Головна

alena

Такі дивні батьки у мого Віті! Це дуже не справедливо, що вони відмовляють нам в житлі. Ми з Віктором разом вже 8 років, старшому синочку 6 років, а зараз мені якраз йти в декрет з молодшим – я при надії, і наступного тижня в декрет. Квартира – майже 70 квадратів, поміститься за бажання могли б. Допомагати грошима вони також не запропонували. Я розумію, що нам ніхто нічого не повинен. Але душею не можу зрозуміти. Якщо до мене прийде дорослий син, та ще й з невісткою при надії і попросить пожити кілька місяців, та хай хоч із американськими їжаками живе! Ще й заощадити допоможемо. І допомагатимемо. Але вони – інші. Зараз ми самі оплачуємо за світло і продукти, щоби мої батьки не витрачалися. І міркуємо, що робити далі. А я не можу пробачити свекрів. Як вони збираються брати на руки онучку, пам’ятаючи та розуміючи, що не пустили її маму на поріг?
життєві історії 0
Такі дивні батьки у мого Віті! Це дуже не справедливо, що вони відмовляють нам в житлі. Ми з Віктором разом вже 8 років, старшому синочку 6 років, а
Мама відмовилася допомагати. Вона ж мене попереджала! В день нашого з Остапом весілля мама встала щоб промовити тост, але попросила мене при всіх залишити нареченого й забути про Остапа раз і на завжди. А напередодні мама ходила за мною по п’ятах і благала не виходити за Остапа. «Оленко, я бачу його наскрізь! Благаю тебе, послухай мене, одумайся!»,- повторювала мама. Я мріяла подарувати йому двох синів і донечку. А тепер мама сказала, що якщо я прийму чоловіка назад і пробачу, вона залишить мене без спадку, зробить дарчу на племінницю. Після весілля Остап переїхав в мою квартиру. І за якихось півроку почало відбуватися геть дивне, чоловік змінився до непізнаваності. Він став дуже скупим. Я забула про кафе і квіти, просила в чоловіка грошей навіть на косметику, а свою зарплату віддавала Остапу
життєві історії 0
В день нашого з Остапом весілля мама встала щоб промовити тост, але попросила мене при всіх залишити нареченого й забути про Остапа раз і на завжди. А напередодні
Дочка наша живе у Парижі. Вона поїхала туди по обміну навчатися у Сорбонні та там і залишилася працювати. Тепер у 33 роки наша донечка нарешті зустріла долю і збирається заміж. Але нам з чоловіком, аби потрапити на весілля та ще й подарувати подарунок, доведеться взяти в борг чи кредит чималу суму, інакше нас на весілля не запросять, Віолета так і сказала. Куплю подарунок, замовлю номер у готелі. Не треба мені допомагати нічим. Зате побачу майбутнього зятя, сватів. Побачу Париж. А найголовніше, подивлюся в очі власної доньки. Нехай спробує не пустити мене на весільну церемонію
життєві історії 0
Дочка наша живе у Парижі. Вона поїхала туди по обміну навчатися у Сорбонні та там і залишилася працювати. Тепер у 33 роки наша донечка нарешті зустріла долю і
Я жила заради двох дочок, все їм віддавала – любов, турботу, весь свій час, аби мої дівчата все мали. І в цьому була моя велика помилка! Оля й Таня росли на всьому готовому. А тепер, коли мені під 70, я їм не надто потрібна. В суботу я мала день народження і я чекала дочок – запекла качку, картоплю стушкувала з мясом, пиріжків спекла, салатиків зробила. А дочки приїхали, аби переконати мене продати будинок, вони хочуть гроші поділити. Прямо у свій день народження, я дізналася, що найбільше у світі мої доньки хочуть продати мою нерухомість, тобто наш з чоловіком будинок, а виручені гроші розділити між собою
життєві історії 0
Я жила заради двох дочок, все їм віддавала – любов, турботу, весь свій час, аби мої дівчата все мали. І в цьому була моя велика помилка! Оля й
Неля хороша жінка, вона мені допомагала справлятися з дітьми, поки я їх ростила, а моя дочка була на італійських заробітках. Нелі і відпишу будинок. Онуки виросли, Назар в Києві, а Мартуся вчиться в університеті. Приїхала моя дочка Зоряна і сказала, що замість жити зі мною в селі, купує дві квартири в живописному місці нашого Богуслава, в одній житиме з дочкою, іншу під оренду і ще але орендувала приміщення під кавʼярню в італійському стилі. А ми з Нелею лишаємося не потрібними
життєві історії 0
Приїхала моя дочка Зоряна і сказала, що замість жити зі мною в селі, купує дві квартири в живописному місці нашого Богуслава, в одній житиме з дочкою, іншу під
Мені 27 років. Чекаю дитинку. Живемо з чоловіком з моєю бабусею, їй 77 років. З нею стало так складно. А мама в Італії на заробітках, там у неї і особисте життя, і все, чого душа забажає. Тому я на днях скажу мамі, що бабусю потрібно віддати в хороший пансіонат для літніх людей, я навіть займусь сама цією справою, підберу гідний заклад – думаю у нас на Львівщині такі є. Мама поїхала на заробітки, коли я вже закінчила виш. В принципі, мені від неї нічого вже не було потрібно. Але мама пообіцяла мені квартиру, яку я досі чекаю. А жити ми з чоловіком стали в квартирі моєї мами, з бабусею. Так, мама пересилає нам грошей на догляд за бабусею, але вся робота на мені
життєві історії 0
Мені 27 років. Чекаю дитинку. Живемо з чоловіком з моєю бабусею, їй 77 років. З нею стало так складно. А мама в Італії на заробітках, там у неї
Подзвонив Сашко і сказав, що пізніше повернеться з роботи, дуже втомився і хоче на вечерю щось смачне. Не як завжди, картопля з салатом і котлетками, а м’яса посмажити чи запекти. Я чудово знаю смаки мого чоловіка, але готувати йому щось ніякого бажання більше не маю. Ми живемо у моїй квартирі, мені свою трикімнатну оселю майже в центрі Луцьку залишила прабабуся
життєві історії 0
Подзвонив Сашко і сказав, що пізніше повернеться з роботи, дуже втомився і хоче на вечерю щось смачне. Не як завжди, картопля з салатом і котлетками, а м’яса посмажити
Свекруха моя ще молода жінка, але вона така балувана – вам не передати! Свекор був чиновником в районі, тож Мілена Андріївна як закінчила інститут і вискочила за Павла Петровича – жодного дня не працювала.Я познайомилася з чоловіком Кирилом, коли він навчався у виші в Києві, і коли ми одружилися, то стали жити з моїми батьками в передмісті столиці, а потім купили собі за допомоги свекрів двокімнатну квартиру в хорошому районі на Лівому березі. Але три роки тому раптово не стало свекра. І з того часу у нас не стало особистого життя, бо Мілена Андріївна віддала молодшій дочці їхню з чоловіком квартиру і перебралася до нас. Свекруха жінка ще молода, їй 57. Чоловік її балував, оберігав і плекав. Мілена Андріївна звикла гарно їсти, вдягатися, ходити у салони. А працювати не збирається! Більша половина зарплати чоловіка йде тепер не на нашу родину і двох дітей (про себе вже мовчу), а на маму. У Мілени Андріївни навіть своя поличка в нашому холодильнику, з якої нашим дітям не можна брати червону рибку чи якісь дорогі тістечка, хамон, який вона полюбляє, дорогі сири, оливки, екзотичні фрукти тощо. Це все купує мамі Кирило і каже, що вона того варта, а нам можна харчуватися і скромніше
життєві історії 0
Свекруха моя ще молода жінка, але вона така балувана – вам не передати! Свекор був чиновником в районі, тож Мілена Андріївна як закінчила інститут і вискочила за Павла
Зять мало заробляє! А машину з Наталки хоче. І тоді я поїхала в Італію на заробітки, щоб заробити грошей, світ подивитися і водночас дати Наталочці особистого простору, щоб вона влаштувала свої життя. Зараз мені вже 60 років і життєвого досвіду й мудрості маю достатньо –  випробувань на моєму шляху було чимало, життя не балувало. А як тут вчинити – не знаю. Можливо, щось підкажете мені корисне! З чоловіком ми розійшлися, коли Наталочці було 10 рочків, не порядною людиною він виявився і не надійною, мало заробляв. Я залишилася сама з донечкою і досить гідними аліментами. Я хоч і була ще молода, але нового чоловіка вирішила не шукати, навіщо мені, щоб чужий дядько виховував мою дитину? І ось моя Наталочка доросла, закінчила виш, працює. Але я давно помітила, що нам стало з дочкою затісно в одній квартирі, та заміж вона не збиралася аж ніяк. Куди це годиться? І тоді я поїхала в Італію на заробітки, щоб заробити грошей, світ подивитися і водночас дати Наталочці особистого простору, щоб вона влаштувала свої життя. П’ять років пролетіли в чужій країні
життєві історії 0
Зараз мені вже 60 років і життєвого досвіду й мудрості маю достатньо –  випробувань на моєму шляху було чимало, життя не балувало. Але я ніяк не можу передати
Так, квартиру ми не купили і витрачали гроші, які надсилала моя мама з Італії, на себе й свекрів. Та знаєте, ось хто не правий – так це моя мама. А я ж – єдина дочка, ніхто інший про моїх батьків, окрім мене, на старість не подбає. А вона про це навіть не думає! Молода мовляв, 50-ти ще нема. У 19 років я вийшла заміж за хлопця з сусіднього з нашим селом райцентра. Мама сказала, що давно вже збиралася поїхати до своєї куми в Італію, на заробітки. Вона пообіцяла мені надсилати щомісяця якусь суму грошей, як допомогу на купівлю власної квартири. Адже приданого в мене не було, то мама вирішила так допомогти. І ось тепер, через 5 років, мама приїхала додому. Не назавжди, на півроку
життєві історії 0
Знаєте, ось хто не правий – так це моя мама. А я ж – єдина дочка, одна дитина в нашій сім’ї, ніхто інший про моїх батьків, окрім мене,

You cannot copy content of this page