життєві історії
Мені так соромно на Різдво стало. Ми ж були за столом не одні. З міста приїхали наші з Богданою сини зі своїми дівчатами. І при першій же нагоді,
Ми жили все життя з чоловіком і донечкою на Харківщині, мали свою квартиру, роботи. Дочка Тетяна виросла, зустріла хорошого хлопця Юрка з Хмельниччини, вийшла п’ять років тому заміж
Мені 36 років, у мене ще не має власних дітей, але є двоє племінників і троє похресників. Також на батьківщині в Україні у мене є коханий, який на
Орест натякнув, що на мій ювілей він планує зробити незабутнє свято, і що мені все сподобається. Все було добре до того часу, поки я не знайшла каблучку в
Він обох нас любив, наш Ярик. У нас з ним у перших сталося кохання. В старших класах школи ми з ним зустрічалися, але потім, як це буває у
У мене дві дочки, старша Віра і молодша Люба. Вірі вже 43, Любі – 36 років. Після університету Віра поїхала шукати кращої долі в Іспанію, адже у виші
Андрій зранку до ночі сидить у своєї матері. В нас нещодавно з’явилася донечка. І звісно, мені потрібна його допомога та підтримка. А все що я отримую, це те,
Максим мені завжди торочить, що це його квартира, його холодильник, і він має право після важкого робочого дня гарно і смачно поїсти. Але не смішіть людей. Яка така
У нас з чоловіком трирічна донька, безпроблемна, весела дівчинка. Ми їздимо до бабусь і дідусів приблизно кожні три тижні, але, на жаль, не обходиться без конфліктів. Ми не
Обраниця нашого сімнадцятирічного сина, ще вчиться в школі. Не думала, що коли-небудь таке скажу, та планую зробити все можливе й не можливе, лиш би роз’єднати цю парочку. Та