Головна

alena

Я з маленького села на Волині, а Максим, за якого я збираюся заміж – корінний киянин. От тому я й не підхожу його мамі Евеліні Олександрівні. Хоча приїхала я вчитися до Києва сама, вже вісім років живу в столиці. Відучилася і працюю. І от два роки тому я познайомилась з майбутнім чоловіком. Ми з Максом з першого погляду зрозуміли, що дуже хочемо бути разом. Через кілька місяців стосунків коханий познайомив мене зі своєю мамою, але ми дружили з нею недовго. Головний недолік Евеліни Олександрівни – вона давно розлучена, не працює, сидить на утриманні сина і звичайно переконана, що мені потрібна їхня квартира
життєві історії 0
Я з маленького села на Волині, а Максим, за якого я збираюся заміж – корінний киянин. От тому я й не підхожу його мамі Евеліні Олександрівні. Хоча приїхала
Коли ми оголосили нашій рідні нашу цю чудову новину – вони зовсім не зраділи, сухо привітали і сказали, що ми зовсім не думаємо – народжувати в наш час шосту дитину. Але мій чоловік дуже хотів сина – і ось нарешті небо нам послало хлопчика. Сестрички теж чекають братика. Але от з ріднею ми спілкуємося все менше, вони не розуміють нас, а я їх
життєві історії 0
Коли ми оголосили нашій рідні нашу цю чудову новину – вони зовсім не зраділи, сухо привітали і сказали, що ми зовсім не думаємо – народжувати в наш час
Я коли всю цю братію побачила у себе на порозі, то одразу сказала: «Е, ні, люди! Гайда в кафе, навіть без варіантів!» Вони намагалися мене вмовити, але не на тут натрапили. А тепер невістка мені сказала, що і знати мене не хоче, що я не людяно вчинила у день народження онуків-близнюків. Це ж треба – окремих хресних кожному хлопцю, та ще й по дві пари! Загалом чоловік 25 їх десь прибуло
життєві історії 0
У мене один син Тарас. Чоловік полинув на небеса, коли синочок був підлітком. Жити було скрутно, добре хоч квартиру двокімнатну ми мали свою. Але я розуміла, що працюючи
Синочку всього пів року ще, і, зрозуміло, дитина не завжди ще добре спить вночі. Тому бабуся чоловіка й вирішила, що Рома маєе спати окремо у вітальні на розкладачці. Адже він працює і йому треба висипатися, от як. Варто сказати, що живемо ми з чоловіком і синочком у великому будинку на одному поверсі з бабусею чоловіка та його тіткою, дочкою бабусі. Ділимо будинок на дві сім’ї, з нами також живуть ще дядько чоловіка, його дружина, їхня дочка, її чоловік та їхні діти. Так, нас 11 людей в одному будинку. І ось я не розумію, в чому справа насправді
життєві історії 0
Синочку всього пів року ще, і, зрозуміло, дитина не завжди ще добре спить вночі. Тому бабуся чоловіка й вирішила, що Рома маєе спати окремо у вітальні на розкладачці.
Моя старша сестра – заможна людина, бо вдало вискочила заміж за Валеру, він онук колишнього голови нашого колгоспу. Дід і подарував їм недобудований будинок, а свекруха Віки, як в Італії, висилала їм гроші на ремонт. У сестри двоє діток. Мені зараз 27 років, а Вікторії – 32 роки. І думаю, наше “змагання” почалося ще в дитинстві. Я сама собі говорила, що у моїх дітей такого не буде, що я хоч там що, а буду кожному купуватиму своє власне – одяг, речі, іграшки. Сестрі дуже пощастило зі шлюбом – видно вона під такими везучими зірками народилася
життєві історії 0
Моя старша сестра – заможна людина, бо вдало вискочила заміж за Валеру, він онук колишнього голови нашого колгоспу. Дід і подарував їм недобудований будинок, а свекруха Віки, як
І з чим я зустрілася? З повним майже ігноруванням з боку сватів! І це попри те, що я пішла на поступки і благословила цей не бажаний для мене шлюб, адже своїй єдиний дитині я такого не бажала від слова “зовсім”. Мій Мстислав три роки тому одружився з жінкою старшою за себе на 7 років. Я була рада, що дівчина з повної сім’ї, де і мама, і тато, і бабуся, брат із дружиною. Адже я з 12-річного віку виховували сина сама, чоловік дуже рано полинув на небеса. Я за вдачею дуже весела і товариська людина, працюю помічницею нотаріуса, звикла до спілкування й різних людей. Чи це нормально, скажіть, отака їхня поведінка? Святкуємо нарізно день народження Данилка
життєві історії 0
І з чим я зустрілася? З повним майже ігноруванням з боку сватів! І це попри те, що я пішла на поступки і благословила цей не бажаний для мене
На восьме березня все повторилося. Як і завжди, бо це ж пані мама чоловіка, для якої більшої насолоди у житті, ніж обговорення інших, просто не існує. Мама мого чоловіка понад усе на світі полюбляє перемивати кісточки всім нашим родичам, хто де, що і з ким, і куди витрачає гроші. Кожне сімейне свято перетворюється для мене на ще ту подію. Навіть якщо спочатку все добре починалося, моя дорога свекрушенька неодмінно внесе корективи.Назом за одним столом нам от просто протипоказано. Артема свого я люблю і поважаю, але днями я все-таки серйозно поговорила з ним на цю тему. І поставила перед фактом: я по можливості буду відтепер триматися подалі від його родичів
життєві історії 0
На восьме березня все повторилося. Як і завжди, бо це ж пані мама чоловіка, для якої більшої насолоди у житті, ніж обговорення інших, просто не існує. Справа в
Вже два дні не розмовляю з чоловіком після того 8 березня, яке він нам з донечкою влаштував, та ще й сказав потім, що я сама винувата! За кілька днів до свята дійсно сказала, що цей день не несе вже того сенсу, що раніше, і я не вважаю за потрібне витрачати гроші на подарунки чи квіти. Що краще набагато поважати мене як жінку і мої права, турбуватися про мене і тому подібне. Але ж я не думала, що чоловік так вчинить! Зібрався вранці і поїхав, а в обід його молодша сестра вже виставила в соцмережу ці букети і подарунки
життєві історії 0
Вже два дні не розмовляю з чоловіком після того 8 березня, яке він нам з донечкою влаштував, та ще й сказав потім, що я сама винувата! За кілька
Щасливе і відносно забезпечене життя в Греції далося мені не легко. Живемо з чоловіком і дітьми в затишному будиночку, маємо невеликий бізнес. А в Україні на Львівщині моя мама, вже не зовсім здорова. Вона хоче до мене і проситься мало не щодня, але я знаю, що це буде кінець моєму гармонійному життю і спокою в родині. Моє життя в Україні – моє минуле, яке не хоче мене відпускати. Зокрема – мама. Лишень я відчула, що в моєму житті все налагодилося, але – дзвінок. Дзвонила сусідка моєї мами, тітка Люда, з рідного мого Дрогобича, просить негайно приїхати
життєві історії 0
Щасливе і відносно забезпечене життя в Греції далося мені не легко. Живемо з чоловіком і дітьми в затишному будиночку, маємо невеликий бізнес. А в Україні на Львівщині моя
Мама мого чоловіка Галина Володимирівна живе і працює в Іспанії, тому я у якійсь мірі щаслива людина – свекруха далеко та ще й грошима допомагає. Живемо ми з Тарасом в моїй просторій двокімнатній квартирі, а свекруха свою віддала в оренду, гроші ж отримуємо ми. Крім того, за гроші свекрухи ми освіжили ремонт в моїй квартирі. Нашим двом синам мама чоловіка купила недавно хороші планшети, оплатила покупку велосипедів, роликів, а коли приїздить – привозить брендові речі і єврики щоразу дає. І все було б дійсно чудово, якби не одне “але”, від якого я вже сивію
життєві історії 0
Мама мого чоловіка Галина Володимирівна живе і працює в Іспанії, тому я у якійсь мірі щаслива людина – свекруха далеко та ще й грошима допомагає. Живемо ми з

You cannot copy content of this page