Повернувшись в Україну з Німеччини я хотів трішки відпочити, тому не відразу влаштувався на роботу. Гроші в нас відкладені були, тому з цим проблем не було. Але теща ніби цього чекала, бо ні до чого іншого вчепитись не могла. – Та для чого він тобі здався? Безробітний чоловік це не чоловік. Який толк від нього? Гроші з купки брати любий може. Ти ж знаєш, Галю, як вони скоро закінчуються. А дітям то всього треба. Але хіба він про щось думає? – Я не розумів, що маю робити і що казати. Та цієї “купки”, якби не я, то б і не було
Я приїхав з заробіток, де пробув вісім років. Я не бачив нормально як ростуть мої діти, я хотів забезпечити їм гідне майбутнє, тому працював без вихідних. Повернувшись в
Для чого тобі ці заробітки, сину? Ну маєш тут роботу хорошу. Та твої друзі і половини того не заробляють і ніде не рипаються, – говорила я сину. Але Денис мене не слухав. – Поїду, не на довго, на рік-два, зароблю якісь стартові гроші, відкрию свій бізнес і заживу в Україні з дружиною і дітьми. Валя особливо його не зупиняла. Невістка не з тих людей, що спішать йти на роботу. Вона тиха, скромна і важко вливається в колектив. Їй легше чоловіка на край світу відправити, ніж самій з хати кудись вийти. А я ніби відчувала, що щось з тими заробітками буде не те
– Для чого тобі ці заробітки, сину? Ну маєш тут роботу хорошу. Та твої друзі і половини того не заробляють і ніде не рипаються, – говорила я сину.
В неділю ми всі були на батьківському подвір’ї, як заїхала у ворота автівка, яка і привезла з доставкою наш подарунок. Я з чоловіком і сином вишикувалися біля іменинниці і дружньо привітали, в кінці заспівали навіть Многая літа. Сестра ж стояла збоку, тримаючи на руках найменшу доньку і помітно нервувала. Коли ми залишилися з Катею на одинці, вона сказала, що їй не сподобалось, що холодильник я тільки від себе подарувала. Що нічого б мені не сталося, якби я сказала мамі, що це від нас двох
– Могла б і мене до цього подарунку втулити. Ти ж знаєш, що в нас грошей немає зайвих, – сказала ображено сестра, тримаючи найменшу донечку на руках. В
Мамо, більше в нашу квартиру не приходь! Так буде для всіх нас краще. Роби порядки в своїй, а в нашу носа не пхай, – сказав мені син. Я була здивована, бо коли я прийшла зі шваброю і миючими в їх, а точніше, в свою квартиру, то Вадим ще мені допомагав вікна мити і в шафі одяг поскладати. А тут такі заявочки в мою сторону. Я ж то розумію, звідки вітер дує. Мабуть, Оксана таки зрозуміла, хто в квартирі чистоту навів і розізлилась
– Мамо, більше в нашу квартиру не приходь! Так буде для всіх нас краще. Роби порядки в своїй, а в нашу носа не пхай, – сказав мені син.
Синок, поки ти не влаштувався на роботу, то приходь о другій половині дня поїсти до мене. Сніданок якось вже самі думайте з чого готувати. Просто я не збираюся ще й твою дружину і дітей на свою пенсію тягти, – сказала Віра Василівна Петру, та так, щоб я все почула. Після цього я і переїхала з дітьми жити до мами, а згодом подала на розлучення
– Синок, поки ти не влаштувався на роботу, то приходь о другій половині дня поїсти до мене. Сніданок якось вже самі думайте з чого готувати. Просто я не
Коли в третій годині ночі Люда з вередуючим малюком вийшла в коридор, чоловік не стримався і висказав невістці все, що про них думає. – Ще раз таке повториться, то вилетите всі четверо на орендовану квартиру. – Але ж ви тут не одні. Алісі також завтра в школу, їй виспатись потрібно. Та й про сина ви б подумали, він у нас єдиний годувальник. Ви ж на свою зарплату охоронника не сильно розженетесь. Я вже до ранку очей не зімкнула
Коли в третій годині ночі Люда з вередуючим малюком вийшла в коридор, чоловік не стримався і висказав невістці все, що про них думає. – Ще раз таке повториться,
Ми ж з чоловіком подарували сину і невістці ділянку, де вони й почали будівництво свого будинку і були дуже щасливі, що за пару років в них буде своє гніздечко. І син і невістка багато працювали, бо будівництво тягнуло гроші. Згодом невістка повідомила, що чекає дитину. Саме в той момент наші свати й надумали продати квартиру в районі, і купити недалеко від нас будиночок, який потребував ремонту. Не довго наш Володя в цій обстановці жив. Прийшов час і він з сумкою постав на нашому порозі
– Цей будинок також ваш буде. Алла наша єдина дитина. Тому треба і підлогу поміняти і дах, бо скоро осінь, дощі підуть. Треба підготуватися завчасно, – сказала до
Анна Іванівна поїхала на тиждень до своєї куми в Одесу. Ми з чоловіком трохи розслабилися, і навіть влаштували романтичний вечір. Але тиждень минув дуже швидко. Приїхала свекруха, а з нею і нові витрати. Її кума, тітка Ліда, сказала, що з такими телефонами вже ніхто не ходить і завела її в магазин, де та оформила покупку в кредит. Обрала свекруха не найдешевший варіант, але це б нічого, якби кредит оплачувала вона. Він же ляже на наші з чоловіком плечі. – Ліда сказала, раз діти в твоїй квартирі живуть, то нехай хоч так тобі допомагають, – сказала свекруха
– Я собі в кредит взяла смартфон. Гляньте, тут і пам’яті багато, мені спеціалісти все пояснили, а Ліда дома навчила ним користуватися. Тепер в мене і вайбер і
Син у своєму розлученні винить мене. А я богу духу не винна. Та я в них після весілля була разів з п’ять, бо живемо ми в різних містах. – Я тебе стільки разів просив, приїдь, поговори з Марічкою, як жінка з жінкою. Поясни, що так жінки себе не поводять, що робота роботою, а сім’ю на задній план відкладати не можна. Я ж не хотіла лізти в чужу сім’ю. Як в цьому випадку, так і в іншому, син би звинуватив мене. Як я зрозуміла, розлучення було в їх сім’ї неминучим. І ось сиджу, п’ю чай і ллю сльози. Ще не було такого року, щоб мене син не привітав з днем народження. Дочекалася!
Син у своєму розлученні винить мене. А я богу духу не винна. Та я в них після весілля була разів з п’ять, бо живемо ми в різних містах.
І не соромно тобі у Світланки грошей просити? Та ці вишиванки б лежали і запилювалися в кладові. Зараз такий час важкий, могла б і допомогти сестрі чоловіка. Знаєш прекрасно, що вона одна сина виховує. Це тобі добре, бо чоловік і те і се, всі забаганки твої виконує. – Свекруха мене дорікнула тим, що я її дочку попросила дати за вишиванку 500 гривень. Так, вишиванка вже ношена, але по стану вона зовсім нова. До того ж, це ручна робота, а вишивала її особисто я для свого сина
– І не соромно тобі від Світланки грошей було просити? Та ці вишиванки б лежали і запилювалися в кладові. Зараз такий час важкий, могла б і допомогти сестрі

You cannot copy content of this page