Кажу онуку по телефону: – Якщо не будеш добре їсти, виростеш хиленьким, я тобі вчора дві тисячі в кишеню синьої куртки засунула, от візьми їх, сходи і купи собі гарного сиру, ковбаски смачної та фруктів обов’язково. Матері скажеш, я попросила зробити так. Все, бувай! Запитую у Жені: – За яким рецептом готувала борщ? Вона мені відповідає: – Це в магазині заморожений напівфабрикат беремо, так зручніше готувати, і коштує дешевше
Кажу онуку по телефону: – Якщо не будеш добре їсти, виростеш хиленьким, я тобі вчора дві тисячі в кишеню синьої куртки засунула, от візьми їх, сходи і купи
Я вже й машину прикупив. І саме ключовим моментом стала покупка машини. Я взяв собі універсал наприкінці весни. Батьків на дачу – будь ласка. Ще куди, та не питання! Купівлі машини найбільше зраділи мої дядьки і тітки, деяких я бачив в очі останній раз багато років тому. Наші дачі розташовані по сусідству один від одного. А живемо в Києві ми зовсім у різних місцях. І тут ось почалося – мій батько дав їм мій номер
Не найприємніша історія сталася зі мною, але не суть. З часів мого дитинства наша рідня часто збиралася в когось за столом. Але це було дитинство, і коли я
Зустріла вчора сусідку Валентину. Бачу – йде поникла. Запитую: “Що трапилося?” “Та ось, такий момент у житті настав, – відповідає. – Ніколи не думала, що таке може бути.” “А що сталося? Зі здоров’ям щось? Та ніби ти добре виглядаєш, дякувати Богу”. – Діти виросли, стали самостійними, довелося думати про роботу
Зустріла вчора сусідку Валентину. Бачу – йде поникла. Запитую: «Що трапилося?» – Та ось, такий момент у житті настав, — відповідає. — Ніколи не думала, що таке може
Вся рідня проти була, щоб Сашко на Сарі одружувався. Ну як так? Хіба своїх дівчат мало? Але вони одружилися. Почали окремо жити. Кілька днів минає – Сара нічого не готує, не прибирає
Вся рідня проти була, щоб Сашко на Сарі одружувався. Ну як так? Хіба своїх дівчат мало? Але вони одружилися. Почали окремо жити. Кілька днів минає – Сара нічого
Я жила на Вінничині, але мріяла про Америку. Виграла грін-карту в лотерею з третьої спроби і разом з чоловіком вирішила: якщо вже американській мрії судилося збутися, то все має бути як у кіно. Я швидко зрозуміла, що розчарована місцевим побутом та укладом життя
Я жила на Вінничині, але мріяла про Америку. Виграла грін-карту в лотерею з третьої спроби і разом з чоловіком вирішила: якщо вже американській мрії судилося збутися, то все
Я навіть не знаю, як і назвати моїх маму й тата батьками. Окреме житло мені не світить, навіть оренду не потягну. Доньку Софійку в садок влаштувала і сама туди ж пішла працювати. – Дочко, ти працюєш, тому, будь ласкава, плати за своє проживання у нас! А тепер мама зажадала до тих трьох ще 2000 гривень мовляв, комунальні зросли ж
Я навіть не знаю, як і назвати моїх маму й тата батьками. Півроку тому я розлучилася, повернулася з дитиною до батьків. Поки що так, і, на жаль, без
Бабуся моя полинула на небеса досить давно, трохи більше 10 років. Останні свої роки вона погано почувалася і жила у мого дядька, молодшого бабусиного сина. Бабусин будинок стояв на схилі пагорба, саме там виросли всі її сини. – Я зараз, я швидко, тільки подивлюся, – тільки й зміг я видавити дружині
Бабуся моя Ганна полинула на небеса досить давно, трохи більше 10 років. Останні свої роки вона погано почувалася і жила у мого дядька, молодшого бабусиного сина. Бабусин будинок
Вчора чекав дружину раніше з роботи, бо й сам збирався звільнитися раніше. Дзвонить Соня: – Слухай, з роботи будеш повертатися, купи сосиски або котлети. Я затримаюся трохи, як приїду, пюрешечку зроблю, потовчу і заправлю маслом, смакота буде! Купив котлети, приходжу додому, знову дзвінок
Вчора чекав дружину раніше з роботи, бо й сам збирався звільнитися раніше. Дзвонить Соня: – Слухай, з роботи будеш повертатися, купи сосиски або котлети. Я затримаюся трохи, як
Ми із чоловіком Олегом разом близько десяти років. Але зараз я навіть не знаю, що робити. Виявляється, я його зовсім не знаю. Наша родина має друга, Богдана. Я прямо сказала, щоб він припинив ці наміри або я зараз же подзвоню Олегу. На що “друг” розповів мені таку історію. Коли Олег прийшов і побачив свої речі, був трохи спантеличений
Ми із чоловіком Олегом разом близько десяти років. Але зараз я навіть не знаю, що робити. Виявляється, я його зовсім не знаю. Але про все по порядку. Наша
Аня народила собі донечку. Рік тому Аня вийшла заміж за Віталика, на весіллі вони взяли дві коробки, блакитну та рожеву, почали збирати в них гроші – у блакитну на хлопчика, а в рожеву на дівчинку. Під час рахування підсумків голосування з’ясувалося, що хлопчик переміг з відривом у 1000 гривень. Назвала Зорянкою, дуже гарно і мило
Аня народила собі донечку. Чоловік Ані думає, це його заслуга, але насправді за всі дев’ять місяців він був потрібний лише перші 15 хвилин. Може, ще приніс трохи користі,

You cannot copy content of this page