iBilingua

Так, Луїс не ходить, але він повноцінна людина, а не як говорять про мого обранця в Україні, у мене в селі. Так, я заним доглядала, а тепер чекаю нашого малюка. Родичі багато хто зі мною не хочуть спілкуватися, бо я їм тепер гроші не даю, але я не хочу більше бути бідною. Всього нас 5, три сестри і два брата. Батьки говорять, що лишать мене без спадщини

Шість років тому, у 27 років, я поїхала в Італії заробляти і допомагати мамій

життєві історії 0

Цей Новий рік я запам’ятаю на все життя, мабуть. Тому що поїхали ми його зустрічати до свекрів. Моя сім’я знає, що я не їм рибу. І якщо на мій, мамин, татів день народження я знаю, в яких стравах риба є, а в яких відсутня, то у інших родичів меню залишається загадкою до посадки за стіл. Свекруха Іванна Сергіївна ну дуже вмовляла

Цей Новий рік я запам’ятаю на все життя, мабуть. Тому що поїхали ми його

життєві історії 0

Я ще стерпіла, коли вони на Новорічну ніч поїхали до столиці. Але коли вже на різдвяні свята син з невісткою і онучкою на 10 днів поїхали кататися на лижах в Буковель, я змінила замки у квартирі, їхні речі тимчасово перевезла до себе у вільну третю кімнату, а у двушку пустила квартирантів. Буде сюрприз

Син Андрій з Настею одружилися шість років тому, онучці Улянці зараз чотири роки. Я

життєві історії 0

Я купила вінок і стала бігти на останню маршрутку, але не встигла, і повернулася додому. – Ти чого цей вінок в дім принесла? Не до добра це! – Я злякалася, і винесла його в перший коридор. А зранку зрозуміла – сталося непоправне. Прощалася я з чоловіком і мамою в один день

Я купила вінок і стала бігти на останню маршрутку, але не встигла, і повернулася

життєві історії 0

Провели в останню путь мого Андрія на самого Степана. Я бачила кожен косий погляд, особливо мої дітей. Вони не церемонилися і прямо в очі говорили, що у цьому винна я. Та що казати, я сама свою провину відчувала. Того дня я навіть не очікувала колядників. Але в одну мить під вікном загукали: “Пане господарю, можна заколядувати”. Я пішла за гаманцем, як в хату забігли діти – мої онучата!

Провели в останню путь мого Андрія на самого Степана. Я бачила кожен косий погляд,

життєві історії 0

Мені 52 роки і я вже сім років працюю в Португалії офіціанткою. Півроку тут – кілька місяців з родиною в селі на Вінничині. Тут, на заробітках, у мене гарячі стосунки з Сільвіо. Дома у мене – родина, чоловік, діти й онучка. Десять років тому ми з чоловіком Іваном купили нарешті окремий будинок і переїхали від його батьків, нам довелося залізти у борг і в кредит

Мені 52 роки і я вже сім років працюю в Португалії офіціанткою. Півроку тут

життєві історії 0

Всі мої подруги вже давно повискакували заміж, і навіть за руку водили дітлахів в школу. Одна я засиділася в дівках, а вже ж тридцятка на носі. В ніч перед Різдвом мені на очі попалася стара обшарпана новорічна книга. Прочитавши декілька сторінок, я взялась за “справу”, а через місяць ми пішли з Богданом до РАЦСу

Всі мої подруги вже давно повискакували заміж, і навіть за руку водили дітлахів в

життєві історії 0

Я тоді тільки попорався по господарству і присів під хатою на лавку, як біля воріт зупинилася автівка, а з неї вийшла жінка. Її я ніколи не бачив, але очі, і вираз обличчя був мені доволі знайомий. – Не впізнаєте мене, тату? – У відповідь я не міг промовити і слова. Ми сіли за стіл, і Віра стала розповідати свою історію

Я тоді тільки попорався по господарству і присів під хатою на лавку, як біля

життєві історії 0

Я переїхала жити під Одесу, до моря, з дитиною і чоловіком, на даний момент колишнім. Живемо з Зорянкою нормально, незважаючи на недешеву оренду житла та багато інших витрат. Але руки та голова є, працюю. Інша справа – брат. Мама залишила йому будинок, собі купила квартирку, відремонтувала її і там живе. Періодично їздить до брата прибрати, наготувати поїсти, платить комуналку, бо Тимурчик не платить її в принципі. І ось мама занедужала. Важить це непорозуміння півтора центнера мінімум. Гроші у мене були – відкладала на покупку машини

Батьки мене любили. Ні, не балували. все було без надмірностей, любили правильно і адекватно.

життєві історії 0

Ні на вечерю, ні на Різдво, син з невісткою сказали, що не приїдуть. Мені образливо трохи, оскільки село знаходиться в двадцяти кілометрах від них, але, нехай там. Переживу. По сусідству у мене є найкраща подруга, яка також в цей день була одна. Ближче вечора я запросила її до себе. До того ж, розмова назрівала серйозна. Звісно, стосувалась вона невістки

Ні на вечерю, ні на Різдво, син з невісткою сказали, що не приїдуть. Мені