Італії. Може вона вернеться в Україну, а в батьківській квартирі їй місця не знайдеться

Ми з чоловіком живемо в трикімнатній квартирі, на яку важко свого часу працювали. І

життєві історії 0

В хаті не було хліба, ось свекруха і зателефонувала сину, щоб по дорозі до нас купив. Вони принесли буханку, а коли вже йшли додому, мама всунула Петру в кишеню сто гривень, а той зробив вигляд, ніби так і має бути. Я вирішила не мовчати і запитала свекруху, чому вона так поводиться. Як на мене, це дивно приходити кожного дня з трьома дітьми до нас на вечерю. Зараз дуже складна ситуація, тільки брат чоловіка цього розуміти не хоче

Доброго дня, дорогі читачі! Пишу вперше свою історію, тому якщо що, вибачайте. Розповім коротко

життєві історії 0

Одного дня Володя прийшов до нас і попросив віддати йому всі гроші, які ми збирали вже довгий час. Я йому пояснила, що це на весілля. Та син наголосив, що вони з Катею не планують нічого серйозного. За ті гроші Володя зробив освідчення “в небі” – на повітряній кулі і купив нареченій каблучку з діамантом. І все б нічого, та за деякий час син сказав, що все таки вони і весілля надумали робити, бо Катя хоче білу сукню і фату

Одного дня Володя прийшов до нас і попросив віддати йому всі гроші, які ми

життєві історії 0

Сьогодні, 7 липня, мені виповнилося 70 років. Звати мене Іванка. Я зробила олів’є, салат з капусти, насмажила кабачків і зварила, вперше в цьому році, молоду картоплю, бо все мені задорого було. Я до останнього надіялася, що дочка з зятем і моїми онуками приїдуть мене привітати, але цього так і не сталося. Я зателефонувала Марічці ближче четвертої, а вона каже: “Вибачай, ми в Карпатах”

Я народилася на саме свято Івана Хрестителя, 7 липня. Сьогодні мені виповнилося 70 років.

життєві історії 0

Я все життя мріяла про Італію. І ось тепер Катерині конче треба додому, до наших дідів. Я не знаю, як її переконати, що там робити нічого! Мілан прекрасний, ну яке повернення? А вона мені цілими днями: чоловіки, дім, діти, онуки, рідна земля там, будемо волонтерити. Нам з подругою по 55, а тут такі чоловіки, кухня

Я все життя мріяла про Італію, от якось з дитинства цікавила мене ця країна.

життєві історії 0

Подруги говорять викреслити її з життя. Мама хотіла відвезти мене за кордон і видати заміж за багатого англійця. Але я вийшла заміж з кохання. Дзвонила мені зі своїми вказівками й повчаннями. Чоловік сердився, через маму у нас з Андрієм постійно виникали суперечки. Вона все знає про мого чоловіка, буквально. Приїжджала в гості не дуже часто-раз на 6 місяців на два-три тижні. Цікавилася, чи можна залишитися їй у нас в Празі

Моя мама незаміжня, батька в мене немає. До 9 років виховувала мене бабуся, а

життєві історії 0

Звичайно, я привезла з Канади гроші. назад я не збираюся, вже тут буду, втомилася. Була оце на річниці весілля в дочки, Тоня давай просити машину. Але коли я побачила, як вона живе, вирішила піднести дещо інше. Я не випускала конверта з рук, який був досить плоским

Леся у нас з чоловіком була пізня дитина і я добре знала, що більше

життєві історії 0

Мого чоловіка з чотирьох років виховувала бабуся. Мама ж була “непутяща”. Жила вона в іншій області і мала від інших чоловіків ще дві дитини. Ось власне сестра і зв’язалася з Назаром, щоб сказати, що мама хворіє, і їй потрібні гроші. Чоловік фінансово допомагав, але поїхати туди відмовився, хоча я наполягала. А коли мами не стало, він не поїхав, щоб попрощатися. Квіти з підписом “від Назара і його сім’ї” передала бабуся. Але сестра вирішила на цьому не зупинятися

Так вийшло, що мого чоловіка виховувала з чотирьох років бабуся. Вона досі є в

життєві історії 0

Моя кума замість того, щоб привітати з тридцятиріччям, наговорила мені, що я за сильно себе люблю, бо весь час з манікюром, зробленими бровами і без сивини на скронях. Я в селі живу, а веду себе, як панянка, що на її думку є неприпустимо. Я думала її на каву ввечері запросити, але якось передумала

Моя кума замість того, щоб привітати з тридцятиріччям, наговорила мені, що я за сильно

життєві історії 0

На свято Івана Купала в нашому мальовничому селі на Прикарпатті, майже нікого з людей не залишалося. Всі брали наготовлені торби і йшли через річку Дністер в гори, де на нас чекали веселощі, пісні, багаття, смачна їда і емоції, які неможливо описати словами. Це були неймовірні часи, які назавжди закарбувалися в моїй пам’яті. Як же я скучаю за тим мирним часом, де в небі розглядались не ракети і шахеди, а зорі!

Ось-ось і ми будемо відзначати свято Івана-Купала. Мені чомусь згадалось моє дитинство, таке ніжне