Navigate
X

Завжди так, і Люда нічого вдіяти не може. Приїде Степан з вахти – кілька ж місяців не бачилися! – перекусить, обійме швиденько, і знову за кермо, туди мчить. Їй прикро, але вона безсила. «Це для тебе там нічого, пустка, а мені – сама знаєш. Хоч не розумієш, але знаєш, і на тому, сонечко, дякую! Я швиденько!»

Завжди так, і Люда нічого вдіяти не може. Приїде Степан з вахти – кілька ж місяців не бачилися! – перекусить,…

M Alena

– Ні, сину. Якщо ти вважаєш себе досить дорослим, щоб вирішити жити з коханою дівчиною, будь добрий забезпечити вам умови для спільного життя, будь дорослим до кінця: переведись на заочку, знайди роботу і зніми квартиру. Хоча, квартиру не потягнеш, напевно. Знімеш кімнату і живіть разом, скільки душа забажає. – Закривши за дітьми двері, я розплакалася. Аж надто великою була спокуса молодь у себе залишити: і син поруч, і невістка під наглядом. Але не можна – дорослі діти повинні жити окремо від батьків. Я свою справу зробила – виростила. Прийшла пора відпустити дитину у вільне плавання

Син у мене місяць назад привів додому дівчину: - Мамо, це моя Зойка. Ми любимо один одного і будемо жити…

Oksana H

Женька зі своєю дружиною Уляною ніколи мирно не жили. Дружина, звичайно, була чоловікові не рівня. Він з інтелігентної родини, освічена, з вищою освітою і вона, яка закінчила профтехучилище. Сьогодні вони розлучалися. І жаль від того, що відбувається було тільки у Женьки. І то тому, що їх син залишався з дружиною. А вона, судячи з її настрою, навряд чи буде часто давати йому бачитися зі сином. Дружина відразу ж поїхала до матері в іншу область. Йому адреси, звичайно ж, не залишила. Не вважала за потрібне напевно. І потекли для чоловіка сірі дні. Сумно якось було на душі. Звик він з роботи поспішати додому туди, де його чекали

Женька зі своєю дружиною Уляною ніколи мирно не жили. Правда, дитину все-таки нажили. Ну, це справа нехитра. Дружина, звичайно, була…

Oksana H

Тридцять років разом, все мирком та ладком, сина з донькою в люди вивели і самі не бідували. Здавалося, так і проживуть до щасливою парою. Але Володя прийшов вечором, довго м’явся, в очі не дивився, а потім раптом зважився: – Ти, Віра, додому не приходь! Я з іншою жінкою живу… Пробач!

З самого раннього дитинства Вірочка була безпроблемною дівчинкою. Батьки особливого клопоту з нею не знали: у будинку - мамина помічниця,…

Oksana H

Перед Матвієм поставили ультиматум – або він одружується, або батьки повністю позбавляють його фінансового забезпечення.  Хлопець, почав думати, що робити. Роботи у нього не було, жити звик красиво. А дружина? Сільська дівчина, буде сидіти і не буде його чіпати

Матвій люьив погуляти. Несерйозним. Батьки-дипломати, не останні люди в місті, щасливе дитинство, повне дефіцитних речей. І капризи, непослух, впертість. Мати…

Oksana H

На зворотному шляху Катерина знову побачила ту саму бабусю в підземному переході. Це ж треба, мабуть зовсім їй туго, раз цілий день тут простояла. Сама не знаючи чому, жінка купила у старенької одну з картин

Катерина поспішала на роботу. Будильник як на зло саме в цей ранок вирішив виплюнути з себе батарейку, а стільниковим для…

Oksana H

Сергій пакував речі. На ходу, можна сказати, хапав лише найпотрібніше: хотів встигнути, поки дружина з роботи не повернулася. Встигнути якомога швидше втекти. Від дружини, від дітей… І почати нове життя! Стоячи вже на порозі з валізою, як з ліфта вийшла Світлана: – Ти куди? – здивовано запитала чоловіка

Сергій пакував речі. На ходу, можна сказати, хапав лише найпотрібніше: хотів встигнути, поки дружина з роботи не повернулася. Встигнути якомога…

Oksana H

– У нас в селі говорили – доля і на печі знайде! – все життя говорила Олесі, бабуся. – Тому не хвилюйся! Твоє від тебе не піде ніколи. Будь там, де ти є, не метушися. Просто живи своїм життям! Прийде час – твій чоловік з’явиться! Головне – дочекатися. Це важко… Але це того варте! – Але в цьому році Олесі вже двадцять дев’ять, а мрії збуватися щось не поспішають

- У нас в селі говорили - доля і на печі знайде! - все життя говорила Олесі, бабуся. - Тому…

Oksana H

– Життя прожити, не поле перейти! Охолонь! – втішала днями, Ніна свою молодшу сестру. – Насамперед – заспокоїтися, возьми себе в руки. Може бути, все ще не так погано, як здається. Може, там нічого ще й не було… А навіть якщо і було, подумай, чи потрібно через це руйнувати сім’ю. У вас дитина! Хороші чоловіки зараз на дорозі не валяються… Такі, які не п’ють, заробляють, все тягнуть в будинок, дитину люблять. Спробуй такого іншого знайти. І віддати його так просто якійсь дівчині – нерозумно!

- Життя прожити, не поле перейти! Ти тільки не рубай з плеча! Охолонь! - втішала днями, моя приятелька Ніна, свою…

Oksana H

– Ти що, ну як я їй скажу! Це неприємна розмова, а Світланка ж дитинку чекає! – зітхає пенсіонерка Галина Петрівна. – Її ображати не можна! Як же можна зараз з’ясовувати стосунки, сваритися!  Їй нервувати не можна. Та й взагалі, ображати гріх, раніше говорили, що тоді в будинку миші заведуться! Все нормально, мені зовсім не важко. Розберемося… А до лікаря я можу і в інший раз записатися. Зовсім погано стане – викликом швидку, в кінці кінців

- Ти що, ну як я їй скажу! Це неприємна розмова, а вона ж в положенні! - зітхає пенсіонерка Галина…

Oksana H