життєві історії
Так чому так то? У доньки зуби лізуть, не спить ночами, тільки і робить, що кричить. Гелі не допомагають, на руках тягати – руки вже відвалюються. Чекаю приходу
Щоб там не було, та я дякую Богу за те, що в мене є синок! Коли Іванка повідомила мамі, що познайомилась з хорошим чоловіком, її щастю не було
Я нормально відношусь до такого характеру дочки. Ну не всім дівчаткам дано носити сукеночки та бантики. Не заставляти ж її… Після весілля ми з Нестором жили в однокімнатній
У нас в сім’ї було свято – свекруху покликали заміж. Наречений – чоловік у віці, солідний такий. І тут то я згадала своє весілля: сукня некрасива, я –
Степан взяв за дружину Ніну з сусіднього села, любив дівку синьооку майже з дитинства, бо та часто приїжджала в його село до своєї бабусі. Виросли, у Луцьку в
Ох і “полоскотав” Тимурчик нерви бабусі. А що буде далі? Свій перший день народження Тимурчик святкував на другий день Великодня. Гості зібралися, що з однієї сторони, що з
Як же соромно визнати, що дитина, в яку я вклала всю душу і присвятила все життя, просто нероба. Так, таким виріс мій син. Прикро, і досі не збагну,
Мені 49 років. Я звичайна жінка. Можна сказати, сіра миша. Неприваблива, не володарка гарної фігури. Самотня. Заміжньою не була і не хочу, тому що вважаю, що чоловіки майже
– Слухай, хлопче, мені здається, я тебе вже десь бачив, – сказав Степан. І тут я розумію, що якщо не скажу цю фразу зараз, то не скажу її
Андрійку було три, як він пішов у садочок, а я влаштувалась на роботу в сільський магазин. А все це через вічне безгрошів’я. Я була впевнена, що разом ми