життєві історії
Женя з Вікою побралися всього два роки тому, зовсім молоді ще: сину 33, невістці 29. Житла свого нема, орендують. Женя кадровий військовий, по відрядженням часто мотається. Вікторія віддалено
Ми з чоловіком живемо у Вінниці, обоє тут працюємо в медичній сфері. Сам мій Тарас з Київської області, там у нього живуть мама і його молодша сестра. У
Я на свята приїхала в рідне село з Італії, де працюю вже більше п’ятнадцяти років. В селі в мене залишилася мама і рідна сестра, яка живе окремо і
З сином нас виписали через два тижні. Я з нетерпінням чекала, що нарешті почну насолоджуватися бажаним материнством. Проте вдома мене чекала свекруха, вона відразу взяла малечу з моїх
Я з сестрою і синочком виїхала з Чернігівщини в березні, відтоді ми тут. Син ходить в школу, я влаштувалася доглядати за літньою полячкою. З роботою мені допомогла одна
В цей час виносилось з квартири все, що можна було продати, або ж обміняти, на, самі розумієте що. Лише жінки які пройшли таке життя, мене зрозуміють. Не дай
Тиждень тому в свекрухи був день народження. Коли всі гості розійшлися, і ми з нею прибирали зі столу, вона тихенько, щоб Любомир не почув, спитала, чи все в
Наталі було байдуже до дітей, їх виховував наш зять. Та одного дня сталося непоправне. Ми тоді з чоловіком були у друзів, а коли повернулися, зрозуміли, що з квартири
У нас була звичайна родина, мама, тато й ми, дві рідні сестри. Бабусів і дідусів ми не маємо, бо наші батьки обоє сироти, виросли і інтернаті, там і
Мені так соромно на Різдво стало. Ми ж були за столом не одні. З міста приїхали наші з Богданою сини зі своїми дівчатами. І при першій же нагоді,