життєві історії
Тут так багато пишуть про те, як родичі перетворюються на зграю голодних собак, яким кинули одну кістку. Не знаю, як так стається чи можливо справа у вихованні? Коли
Новий рік ми з чоловіком і дітками – їм 4 і 5 років – святкували вдома, це родинне свято, ми любимо його у сімейному колі відзначати. Першого прийшла
Вже два роки, як моя свекруха повністю на нашому з чоловіком забезпечені. – Дітоньки, я ж для вас стараюся. Ви бачили, скільки коштує провести людину в останню путь?
Оберемки квітів, рожеві кульки, привітання, тільки мені від цього було не легше. В голові все крутилась думка, яка не давала заспокоїтись. Що вони всі собі думають? Чому ніхто
Я народилася вже в Польщі, та що казати, моя мама з татом родом з Вроцлава, але наша бабуся Стефанія завжди каже, що вона українка. Особливо вона згадує своє
На прощальній церемонії за мамою найбільше заводила бабуся. – На кого ж ти мене покинула? Я вже стара і немічна, мені догляд постійний потрібний. – Я дивилася на
Шостого січня ми з дружиною готували дванадцять страв, а дітвора, наз їх троє, прикрашали ялинку. Так вже в нас повелося, що прикрашаємо ми її не на новий рік,
Старшій дочці Наталі ми й справді з чоловіком більше допомагали, але ж це не означає, що молодша Христина має через це ображатися. Не могла ж я закривати очі
Моя найкраща подруга запросила до себе на Святвечір та Різдво. Вона живе в селі, і добре знає, що з рідних у мене нікого не має, а бути на
Сергій того дня на роботу не пішов, погано себе почував. Я його чайком з малинкою відпоювала. Після всіх процедур він заснув. Телефон я забрала на кухню, щоб ніхто