Головна

alena

Я і не зрозуміла, як так вийшло, що свої 45 років я зустрічаю у Франції на заробітках на самоті. у мене є тут друзі, звичайно, але ж це не родина, не рідні мої чоловік і діти, не батьки. Вдома на Черкащині – діти-підлітки, син і донечка, чоловік, батько й мати. Всіх я утримую, працюючи тут вже 7 років покоївкою у заможній родині французів. Так от і скажіть, чи маю я сказати своїх сім’ї про цей подарунок від родини Ганьє – цю маленьку квартирку у передмісті Парижу? Я два роки не відходила від бабусі глави сімейства, доглянула стареньку пані і на моїх руках вона відлетіла в засвіти. От вони мене і віддячили. Але ж я мала повне право цікавитися нашими фінансовими справами, враховуючи всі обставини і те, що це по суті мої гроші і утримую всіх я. Так тривало якийсь час, і ось дочка, вже студентка останнього курсу, розповіла мені всю правду
життєві історії 0
Я і не зрозуміла, як так вийшло, що свої 45 років я зустрічаю у Франції на заробітках на самоті. у мене є тут друзі, звичайно, але ж це
На запитання Гліба, де його яєчня з беконом і кава, я так і сказала, що моєї зарплати вистачає лише на кредит за квартиру і на їжу мені. Чоловік втратив дар мови і тільки кліпав на мене очима. – А у тебе, сонечко, є костюми по 10 000 гривень, нішеві парфуми і дизайнерські краватки – можеш ними перекусити. Довгий час я не знала, куди йдуть гроші чоловіка, але вивести Гліба на чисту воду мені допоміг випадок. Гліба вистачило на тиждень, після він відав мені всі гроші і свою зарплатну картку у розпорядження. А що з того вийде – поживемо і побачимо
життєві історії 0
На запитання Гліба, де його яєчня з беконом і кава, я так і сказала, що моєї зарплати вистачає лише на кредит за квартиру і на їжу мені. Чоловік
Мені 27 років, звуть Ольга. У нас з чоловіком вже троє діток, яких ми любимо і виховуємо. Меншому синочку пів року. І все би добре, але мені важко знайти спільну мову з мамою чоловіка. Ну вона таке чудить! Антоніна Тарасівна вже не молода, бо мій чоловік і неї найменший з чотирьох дітей. Вона мешкає на сусідній вулиці і намагається допомагати нам з дітьми, бере старших до себе. Я прошу її щось зробити по господарству чи поїсти приготувати, але вона це робить так, ніби щоб її більше не просили. То картоплю сиру поставить на стіл, то стіни фарбою забруднить, то дітям якісь дивні історії зі свого життя розповідає. Сестра чоловіка на три місяці подарувала нашому меншому автокрісло, а потім приїхала забирати зі словами: “Я не зобов’язана забезпечувати вашу дитину і давала на якийсь час”. Я повернула подарунок, але ж дивно
життєві історії 0
Мені 27 років, звуть Ольга. У нас з чоловіком вже троє діток, яких ми любимо і виховуємо. Меншому синочку пів року. І все би добре, але мені важко
І от що з цим подарунком робити? Їй назад віддати? Подарувати на якесь свято? Але Віктор проти, каже зовсім глечика на друзки тоді з родиною Марти. Що вихідних ми збираємося разом, щоб обідати і вечеряти, готуємо по черзі. наче досі разом живемо. Я й надалі допомагаю зовиці Марті з дітьми коли треба, при цьому працюю по 10 годин. Під час Великоднього обіду цього року я попросила марту більше не розповідати мені про неземне кохання мого чоловіка до першої дружини, з якою вони розлучилися більше 10 років тому. Це теж Марті не сподобалося. Вже кілька днів я ніяк не можу оговтатися через ситуацію, яка трапилася між нашими родинами в минулу п’ятницю – у Віктора День народження був. За столом у п’ятницю увечері у присутності наших сусідів і моєї подруги Марта поводилася дуже зухвало, як ніколи. Розповідала, що її чоловік готує смачніше м’ясо, і критикувала мій торт. А подарунком від зовиці була зовсім не потрібна річ
життєві історії 0
Мене звуть Вероніка, мені 29 років. Три роки тому вийшла заміж, діток ще не має. А от моєму чоловіку Віктору 44 роки, і у нього є 17-річний син
Коли моя сестра з родиною переїхала недавно назад у Львів і стала мене повчати й дорікати. Я й сама задумался, а чи правильно я живу? Для кого й навіщо? Я отримую 70 тисяч гривень на місяць, мамі 2-3 тисячі даю, а решту витрачаю на себе. Дітей і родини не маю. Є квартира в центрі, машина дорога, подорожую, стежу за собою в дорогих салонах, займаюся особистим розвитком і спортом, їм у ресторанах переважно. А сестра і мама вважають, що маю віддавати 20 тисяч хоча б сестрі на племінників, дарувати їм хороші подарунки, одяг, путівки, адже якщо своїх так і не буде діток, то вони мене в старості підтримають
життєві історії 0
Наша родина зі Львівщини. Нас в сім’ї дві дочки, я і моя менша сестра. Батьки нас любили і ростили в турботі, не розділяли. Але ми з сестрою дуже
Одного разу Людмила Іванівна так і сказала мені: самі народжуйте – самі виховуйте. Останнім часом батьки чоловіка постійно стали просити у нас грошей у борг, їм завжди кудись треба великі суми в доларах на невизначений термін. Тобто у нас маленька дитина, а чоловік віддає їм наші збереження, які ми вдвох заробили, коли до весілля на два роки на заробітки їздили. На Великдень знову виникла ця ситуація: приїхала Людмила Іванівна, і підчас обіду сказала, що їм треба 2 тисячі доларів, бо полетіла пральна і плитку треба обновити. І я просто не витримала. Сказала Дімі, що я категорично проти, аж до розлучення, якщо він дасть матері ці гроші – вони майже останні
життєві історії 0
Коли ми з Дмитром тільки зустрічалися, у нас були добрі стосунки з родичами. А ось коли побралися і народилася наша донечка – все почалося. Маму Дмитра не влаштовувало
Я навіть не знаю, що не так з моєю донечкою, адже я її виховувала як слід, вчила і готувати і прибирати, а он воно що вийшло, сором та й годі. Бідненький мій зять, щиро кажу. Але Олег так їхніх трьох дітей любить, що не піде від неї. Він на двох роботах працює, а вона навіть вечері не приготує, дітям – пельмені якісь, йому максимум яйця посмажить. Вся квартира у іграшках, шкарпетках і Ліліних книжках. У моєї подруги теж у дочки троє дітей, так там взагалі інша картина, я якось з Раїсою до її доньки заходила – так там любо подивитися! Не знаю, як вплинути на дочку, думаю про це весь час, сон втратила
життєві історії 0
Ми з чоловіком одружилися у 20 років. Досягали всього самі, зробили ремонт в будинку, народилися двоє дітей, син і дочка. Зараз наші діти вже дорослі, син в іншій
Ніколи не думала, що через куховарство свекрухи ми не зможемо назбирати на своє житло! Ми переїхали в двушку до мами чоловіка, аби не платити за оренду якомусь дяді і відкладати на своє власне житло, аби зібрати грошей собі на квартиру. Мама мого Сергія жила до нашого переїзду сама в двокімнатній квартирі. Мій чоловік має у цій квартирі одну другу частину, і його мати – стільки ж. Але ця її їжа! Треба нам знов на ореду. Вихід наступний. Ми переїжджаємо в однокімнатну орендовану квартиру на кілька років, я також йду на роботу, але Сергій свої квадратні метри в маминій квартирі має здати квартирантам чи одному квартиранту, і отримувати з цієї житлоплощі гроші. За зарплати ми будемо жити, а заробіток від оренди – відкладати на власне житло. Ну ідеальний варіант! Я звичайно розумію, що свекруха може бути проти
життєві історії 0
Ніколи не думала, що через куховарство свекрухи ми не зможемо назбирати на своє житло! Ми переїхали в двушку до мами чоловіка, аби не платити за оренду якомусь дяді
Тетяна Марківна вирішила, що на дачі моїх батьків господарка і командир – вона. Про дачу цю батьки мої мріяли давно, і ось у 55 років вони нарешті її мають – свій куточок спокою, тиші і рослин. Моєму Данилу теж подобається “копирсатися в землі”, я обожнюю садити і доглядати квіти. Ми облаштували разом з моїми батьками на дачі альтанку і зону для барбекю. І все б добре, аде на дачу моїх батьків також хоче їздити свекруха. Мамі Данила 75 років, пенсіонерка. Справа в тому, що мої батьки не схвалюють цього, бо мама чоловіка любить командувати і все там переробить під себе, вона по життю “командир”. Навіть коли свекруха приходить до моїх батьків у гості на якесь свято, вона завжди починає господарювати у дворі, і говорити, що і скільки тут треба зробити, що все не так
життєві історії 0
Тетяна Марківна вирішила, що на дачі моїх батьків господарка і командир – вона. Про дачу цю батьки мої мріяли давно, і ось у 55 років вони нарешті її
Ось такою смакотою снідали сьогодні мої троє діток – це Сонячні оладки за рецептом моєї ще прабабусі з Полтавщини. Це улюблений смаколик не тільки моїх дітей, а й чоловіка, всіх наших добрих друзів і навіть моєї свекрухи, яка любить заходити до мене на каву. Отже, поділюся цим простим рецептом і з вами! Сподіваюсь, буде задоволенні і вдячні! Всім смачного!
рецепти 0
Ось такою смакотою снідали сьогодні мої троє діток – це Сонячні оладки за рецептом моєї ще прабабусі з Полтавщини. Це улюблений смаколик не тільки моїх дітей, а й

You cannot copy content of this page