Коли гості розійшлися, я, нарешті, сказала невістці все, що думаю. Не для того я пустила їх до себе жити, я чекала іншого. Це був мій ювілей, і я аж ніяк не повинна була сама гнути спину біля плити. Та й подарунка я від них не побачила. Двері вони поміняють, а мені що з того? А від невістки я почула, що сама у всьому винна. Що взагалі не обов’язково було влаштовувати «весілля»
Ми з чоловіком живемо в селі недалеко від великого обласного центру. А син з невісткою жили весь час в місті, але коли трохи більше року тому їхній син
Молитва – подяка Всевишньому, якою треба дякувати Творцю за все те, що маємо. А ми так не часто це робимо!
Благодарни суще недостойнии раби Твои, Господи, о Твоих великих благодеяниих на нас бывших, славяще Тя хвалим, благословим, благодарим, поем и величаем Твое благоутробие, и рабски любовию вопием Ти:
Попросила в чоловіка грошей на продукти – сказав, грошей немає. Що це?..
Я знаю що робити. Заміжня. Дітей поки немає. Обоє працюємо. Чоловік заробляє набагато більше мене, у нього своя фірма, свій бізнес. Я ж отримую маленьку зарплату. Живемо в
Навіть не знаю, що й на кого думати у власній родині. Пропали гроші, вся моя зарплата, 35 тисяч гривень. Я зібрала всіх на кухні – чоловіка, діда, доньку. Почала запитувати. Ніхто нічого не брав і нічого не знає. Тоді я посварилася з усіма і пішла з дому до своїє матері
У нас в родині інцидент. Увечері 3-го числа я отримала зарплату в розмірі 35 тисяч, пішла до банкомату зняла всю суму і поклала в капшук. Прийшла додому, де
Мої мама і свекруха просто «сидять» на цих «життєвих історіях» з інтернету. Пишуть там свої коментарі-думки, сперечаються з такими самими «коментаторшами-експертками»… Мені це так дивно і смішно. Звідки в людей час на цю муть? Хіба не краще книжку почитати чи фільм переглянути? Якщо чесно, я й сама тими історіями іноді грішу. Але мені подобаються зовсім інші
От дивлюся на свою маму і свекруху. І дивуюся, і смішно. От вже обидві прихильниці тих безглуздих «життювих історій» з інтернету, вони просто «сидять на них»! Читають на
У Хмельницькому мати-героїня стала мамою 16-ї дитини. Тепер у родині сім дівчаток і дев’ять хлопчиків. Вітаємо!
На Хмельниччині жінка зі Славути народила 16-ту дитину. Дівчинка з’явилася на світ  31 серпня, вагою 4 кілограми 400 грамів. Про це Суспільному розповіла заступник директора КНП «Хмельницька обласна
Я мама, яка виховує свою єдину і улюблену дочку. Їй вже 17 років, в 10 класі. У нас в сім’ї – ситуація, від якої в мене волосся дибки. Якось я з ранку зайшла в її кімнату, щоб забрати зі столу робочі документи, і побачила, що Алінкин ноут відкритий. Я обережно його хотіла вимкнути, але побачила листування дочки з подругою, вирішила почитати. Від листування очі на лоба полізли
Я мама, яка виховує свою єдину і улюблену дочку. Їй вже 17 років, в 10 класі. У нас в сім’ї – ситуація, від якої в мене волосся дибки. 
Підкинула мені цей відео-рецепт стрічка Фейсбуку. Чому я раніше такого шедевру не робила! З простих продуктів – така оригінальна смакотища, хоть на швидкий перекус, хоть на святковий стіл! Готувала вже кілька разів – всі в захваті! Ось цей диво-рецепт, поділюся з вами!
Чому я раніше такого шедевру не робила! З простих продуктів – така оригінальна смакотища, хоть на швидкий перекус, хоть на святковий стіл! Готувала вже кілька разів – всі
Коли в мене народилися діти, моя мама пішла на пенсію, допомагала мені у всьому, можна сказати, присвятила себе онукам. Так само тепер роблю я, все – для онуків. А от свати ведуть себе зовсім інакше, навіть не на всі свята подарунки дітям дарують. Ще й кажуть, щоб я до них менше лізла
Моя мама показала мені свого часу приклад любові до онуків, вона допомагала мені у всьому з нашими з чоловіком двома дітками. Дочка наша старша вже вийшла заміж, у
Я зараз зі шкіри геть лізу, щоб їм будинок побудувати, вислуховую про їхні витівки від чоловіка…  Завтра не побудуємо, скаже, що погану дочку виростила, мерзну у халупі. А вона мого чоловіка навіть нормально зустріти і погодувати не може вже років п’ять!
Мені 27 років, я заміжня 6 років, є синочок. Працюю. Виросла я в неблагополучній сім’ї, тата не стало, коли мені було 13. Працювати і сподіватися лише на себе

You cannot copy content of this page