У мене простора трикімнатна квартира з хорошим ремонтом близько до центру, у них – двокімнатна в старій панельці на Троєщині. Вийшла я заміж не рано і всього на пів року – чоловік вирішив, що інша панянка, а саме його мама, для нього цікавіша. Що ж, буває, це життя. Я не боролася і відпустила. Але недавно Вероніка Борисівна виникла на моєму порозі. У вихідний, коли я так хотіла виспатися. На порозі виникла Вероніка Борисівна. Не сама, а з ріелтором і потенційним покупцем моєї квартири. У Вадима ж не було ні копійки. Він жив зі своєю мамою, викладав у виші і мріяв про наукову кар’єру. Мене він підкорив своєю увагою і романтичністю. Нам було дуже добре разом: він дарував мені спокій і радість. Квіти були не щодня, але у свята – обов’язково. У ресторанах ми, звичайно, не шикували щотижня, але ходили і в кіно, і в театр. Навіть встигли з’їздити в кілька країн, за мій рахунок, звичайно. За місяць спільного життя почало відбуватися щось дивне. Вадим почав надто часто навідуватись до матері. Мені здається, що я чогось не розумію. Нарешті у нас співпали вихідні, і ми з Вадимом поїхали до його мами разом. Свекруха зустріла нас привітно, накрила стіл як на свято. Ми сиділи говорити, і тут Вероніка Борисівна запитує мене: а чи не хочемо ми з нею жити? Я мало не підстрибнула. Я одразу поцікавилася у свекрухи, про яку квартиру мова
Вийшла я заміж не рано і всього на пів року – чоловік вирішив, що інша панянка, а саме його мама, для нього цікавіша. Що ж, буває, це життя.
Як з цим жити, бабусю? Як тебе пробачити? Ось і мама вже сороковини як на небесах. Ти живеш своїм звичним життям, а що робити мені? Словами кажу, що вибачила, а в душі відчуваю, що ще ні. У моєї мами з бабусею, тобто з мамою моєї мами, ніколи не ладналися стосунки. Коли мамі було 5 років, бабуся вдруге вийшла заміж та народила сина. І з того часу вся любов була тільки йому. Мама завжди до неї тяглася, а вона лишалася байдужою
Як з цим жити, бабусю? Як тебе пробачити? Ось і мама вже сороковини як на небесах. Ти живеш своїм звичним життям, а що робити мені? Словами кажу, що
Я навіть плани ніякі не можу будувати для нашої родини навіть на день-два вперед. Чому, спитаєте? адже ми окрема родина, живемо в своїй квартирі, на яку нам склалися на весілля батьки з обох сторін. А от не можу! Бо ж якщо зателефонує його Матусенька чи Таточко, чи Сестричка – Юрчик усе кидає та до них. На мої зауваження я чую тільки одну відповідь “Яка ти черства, моїм рідним потрібна допомога, а ти тут зі своїми планами!” А я тоді молода була і не задумалася, що він же до 30 років з батьками жив. Мене особисто вони не чіпають, точніше вони мене не помічають, я для них – пусте місце. Можуть дзвонити йому і о першій ночі, з якоїсь абсурдної причини, на кшталт “терміново відвези компот сестрі”, а він встає і йде
Я навіть плани ніякі не можу будувати для нашої родини навіть на день-два вперед. Чому, спитаєте? адже ми окрема родина, живемо в своїй квартирі, на яку нам склалися
Сиджу я на заробітках і Італії вже другий десяток років. І ось від чужих людей дізнаюся, що стала бабусею! скажіть, невже 1500 євро в Україні – це зараз не гроші? Ми виросли у Союзі, тому наші батьки нам особливо нічого не дали, бо в самих нічого не було. А зараз часи інші, і на мою думку, дітям потрібно допомогти стати на ноги – на те ми й батьки. Донці квартиру купила, син також просить, але 40 тисяч євро я наразі не маю. Тому нам навіть про народження онучки не сказали, подарунком знехтували. Невістка Уляна категорично заявила, що жити в селі вона не бажає. Син продовжував наполягати на своєму. Якщо грошей немає, я маю їх позичити
Сиджу я на заробітках і Італії вже другий десяток років. І ось від чужих людей дізнаюся, що стала бабусею! скажіть, невже 1500 євро в Україні – це зараз
Ну яке вона має право, скажіть? Моя нинішня свекруха забороняє мені спілкуватися з мамою колишнього спочилого чоловіка, допомагати Стефанії Олександрівні. Так, з першою свекрухою я досі підтримую стосунки. А з нинішньою свекрухою нічого не виходить. Раніше я прагнула мати теплі взаємини і з Оксаною Богданівною, мамою мого теперішнього чоловіка Андрія. А тепер я все частіше намагаюся знайти причину не бачитися з нею. Завжди її в мені щось не влаштовує: мої покупки, як я готую, макіяж чи одяг, чи якісь дитячі речі, які я купила своїм дітям. На думку мами Андрія, я їх дуже балую. Постійно чую докори, що приділяю увагу Стефанії Олександрівні, мамі мого першого чоловіка. Але її син був чудовою людиною
Ну яке вона має право, скажіть? Моя нинішня свекруха забороняє мені спілкуватися з мамою колишнього спочилого чоловіка, допомагати Стефанії Олександрівні. Так, з першою свекрухою я досі підтримую стосунки.
Ми з дружиною разом 10 років, і у нас хороший шлюб, квартира, плануємо діток. Але є в нашому житті один персонаж, це – теща, яка завжди кругом пхає свій ніс. У житті вона не дала своїй дочці нічого, скажу я вам.  Всі проблеми у нас в родині завжди через матір Наталі. Теща з тестем мають заміський будинок і квартиру в місті. Довгий час, більше 3 років, теща сиділа без роботи і весь цей час дружина допомагала батькам грошима і продуктами, хоча вони не старі, у батька є техніка і він заробляє гроші. Але ще й беруть гроші у дітей. Ми живемо в квартирі тещі і платимо їй щомісяця 6 тисяч гривень
Ми з дружиною разом 10 років, і у нас хороший шлюб, квартира, плануємо діток. Але є в нашому житті один персонаж, це – теща, яка завжди кругом пхає
Наш великодній обід закінчився тим, що Ігор сказав моїй мамі, що він її годує і утримує. Справді, мама, у якої ми мешкаємо, не платить за квартиру та за продукти. Нині це робить чоловік. Я не працюю півроку. Почала шукати роботу кілька тижнів тому, а до того відпочивала. Коли я працювала, ми за все платили разом з Ігорем. Але я маю одну особливість: я дуже швидко втомлююся. І звільняюся від утоми. Так, можу попрацювати кілька місяців, а потім не працюю якийсь час – відновлююся. Це стосується навіть офісної роботи. Я втомлююсь від комп’ютера, від колективу, від перебування поза домом, від рутини і одноманітності. Іншим це притаманно, як я помітила. працюють роками на одному місці. А ось я така. У моєї мами слабке здоров’я, їсть 1 раз на день, як правило. Її пенсія йде на ліки, і цукерки вона собі сама купує, бо їсть їх дуже багато. Ліки дорого виходять. Залишок від пенсії вона відкладає на непередбачену ситуацію. Пенсія у мами 7 тисяч гривень
Наш великодній обід закінчився тим, що Ігор сказав моїй мамі, що він її годує і утримує. Справді, мама, у якої ми мешкаємо, не платить за квартиру та за
Та ні, тарілку супу мені для мами чоловіка зовсім не шкода, нехай їсть на здоровлячко. Ну й телевізор нехай вона у нас годинами дивиться, а потім ближче до 12 ночі спускається у свою квартиру поверхом нижче. Мене все влаштовує. Я насамперед маю думати про щастя цієї 65-річної жінки, вона ж мені такого чоловіка виховала! Золотого просто. Живемо ми з Тимофієм просто у моїй квартирі
Та ні, тарілку супу мені для мами чоловіка зовсім не шкода, нехай їсть на здоровлячко. Ну й телевізор нехай вона у нас годинами дивиться, а потім ближче до
Я не знаю, як забрати у Тамари Михайлівни ключі! Я ще не прокинулася – а вона вже на нашій кухні, чи ще краще – заглядає до нас у спальню, мовляв, коли ж маленький прокинеться? Ми з Назаром побралися два роки тому, але я навіть не уявляла, що втраплю у таку халепу. Халепищу, я б сказала! Батьків у мене немає, я виросла з бабусею і в інтернаті, коли її не стало. Вийшла заміж за Назара у 25 років, з великого кохання. І все було б чудово, якби не його мати! Почнемо з того, що в неї нічого немає зовсім, але це для мене не мало ніякого значення. Я теж без посагу, щиро кажучи. Коли Тамара Михайлівна дізналася, що її син одружується, вона захотіла йому допомогти, взяла кредит на всіляку побутову техніку на свій смак і подарувала її нам. Звичайно, кредит вона сама виплатити не змогла
Я не знаю, як забрати у Тамари Михайлівни ключі! Я ще не прокинулася – а вона вже на нашій кухні, чи ще краще – заглядає до нас у
Дістався мені такий чоловік, з яким справді важко. Ми зараз чекаємо на другого сина, між нами все більш-менш, але чоловік не любить моїх рідних. Мишко постійно не задоволений моїми батьками, хоча вони живуть в селі і забезпечують говорить, що мало нам дали соління, варення, м’ясного. Фарш мама робить не так, як він любить, дає забагато цибулі. Водночас по господарству особливо нічим їм не хоче допомагати. Я ж звикла у всьому допомагати батькам і ніяк не можу звикнути, що він не хоче. Михайло вважає себе міським. І раз ми мешкаємо в місті у його квартирі, то він все вже зробив для нас, а годувати нас повинні мої батьки
Дістався мені такий чоловік, з яким справді важко. Ми зараз чекаємо на другого сина, між нами все більш-менш, але чоловік не любить моїх рідних. Мишко постійно не задоволений

You cannot copy content of this page