Ірина, двоюрідна сестра Миколи, довгий час мене відмовляла від заробітків, але коли чоловіка звільнили з роботи, то вибору не було.
– Знаю, що важко, та я сильна. Хоч на 2-3 роки поїду. Дай Бог, робота гарна попадеться, ось я і зароблю на майбутнє дочки.
Оленка в нас з Миколою єдина дитина. Хочу, щоб вона була щаслива і коли вийде заміж, не залежала від чоловіка, а своє житло мала.
Ми з Миколою з одного села. Коли побралися, жили спершу у його батьків. В мене ще брат молодший був, а Микола єдиний син у батьків, тому де жити – не обговорювалося.
Але довго зі свекрухою я не нажила. Коли з’явилася на світ наша дочка, Надія Василівна мені так дошкуляла, що не так все роблю, що я вмовила Миколу купити хоч і невеличкий, але свій будиночок.
Ми обоє працювали, але тих грошей ніколи не вистачало. Дочка підростала, а з нею і витрати. В нас була окрім всього і господарка і шмат поля, який забирав багато сил. Та ми розуміли, інакше не проживемо. Зарплату тоді то давали, то затримували, а їсти і одягнутися треба.
Ірина, двоюрідна сестра мого чоловіка, вже на той час років з п’ять, як працювала в Італії.
Кожного разу, як приїжджала, я дивилась на неї, як на зірку. В неї сім’ї не було. Допомагала вона лише стареньким батькам. Себе вона любила, купувала гарний одяг, прикраси, а згодом ми дізналися, що Ірина в місті собі однокімнатну квартиру придбала.
– Не буду ж я все життя горбатитись на пана. Одного дня повернуся в Україну і буду жити собі, як пані.
Я любила розпитувати Ірину, як там, за тим кордоном, але особливо сестра Миколи нічого не розказувала.
– Тобі там буде важко. Сиди в селі біля чоловіка і не рипайся.
Я так і робила, але коли Миколу на заводі скоротили, а роботи майже пів року не було, я на свою зарплату всю сім’ю витягнути не могла.
Коли Ірина на Великдень повернулася в Україну, я і випросила в неї, щоб та мене з собою взяла.
Нашвидкоруч я виробила усі необхідні документи і подалася на чужину, щоб покращити фінансові питання.
Сказати, що Ірина мені допомогла сильно в Італії, не скажу, але і на тому дякую.
Робота мені попалась хороша. Господиня будинку відносилась до мене, як до членів сім’ї. Я доглядала її стареньких батьків.
Дідусь був ходячим, а ось бабуся вже стільки сил не мала.
Важко було, але в мене була ціль і я не здавалася.
На себе я не тратила гроші, все я збирала і переводила дочці і чоловіку в Україну.
Микола поробив в хаті ремонти, навіть трішки розширив нашу хатинку. В добудові ми зробили простору кухню і ванну кімнату.
Після цього я почала складати на квартиру дочці, також оплачувала її навчання в університеті.
Микола працював в охороні в райцентрі і дбав за будинок, невеличку господарку і свою маму, яка вже була не молода.
Сім років я пропрацювала в Італії. Свою ціль я досягла.
Оленка вже працювала на себе і була власницею шикарної двокімнатної квартири в центрі міста.
Ми старалися нікому нічого не розказувати, але це село і люди, чутки беруться просто з повітря.
Коли я повернулася назавжди в Україну, Миколі хтось натякнув, що щось дуже швидко я на таку гарну квартиру назбирала. Масла у вогонь підлила і сама Ірина.
– Я вдвічі більше в Італії часу провела, але квартиру зуміла в райцентрі купити, а ваша Оксана на двокімнатну в області заробила. Ой, не чисто тут. Я б на вашому місці, тітка Надя, добряче задумалася, ким вона в тій Італії працювала.
Як мені було, одному Богу відомо. Я собі нічого не купувала, все в сім’ю, а тепер по селу тільки й чую, яка я погана.
З чоловіком стосунки через це зійшли нанівець. Микола повіривши чуткам забрав деякі речі і перебрався жити до мами. А та довго не думаючи, подзвонила моїй маму і наговорила їй, що я своєю Італією зруйнувала власну сім’ю, бо не знати чим там займалася.
Ось і будь доброю. Хотіла, як краще, а вийшло, як завжди.
Але я не переймаюся. Дочка моя щаслива. Вийшла заміж, живуть в своїй квартирі, я допомагаю няньчити онука.
Микола просився назад, але я після всього що сталося, не готова пробачати ні його ні всю його сімейку.
Багато гірких сліз я через них пролила.
Автор – Наталя У
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
