Та ясно, що мені було образливо, коли на день народження онук мене обійшов стороною, а мою сваху так ніжно назвав – “бабусею”. Але хіба я винна, що невістка все робить для того, щоб відгородити мене від Матвійка? Але Боженька високо і все бачить, тому ця ситуація, що трапилася зі свахою, не просто так дана. Вже бачу і син чуть не кожного дня телефонує, і до себе почали запрошувати
Та ясно, що мені було образливо, коли на день народження онук мене обійшов стороною,
Я вже літня жінка, мені 74 роки і життя, можна сказати, по заду. Коли мій єдиний онук ще навчався в школі, на свій день народження він отримав від мене квартиру. Як я тепер шкодую про той вчинок, ви навіть не уявляєте. Сашко вже третій рік просить мати з’їхати з його помешкання, просить мене допомогти виселити її. Коли настав час, невістка не хоче з’їжджати ще й чоловіка свого нового привела в цю квартиру! Нахабство так і пре. Христина має свою квартиру, де вона і прописана. Але це її не влаштовує
Я вже літня жінка, мені 74 роки і життя, можна сказати, по заду. Коли
В мене, на відміну від Петра, і трикімнатна квартира, і дача і автівка шикарна. В нього ж – старенький Ланос. Тому я й не хочу до РАЦСу йти. Мені вже не тридцять і не сорок, скоро внуки підуть. Я люблю цього чоловіка, та не готова на старості літ по судах свого добиватися. Але Петро не здається, про що я дізналася, коли випадково почула його розмову з сином
В мене, на відміну від Петра, і трикімнатна квартира, і дача і автівка шикарна.
Я вже два роки мешкаю у Варшаві. Але це вимушена міра, бо сюди переїхала моя фірма. А в Києві я мою квартиру, яку купила сама, хоч мені лише 28 років. Я три роки тому придбала цю квартиру і сплачую іпотеку, мені ніхто не допомагав у цьому. За той рік, що я в ній прожила, я створила там місце мого релаксу, мій затишний світ. Стільки сил було вкладено й коштів! Я категорично не хочу її віддавати в оренду, бо мені кепсько від однієї думки, щоб там хтось чужий чужий жив, спав на моєму дивані, користувався моїми меблями і сантехнікою. Все, після такого я там жити не зможу. Тому я вирішила просто продовжувати вносити платежі й іноді приїжджати і жити там у відпустці, навіть у великі вихідні. І ось щодня мені дзвонить останні тиждень мама. У сестри третя дитина на підході, на оренді вони геть вже змучилися і просто зобов’язана їх пустити у свою новеньку двушку. Інакше я не дочка і знати мене з рідних ніхто не хоче. А ще треба сестрі 10 тисяч гривень на місяць виділяти. Подарувати їм її, а собі збирати на іншу?
Я вже два роки мешкаю у Варшаві. Але це вимушена міра, бо сюди переїхала
Я вже не знаю, як мені стелитися і прогинатися перед Катериною Богданівною, мамою мого чоловіка, аби вона в мені людину і гідну особистість побачила й почала поважати!  Наготую на Різдво найулюбленіших її страв, нехай і три дні доведеться біля плити провести! Може, хоч це оцінить! Сама я з дитбудинку, рідні не маю і ось вже чотири роки роблю все, аби свекруха стала мені за матір
Побралися ми з Данилом чотири роки тому, у нас підростає 2-річна донечка Софійка. Між
Взяла я продуктів з села, купила невеличкі подаруночки і поїхала до похресника. І ви знаєте, що я дізналася? Виявляється, Антон рідній мамі платить орендну плату за квартиру і це окрім комунальних. Я вважаю, що це геть не красиво з боку Оксани. Сестра має гроші, бо досі торгує на базарі і їй рука підіймається, щоб з сина ту десятку брати? Оксана завжди приїжджає в село на Різдво, тому я вже знаю, що буду про цю квартиру з нею говорити
Моя сестра завжди була “торгашкою”, але щоб з рідним і єдиним сином таке вчинити,
З торбою італійських подарунків я летіла на весілля до старшої донечки. Я з нетерпінням чекала, коли зможу обійняти рідних. Та реальність перевернула життя з ніг на голову. Ліля мене навіть не зустріла, бо була на манікюрі, а вдома на мене чекала стороння жінка, яку привів Зеник, вона вже там обжилась і вважає себе господинею. Молодша ж вже давно живе у хлопця, тому не бачить нічого поганого, якщо буде там і наряджатись на свято. На тих декілька днів я поїхала до сестри
Ніколи і подумати не могла, що пробувши дванадцять років за кордоном на заробітках, стану
Дуже хочу в своє селище біля Маріуполя. Зараз живу з дітьми під Києвом, їм дали півтора року тому хороше безкоштовне житло в новобудові, адже у них троє дітей. квартира велика, у кожного своя кімната, навіть у мене. Але мені не затишно. Я не дома. Ніхто мене не розуміє, адже діти й онуки поруч, вільна Україна навкруг. Але я хочу додому, мій дім цілий. Там мій песик і кицька, коза і кури. І речі. Ви не уявляєте, як багато значать речі. Там чоловік у дворі лежить. На Новий рік вже буду вдома
Моя вся родина і мої предки – з приазовських греків. Я народилася і прожила
Після повномасштабного вторгнення ми з чоловіком, облишивши маленький бізнес, переїхали з Харківщини в Київ. Я давно про це  мріяла, але, то кажуть, не було б щастя – нещастя помогло. А в столиці мій благовірний два роки провалявся на дивані – не знаходилася йому бажана, бачте, робота. Готував він, на одній сковороді просто змішуючи усе, що завалялося в холодильнику, і чекаючи, що з цього вийде. Гладити одяг я від нього і не вимагала, але він примудрявся його навіть вивішувати неправильно після прання. Тоді я все вирішила розповісти мамі. Його мамі, моїй свекрусі
Після повномасштабного вторгнення ми з чоловіком, облишивши маленький бізнес, переїхали з Харківщини в Київ.
Мене аж тіпає, хоча пару днів минуло! Слів просто нема! Оце мама називається! Я вам зараз таке розповім – на голову не налазить. Пішла кілька днів тому, отримавши пенсію, в супермаркет недалеко від дому, трохи запасів на свята зробити.  І в мене очі з орбіт мало не вистрибнули – побачила, як двоє моїх онуків сидять на підлозі у проході між стелажами і жують кукурудзяні, яке самі відкрили, а невістка моя дорога ходить з кошиком між вітрин і склада покупки. Срам просто. «Настю, дорогенька, може ти не помітила, але твої дітки сидять на холодній підлозі.» – чітко сказала я
Оце дожилася, бачила-бачила, але такого ще не бачила! Днями зі мною сталася історія, від

You cannot copy content of this page