iBilingua – Сторінка 1380 – На стику цивілізацій

життєві історії 0

Коли нас з донечкою виписували, з кульками і квітами прийшли лише моя мама та свекруха. Я подумала, що Леонід не бере слухавку, оскільки “веселиться”, як не крути, а принцеса на світ з’явилася. І лише на другий день мовчання перервалося. На телефон прийшло повідомлення від якоїсь дівчини, а на додачу й фото

Коли нас з донечкою виписували, з кульками і квітами прийшли лише моя мама та

життєві історії 0

Приїхала я додому, подивилася на календар і зрозуміла, що через три дні платити за машину. Звелося все до того, що за машину почала платити одна я, бо в брата з’явилася ще одна дитина. Платіж по кредиту я проігнорувала. Через кілька днів мама про це дізналася і зателефонувала мені. – Навіть уявити не могла, що машини зараз стільки коштують, – бідкалася мама. А сама гроші – Всеволоду

Мама недавно звинуватила мене тому, що я живу лиш для себе і мені байдуже

життєві історії 0

Віра Степанівна дивилась на мене скоса, а потім звернулась до Максима. – А де ви жити збираєтесь? Ти ж розумієш, квартира, в якій ти зараз живеш, насправді моя. Твоя суджена мені не дуже до вподоби, тому обирай, або ж вона і на “на вулиці”, або продовжуєш жити в цій квартирі – і ви розбігаєтесь. – Мені було байдуже, як це виглядає. Я піднялась зі стільця і попрямувала до виходу

Віра Степанівна дивилась на мене скоса, а потім звернулась до Максима. – А де

життєві історії 0

Син мій одружився в 21 рік. Я була впевнена, що нічого доброго з цього не буде, але, не перешкоджала. За рік діти ощасливили мене онучкою. Та з її появою все стало змінюватися. Одного дня Тарас прийшов до мене, і попросив його переночувати. Я коли дізналася причину, дуже засмутилася

Син мій одружився в 21 рік. Я була впевнена, що нічого доброго з цього

життєві історії 0

Щомісяця я кладу на телефон доньки Ксенії, якій 21 рік, досить велику суму грошей, при тому, що цієї суми їй має вистачати не менше ніж на півроку, а вона спускає її менше ніж за місяць. Втомилася я від цього, висловила дочці на підвищених тонах, сказала, що вона не цінує мою працю, смітить грошима, що розпестила я її, виростила невдячною столичною панночкою. А виявилося

Щомісяця я кладу на телефон доньки Ксенії, якій 21 рік, досить велику суму грошей,

життєві історії 0

Ти повинна все встигати, Руслано! Мені за твої “дві ліві руки” дуже соромно перед зятем. Що він подумає? Правильно! Що мама так навчила. Поки діти сплять, ти повинна їсти смачно приготувати, в хаті навести чистоту, і з усмішкою Бориса з роботи зустріти. Не будеш його шанувати, залишишся на старість літ одна

Ти повинна все встигати, Руслано! Мені за твої “дві ліві руки” дуже соромно перед

життєві історії 0

Поїхав я провідати маму у Львів, їхати мені поїздом добу. На поїзд квитків не було, і я змушений був звернутися до начальника вокзалу. Довго йому пояснював, наскільки мені важливо провідати маму перед святами. Нарешті мені продали квиток у купейний вагон. Коли подали поїзд, у всіх вагонах відчинилися двері і провідники почали перевіряти квитки та впускати пасажирів. Тільки мій дев’ятий вагон залишався закритим, неосвітленим

Поїхав я провідати маму у Львів, їхати мені поїздом добу. Однак, на поїзд квитків

життєві історії 0

Я чула розмову Богдана з його найкращим другом від початку до кінця. Ніколи мене так не “колотило”, як того суботнього вечора. Як же багато я упустила у нашому житті

Я чула розмову Богдана з його найкращим другом від початку до кінця. Ніколи мене

життєві історії 0

Моя бабуся Юстина живе у селі на Закарпатті. Мені 36 років, бабусі – 81. Три роки у неї не була, а живу в Києві. То діти, то робота, то розлучення, відновлення, пошук себе… Поїхала. На два тижні. – Я, дитинко, дарчу на тебе зробила

Моя бабуся по батькові Юстина Михайлівна живе у селі на Закарпатті. Звідти мій тато,

життєві історії 0

Мене посадили за кухонний стіл, похапцем налили трав’яного чаю, а на блюдечку переді мною красувався невеличкий кусочок тортика, який я сама й купила. Стало так неприємно. Ми до того, як тато вдруге одружився, були з ним не розлий вода. Більше таких сюрпризів я не робитиму

Мене посадили за кухонний стіл, похапцем налили трав’яного чаю, а на блюдечку переді мною