життєві історії 0
На день народження онучці я вділила з пенсії п’ятсот гривень. Гостей було дуже багато, і куми і родичі і друзі. І тут Анелія почала щось з себе показувати, капризувати. А сваха засміялася і сказала, що то викапана я, бо інші онуки спокійні і пішли в їх родину. І глянула так, наче то я її на світ привела і у всьому винна. Мені так неприємно стало. Навіть не знаю, як наступного разу маю той поріг переступити
Я живу в селі одна. Діти, хоча їх було четверо, всі порозбігалися. Хто в
життєві історії 0
Я сьогодні прийшла з церкви, і подзвонила до невістки. Питаю, як справи? Що робите? А Леся мені: “Олів’є хлопцям готую!”. Я ж зрозуміла, що це гарний привід забігти в гості. Та й кажу: “О, то добре! Я давно цього салату не їла, прийду до вас ближче вечора”. Я навіть з дивану не встигла піднятися, як пролунав дверний дзвінок. Відкриваю, а там мій онук старшенький – простягає посудинку з – олів’є!
Я сьогодні прийшла з церкви, та й подзвонила до невістки. Питаю, як справи? Що
життєві історії 0
Я була на сьомому небі від щастя! Нарешті знайшла рідну душу, нарешті він мене вислухає, порадить, підтримає. На жаль, від чоловіка я не мала такого розуміння. Дні минали за днями, місяці за місяцями, а я? Що ж я могла вдіяти? Коли бачила Василя – серце вискакувало, у животі “метелики “. Мені подобався цей стан, бо відчула взаємність. Одного вечора, коли мала виходити з маршрутки, Василь довго не відчиняв дверей
“Життя прожити-не поле перейти “,- так часто повторювала мені бабуся… Але своє життя я
життєві історії 0
Літо. Субота. Чоловік косив траву біля хати, а свекор сидів на лавці, був знервований. Я в цей час готувала вечерю, вікно було відчинене і все чула: “Синку, так сиджу і думаю, навіщо тобі вона, ви вже рік живете, а дітей нема! Кого ти собі взяв? Вона не в змозі подарувати тобі дитину!” Що я тоді відчула, один Бог знає!
Коли я прийшла в невістки – мені було 20! Я студентка, багато вчилася, а
життєві історії 0
Зовсім нещодавно телефонувала кума, а вона живе в іншій області, розказувала, що з сім’єю ходила в церкву, і як завжди, писала за здоров’я мого Назарчика. Цими кумами я дуже задоволена. А ось про “рідню” молодшого сина Андрійка, так сказати не можу. Виникла у мене така думка, звернути їм увагу, але не впевнена, чи так буде гарно з мого боку. Тому прошу вашої поради!
Зовсім нещодавно телефонувала кума, а вона живе в іншій області, розказувала, що з сім’єю
життєві історії 0
Наша дочка – безвідповідальна жінка і думає лиш про себе. Вона при надії третьою дитиною. Внучкам 16 і 14 років вони сказали, що підуть з дому, якщо в сім’ї з’явиться ще одна дитина. Я попередила, що допомагати з дитиною не буду, нехай на мене і не розраховує, я майже виростила онучок і тепер хочу пожити собі на втіху. Думаю оце виїхати в Італію до подруги
Наша дочка – безвідповідальна жінка, яку думає тільки про себе. Вона при надії третьою
життєві історії 0
Одного разу я втрутилася, коли вже дійшло критичної точки. Живуть вони в сусідніх будинках, напроти. Я матері відразу сказала: «Не подобається вона тобі – відвернися, не помічай і не спілкуйся. Дай їм спокій». Вона відповіла: «Ось подивимося, яка сама будеш». А у мене так
Я старша дочка у мами. Сім’я у нас велика та єдиний, довгоочікуваний та найулюбленіший
життєві історії 0
Я щиро вам скажу – 200 доларів для нас з чоловіком дуже не мала сума. Так от, у ці вихідні невістка Софія мала День народження, і їсти у неї на ювілеї нам було з чоловіком нічого, тому наприкінці свята, коли молодь танцювала, я з чистим сумлінням тихенько витягла наш конверт. Мені байдуже, ми їхали здалека
Я щиро вам скажу – 200 доларів для нас з чоловіком дуже не мала
життєві історії 0
Я вже не знаю, як бути зі свекрухою, ну чесно. Чоловік каже, аби я не надавала значення, але я так не можу. Вона приходить до нас в гості, і вже з порогу: – Тарасику, Богданчику! А йдіть, я вам печива, бананів і апельсини принесла! – Олено Вікторівно, наших дітей, а ваших онуків, звуть ви знаєте як! – мама чоловіка взагалі не реагує
Я вже не знаю, як бути зі свекрухою, ну чесно. Чоловік каже, аби я
життєві історії 0
Мені не зручно сказати, але мені 45 років, і я боюся своєї мами. Другий шлюб, дочка, онуки. Ось зараз мамі допомогла купити квартиру, дачу, все що вона хоче. Відпочити – будь ласка, працювати, керувати і заробляти хороші гроші до пенсії – все влаштувала поруч з собою
Мені не зручно сказати, але мені 45 років, і я боюся своєї мами. Скільки

You cannot copy content of this page