Не варто поспішати з весіллям, сонечко. Зараз зима. Холодно. Почекаємо тепла, а там і почнемо все планувати, – сказав мені Володя після того, як одягнув на палець обручку. Я була на сьомому небі від щастя, бо так давно чекала цього моменту. Хоча, признаюся чесно, вже збиралася говорити з Володею серйозно. – Або ж весілля, або ж розбігаємось. – Та й батьки спокою не дають: Коли весілля? Коли діти? – Тільки тепер у мене з’явились сумніви
Не варто поспішати з весіллям, сонечко. Зараз зима. Холодно. Почекаємо тепла, а там і почнемо все планувати, – сказав мені Володя після того, як одягнув на палець обручку.
Прогорнувши по звичці стрічку новин, я відкрила месенджер, і стала писати дочці, яку я залишила ще зовсім маленькою на тата з бабусею. Як сьогодні пам’ятаю слова свекрухи: “Ти повернешся, але буде пізно. Ми ніколи не пробачимо тобі цього вчинку! І взагалі, я завжди знала, що ти непутяща”. Так ось, доню, не було і дня, щоб я не згадувала тебе. Так, мені соромно. Тоді я хотіла “літати”, а твій батько був “домашнім”. Коли я зустріла Вадима, моє життя перевернулося
Прогорнувши по звичці стрічку новин, я відкрила месенджер, і стала писати дочці, яку я залишила ще зовсім маленькою на тата з бабусею. Як сьогодні пам’ятаю слова свекрухи: “Ти
Коли Денис несміливо переступив поріг Олени, то відразу побачив, що в домі живе справжня господиня. – Роззувайся, в мене чисто. Мий руки і проходь на кухню. – Запах свіжого борщу так і заманював. – Я готувати обожнюю. В мене не так, як в твоєї Анни: хоч шаром в холодильнику коти. Та й ніколи їй готувати. Живе на орендованій, приходить пізно, ще й за фігурою треба стежити. У мене квартира своя. Батьки подарували. А недавно сказали, що й автівку подарують
Коли Денис несміливо переступив поріг Олени, то відразу побачив, що в домі живе справжня господиня. – Роззувайся, в мене чисто. Мий руки і проходь на кухню. – Запах
Віктор був ідеальним чоловіком: ніжним, уважним, добрим. Він змусив мене піти вчитися, а згодом і “втягнув” у наш спільний бізнес. – Як не крути, але я на багато старший за тебе, і тобі рано чи пізно прийдеться керувати фірмою, щоб забезпечувати наших дітей. Він ніби у воду дивився. Того дня ми святкувала вигідну угоду з іноземцями, як Віктору стало погано. Лікарі робили все можливе, та, на жаль. Я ходила сама не своя. Дочка змусила повернутися до життя. А потім я зустріла його
Віктор був ідеальним чоловіком: ніжним, уважним, добрим. Він змусив мене піти вчитися, а згодом і “втягнув” у наш спільний бізнес. – Як не крути, але я на багато
Коли я їхала на роботу до Василя, то розуміла, щось тут не так. На території офісу був лише охоронник і його дружина. Я навіть не встигла розвернутись, як почула: “Ти якщо собі іншу знайдеш, одразу мені скажи. Не хочу бути на її місці. Все місто знає, а Стефа вірить у його вірність. – Сівши в автівку я набрала номер чоловіка. По інтонації він все зрозумів, хоча й намагався якось виправдовуватися. – Приїжджай додому, є розмова!
Коли я їхала на роботу до Василя, то розуміла, щось тут не так. На території офісу був лише охоронник і його дружина. Я навіть не встигла розвернутись, як
Гороскоп, до якого варто прислухатися: Близнюки, сьогодні вам буде досить складно впоратися з власним язиком. Не те щоб він заплітався – навпаки, його доведеться старанно тримати за зубами, а то він такого наговорить, що ще довго будете розгрібати
Гороскоп, до якого варто прислухатися: Близнюки, сьогодні вам буде досить складно впоратися з власним язиком. Не те щоб він заплітався – навпаки, його доведеться старанно тримати за зубами,
Що ти від мене ще хочеш?, – після прибитої полички “заговорив” до мене чоловік. Я при надії, зовсім скоро ми станемо батьками. До цього дня ми довго йшли. Зустрічалися і жили разом з Валерою більше п’яти років. І ось тепер, коли я в декреті, і все рівно роблю всю домашню роботу, я його “обтяжую”. – Мені нова автівка потрібна, а в тебе кожного дня якісь аналізи і вітаміни! Не думав, що все обійдеться так дорого!
Що ти від мене ще хочеш?, – після прибитої полички “заговорив” до мене чоловік. Я при надії, зовсім скоро ми станемо батьками. До цього дня ми довго йшли.
Я сьогодні твого Андрія бачила!, – сказала мені подруга, попиваючи каву, – І зовсім він не тим займається, як ти мені говорила. – Якщо чесно, я була спантеличена. – Не віриш? Пішли зі мною, і все на власні очі побачиш. – Я тепер сама не своя. Весілля ось-ось має відбутися. Мої батьки досить заможні люди, вони не приймуть такого зятя. Та що казати, те, що він говорим весь цей час неправду, вже говорить за себе
Я сьогодні твого Андрія бачила!, – сказала мені подруга, попиваючи каву, – І зовсім він не тим займається, як ти мені говорила. – Якщо чесно, я була спантеличена.
Мені зовсім не соромно перед дружиною Дмитра. Ще трішечки, і на світ з’явиться наша дитинка. Вони все рівно жили, як кіт з собакою. Але чого я виправдовуюся? В графі – батько, буде стояти прочерк. Ця дитина від коханого чоловіка, хоча офіційно й не мого. Нехай ще ця Олена подякує, що я не наполягла на розлученні. Я навіть готова зустрітися з цією жінкою, і обговорити всі питання, що її цікавлять
Мені зовсім не соромно перед дружиною Дмитра. Ще трішечки, і на світ з’явиться наша дитинка. Вони все рівно жили, як кіт з собакою. Але чого я виправдовуюся? В
Після того, як Андрій сам, не порадившись зі мною, обрав для нашої принцеси ім’я, мене терзають сумніви. Тепер соромно навіть в парк біля нашого будинку виїхати коляскою, всі засміють. В нас містечко невелике, один про одного все знаємо. – Андріано, як ви з Андрієм малюка назвали?, – а мені що, казати правду, чи ухилятися від відповіді? Ось чесно, навіть не знаю, чи то в голові в мене ця проблема, чи дійсно воно вже не в тренді на даний час!
Після того, як Андрій сам, не порадившись зі мною, обрав для нашої принцеси ім’я, мене терзають сумніви. Тепер соромно навіть в парк біля нашого будинку виїхати коляскою, всі

You cannot copy content of this page