Ми з чоловіком важко працювали, аби і доньці хватило на життя і нам залишалося. Звісно, не легка це задача. Навіть прийшлося зайняти гроші аби оплати навчання. Та схоже це все були дрібниці. Того літа на Львів прилетіло від “сусідів”. Біда сталася біля гуртожитку доньки. На щастя, то були канікули і все обійшлося, якщо так можна сказати. Єдине, що з поганого сталося, це повилітали вікна. Гроші на ті вінка збирали, обіцяли поставити до 30 вересня. Але є одне “але”
Знаєте, цього разу буде просто вереск душі. Я живу в одній із східних областей.
Сестра в Італії жила багато й заможно довгі роки і я їй заздрила. Її розкішному життю, достатку,фінансовим можливостям. Нам так не жити! Місяць тому Галина повернула в наше рідне село на Полтавщині і приголомшила мене своєю пропозицією. З’явився наш первісток – синочок Даня. Минуло ще два роки, і народилася йому сестричка, дівчинку ми назвали Люба, на честь моєї бабусі. А ще через рік наша родина поповнилася третім малюком та стала багатодітною
Сестра в Італії жила багато й заможно довгі роки і я їй заздрила. Її
Мені стає не по собі, коли я чую, що двадцятилітні вже заміж виходять. Моїй дочці вже тридцятка минула, а вона досі “холостякує”. Моя Вікторія мила і дуже гарна дівчина, просто в час, коли дівчата виходили заміж, вона багато вчилася. І ось мене вже який день не покидає думка, щоб посватати її з кимось. Моя мама так зі мною зробила, і скажу відверто, я дуже щаслива в шлюбі з Денисом
Мені стає не по собі, коли я чую, що двадцятилітні вже заміж виходять. Моїй
Та я тій Наталці хочу очі відкрити. Ну де таке бачено, щоб жінка так дбала за чоловіка, ой, проговорилася – ледацюгу, інакше не назвеш. Замість того, щоб дітям нову одежину купити, сусідка чоловіку догоджає. А той замість того, щоб якусь копійку заробити – на дивані вилежується. Ясна річ, що батькам Петра така невістка підходить. Сама спину рве на тому хлібзаводі, а Петра хоч за скло на виставку
Та я тій Наталці хочу очі відкрити. Ну де таке бачено, щоб жінка так
В Оксани перша дитина з’явилася на світ без батька. Я ж підтримувала чим могла, бо рідна сестра все-таки. І підгузки я купляла і суміші. Стримувалася Оксана до того часу, поки малий не пішов у перший клас і взялась за своє. Якось приходжу я до неї, а вона сміється і животик погладжує. Я ледь не впала. – Ти на мої гроші розраховуєш? Цього не буде! – Я не знаю як маю достукатися до Оксани. Цього разу знов в графі батько – буде прочерк!
В Оксани перша дитина з’явилася на світ без батька. Я ж підтримувала чим могла,
Провівши чоловіка в останню дорогу, я з важким серцем поверталась додому, а там свекруха, яка так і не змогла мене полюбити, сказала: “Забирай свої речі і щоб в цьому домі я тебе більше не бачила”. В наш будинок свекруха впустила свою дочку з сім’єю, а я для неї, наче і не існувала ніколи. Що творилося тоді в моєму серці, один Бог лиш знає. В цей будинок ми з чоловіком всю душу вклали, але тепер цими маєтками користуються інші
Хочу з вами поділитися історією зі свого життя. Можливо комусь вона видасться цікавою, а
Ольгу Сергіївну я називала мамою рівно до цього дня, кои мама чоловіка прямо в обличчя сказала мені, що я безприданниця, прийшла до них на все готове і лапки склала. Я вийшла заміж кілька років тому, у 19. Стіл був накритий її улюбленими стравами, я готувалася. Батьки чоловіка все сплатили. Весілля з посагом? Не про мене! Минулого тижня нашому Матвію виповнилося 3 роки. Коли я пішла на кухню заносити тарілки, вона побігла за мною
Ольгу Сергіївну я називала мамою рівно до цього дня, кои мама чоловіка прямо в
На кухні, обійнявши голову, сидів Борис, а над ним заводила мама. Виявляється, Анна, дружина брата, подала на розлучення. – Я в одних шкарпетках від неї пішов. Ні на що не претендую, а вона ще хоче на аліменти мене подавати? – А що такого ти купив, може цю квартиру? Чи хоча б ремонт зробив? – І тут включилася мама. – Як, Лідо, ти язика прикуси! А утюг разом з дошкою хто купляв? – Ви б ще набір з горняток згадали, який зі свого серванту витягнули і невістці передарували
– Та я в одних шкарпетках від Анни вийшов. Совісті в неї зовсім немає,
Коли я злягла з температурою, то запитала по телефону у зятя, чи може він купити мені трохи їжі та піти в аптеку. Він це зробив. Мені здається, він був дуже щасливий мені допомогти. Але вже ввечері Анна зателефонувала і сказала, як я смію її чоловіка використовувати в своїх цілях. Вона навіть не запитала, як я себе почуваю, чи чи потрібно мені ще щось. Я відчуваю від неї великий холод. Та незважаючи ні на що, я повинна мовчати, бо інакше Анна заборонить мені бачитися з онуками
Поведінка доньки змушує мене замислитися над тим, де я припустилася помилки у вихованні. Хоча
Під час розмови з донькою про майбутніх онуків, я почула те, чого найбільше боялася. Вероніка сказала, що не хоче мати дітей, мовляв, від них немає жодної користі і взагалі, я можу про це забути, адже нова посада доньки передбачає, що дітей в неї не буде ще років зо три. Не знаю, що робити. Як пояснити дорослій доньці, що діти це чудово? Я відчуваю себе трохи винною у всій цій ситуації. Моє минуле життя сильно вплинуло на дочку
Я відчуваю себе трохи винною у всій цій ситуації. Моє минуле життя сильно вплинуло

You cannot copy content of this page