Головна

olesya

На весілля до сина я їхала з Італії не одна, а з Фердінандо. Свого коханого я вперше везла на “показ” в Україну. Я вважаю, син має знати, кому завдячує таке шикарне весілля. Рідний ж батько йому і копійкою не поміг. Я в Мілані вже багато років не працюю, а живу в своє задоволення в будинку з прислугою. Родичі за мене пораділи, а ось чоловік ходив чорніше хмари всю забаву, я ж по документах його законна дружина
життєві історії 0
На весілля до сина я їхала з Італії не одна, а з Фердінандо. Свого коханого я вперше везла на “показ” в Україну. Я вважаю, син має знати, кому
Так, в свій час Валя наплакалася ночами, поки я на чужих подушках спав. Але я покаявся, і зараз, на схилі літ, ми б могли насолоджуватися життям. До того ж, я її від ганьби врятував, взявши з дитиною на руках. І ось тепер така віддача? Валя після 24 лютого поїхала в Німеччину до сестри і з кінцями. Вона навіть на роботу там влаштувалася. А діти замість її напоумити, лише радіють за маму. Як мені жити далі, один Бог знає, ще й мама старенька під боком, до якої я не знаю, як підійти. Весь цей час її Валя доглядала!
життєві історії 0
Так, в свій час Валя наплакалася ночами, поки я на чужих подушках спав. Але я покаявся, і зараз, на схилі літ, ми б могли насолоджуватися життям. До того
З телефоном свекруха вийшла на балкон. Іван також мене залишив, бо пішов лагодити кран. І тут свекруха моя повертається і на коридорі каже: “Ти що, її там одну залишив? Там ж мої документи на квартиру. Та хитрюга на все здатна, лиш би моїм майном заволодіти”. Я промовчала, бо не хотіла “бурі”. Від гріха подалі я пішла на кухню, а коли ми сіли до столу пити чай, то Віра Павлівна побачила мій свіженький чорний манікюр. – Я ще на той світ не збираюся! Дарма старалася!
життєві історії 0
Ну щось собі таке моя свекруха взяла до голови, що я за її сина вийшла заміж не через кохання, а через трикімнатну квартиру в якій вона живе вже
Коли я лежала в лікарні, дочка мене лише раз провідала. А при телефонній розмові Зорянка наголосила, щоб я більше привчалась до лікарняної їжі, адже вона корисна, а мені варто трохи схуднути. Зате невістка приїжджала кожного дня. Старалась для мене, подбала навіть про шоколадки для медсестер. Лікарю віддячилась, навіть не сказала мені скільки. За ці десять днів в лікарні, я відчула, що зовсім байдужа для своєї донечки, про яку так дбала. Тепер моє відношення до невістки сильно зміниться
життєві історії 0
Ніколи не змогла б навіть і подумати, що для невістки стану потрібнішою, ніж власній донечці. З чоловіком ми виховали двох дітей сина Артема і дочку Зоряну. Обидвоє наших
В мами був день народження і коли дійшла справа до шашлику, вона попросила зятя, щоб той батькові допоміг. Свекруха ж сиділа збоку і себе накручувала, а потім з неї “вилізло”. – Який він вам синок? У вас дві дочки, ось ними й командуйте. І взагалі, щось мені від вашої їжі погано стало, все дуже жирне. Попрошу, щоб Ігорчик мене додому завіз. – А тут мамин рідний брат підіймається. – О, так ми вас підкинемо в місто, бо вже маємо їхати. Моя ж в нічну зміну сьогодні. – Ви б бачили її зчорніле обличчя
життєві історії 0
Ви знаєте, я багато читала і слухала історій про те, що свекрухи ревнують своїх синів до невісток, але в мене трішки інша ситуація. Моя свекруха, Ганна Дмитрівна, ревнує
Від одягу невістки всі шафи тріщать. І це все при тому, що вона не працює. Я спершу мовчала, щоб не бути поганою свекрухою. Та мій син, бачу, сам не може собі ради дати. Він у нас привчений до інших сімейних цінностей. До свахи дзвонити то марна справа, та справжня мама своєї дочки. Крім “чорних словечок” я від неї нічого толкового так і не почула. А вчора, коли я з пошти повернулась додому, то застала таку картину, від якої душа не масці. Вона ж то думала, що мене нема
життєві історії 0
З чоловіком коли ми побрались, то дуже мріяли про велику і дружню сім’ю. Жити я пішла до чоловіка з його батьками, чудовими людьми, які завжди були нашою підтримкою
Василь виконує усі забаганки Софії, а я наполягаю, щоб вона навчилася готувати, прибирати і хоча б вивішувати на сушку одяг. Незважаючи на мої всі зусилля, наша донька стала вимогливим підлітком, який очікує, що їй усе піднесуть на білому блюдечку з золотим ободочком. А нещодавно я відібрала у Софії телефон, оскільки бачила, що там “халепа”, а вона відповіла: “Тато купить мені новий, якщо я захочу!” Це і стало останньою краплею
життєві історії 0
Чоловік балує нашу дочку все життя. Він каже, що хоче для неї найкращого і не розуміє, що це їй лише шкодить. Люди повинні домовитися про виховання дітей, перш
Я ж до останнього думала, що діти хоч по тисячці, але на свою квартиру відкладають. Живуть вони на “широку ногу”. Недавно в Кам’янці-Подільському були. Я ж його лише на фото бачила. А коли приїхали, завели розмову про іншу, просторішу квартиру. Я ж думала, купляють нарешті, але ні. – А для чого, мамо? Я ж твоя єдина спадкоємиця! – Мені земля з-під ніг пішла. Я ж ще не така літня, щоб чекати, коли я на небеса до чоловіка полину
життєві історії 0
Коли дочка відповіла, чому вони досі і гривні на перший внесок не наскладали, я думала, що вона жартує, але це правда. До мене тільки зараз дійшло. І як
Брата я попросив приїхати помогти з городами, бо треба було і картоплю копати і моркву. Але Руслан не то що сказав, що не приїде, бо справи в нього важливіші, а наголосив, що хата ця моя, тому щодо поля і допомоги з мамою, щоб я його не чіпав. Після цих слів ми з дружиною зробили з хати “лялечку”. А коли прийшов час спадок на мене переписати, Руслан мамі зателефонував. В останній день всі мої плани рухнули. Від кого від кого, а від мами я такого не очікував
життєві історії 0
Розумієте, мені дуже образливо стало від мами таке почути. Я ж біля неї все життя, а Руслан в той час мотався по заробітках і замість того, щоб собі
Власне, від внучки я й дізналася, яку нісенітницю плете на Анну сваха. Мені б і в голову таке не прийшло. – Твоя дружина не така свята, як ти вважаєш. Ти що думаєш, просто так ти в неї закохався? Приворожила вона тебе! Невже не бачиш? Це ж зрозуміло, як білий день! – Я б забрала дітей до себе, але зять дав батькові обіцянку, що буде біля матері до останнього її подиху. Моя дочка в тій квартирі, як п’яте колесо до воза!
життєві історії 0
На даний час я вже на пенсії, живемо ми вдвох з чоловіком в маленькому селі на Черкащині. Виховали ми дві донечки, Надійку і Анну. Обидвоє наших дівчат вже

You cannot copy content of this page