– Через тебе мої сини мучаться, один у жінки живе, господарем себе не відчуває. А другий з дружиною знімати повинні. По-доброму, по-правильному, квартиру треба продати! Ти тільки про себе і думаєш! Правильно розлучення боїшся, зрозуміє мій син, яку змію на грудях пригрів, – постійно говорить мені мати чоловіка
Так чому так то? У доньки зуби лізуть, не спить ночами, тільки і робить, що кричить. Гелі не допомагають, на руках тягати – руки вже відвалюються. Чекаю приходу
Коли Іванка повідомила мамі, що познайомилась з хорошим чоловіком, її щастю не було меж. – Ми вже й не надіялись, що ти в такому віці нас з батьком ощасливиш. Раджу тобі триматися Романа, як кожуха, і довго з дітьми не тягни. – Так в її житті і вийшло. Ще й року не минуло, як в домі з’явився маленький Миколка, та замість радості прийшло одне розчарування
Щоб там не було, та я дякую Богу за те, що в мене є синок! Коли Іванка повідомила мамі, що познайомилась з хорошим чоловіком, її щастю не було
Після весілля ми з Нестором жили в однокімнатній квартирі, а через декілька років переїхали в свій будинок. Так як здоров’я у свекрухи погіршилося, ми спільно вирішили продати їх зі свекром квартиру, і забрати до себе. В нас на той час вже була дочка, з якою Іванна Йосипівна мені допомагала. – Інно, мені соромно, що Христя як той “хлопчисько”. В неї навіть друзів дівчаток немає. Ох і будете ви з нею мати, як не візьметесь за виховання
Я нормально відношусь до такого характеру дочки. Ну не всім дівчаткам дано носити сукеночки та бантики. Не заставляти ж її… Після весілля ми з Нестором жили в однокімнатній
У нас в сім’ї було свято – свекруху покликали заміж. Наречений – чоловік у віці, солідний такий. І тут то я згадала своє весілля: сукня некрасива, я – найстрашніша наречена в світі, в ресторані їжа – помиї, тамада – поганий. Єдине, що влаштувало свекруху на моєму весіллі, це «синочок, який гарний у тебе костюм»
У нас в сім’ї було свято – свекруху покликали заміж. Наречений – чоловік у віці, солідний такий. І тут то я згадала своє весілля: сукня некрасива, я –
Все маленьке Волинське село збіглося до Данилюківого двору дивитися, як Степан з заробітків повернувся, а його жінка Ніна зустрічає, стоячи на чотирьох і гавкаючи – за старим звичаєм просила прощення у чоловіка за нагуляного сина. Всі троє дітей тут же, на подвір’ї, старші бавлять малого
Степан взяв за дружину Ніну з сусіднього села, любив дівку синьооку майже з дитинства, бо та часто приїжджала в його село до своєї бабусі. Виросли, у Луцьку в
Свій перший день народження Тимурчик святкував на другий день Великодня. Гості зібралися, що з однієї сторони, що з іншої. Вже ближче вечора, хто чим займався: мама з іменинником розпаковували подарунки, тато з кумами і решту гостями сиділи за столом, і раз у раз виголошували тости, одна свекруха “без лиця” сиділа на краю стола. – Ліля, ну ти ж розумієш, що це не нормально. Треба таки до хорошого спеціаліста внука вести
Ох і “полоскотав” Тимурчик нерви бабусі. А що буде далі? Свій перший день народження Тимурчик святкував на другий день Великодня. Гості зібралися, що з однієї сторони, що з
Як же соромно визнати, що дитина, в яку я вклала всю душу і присвятила все життя, просто нероба. Так, таким виріс мій син. Прикро, і досі не збагну, чому так сталося. Сусідам я розповідаю, що мій Женя працює програмістом вдома, тому не виходить з нашої квартири. Що живе зі мною, тому що залишив квартиру колишній дружині і дочці. Але це все казки для знайомих
Як же соромно визнати, що дитина, в яку я вклала всю душу і присвятила все життя, просто нероба. Так, таким виріс мій син. Прикро, і досі не збагну,
Мені 49 років. Я звичайна жінка. Можна сказати, сіра миша. Неприваблива, не володарка гарної фігури. Самотня. Заміжньою не була і не хочу, тому що вважаю, що чоловіки майже все однакові, їм тільки наповнити черево і валятися на дивані. Я єдина дитина в сім’ї. Ні сестер, ні братів. Є двоюрідні, але я з ними не спілкуюся. Я недобра, цинічна, нікого не люблю. Не люблю дітей. Батьки мої старі живуть в Дніпрі. Вирішила помити холодильник і повикидати всі старі заморозки – пельмені, котлети
Мені 49 років. Я звичайна жінка. Можна сказати, сіра миша. Неприваблива, не володарка гарної фігури. Самотня. Заміжньою не була і не хочу, тому що вважаю, що чоловіки майже
– Слухай, хлопче, мені здається, я тебе вже десь бачив, – сказав Степан.  І тут я розумію, що якщо не скажу цю фразу зараз, то не скажу її ніколи. – Степане, мабуть, ти бачив обличчя Ромчика на своїх дитячих фотографіях. Він твоя копія, а точніше – твій син. – Я виговорилася, а потім стала моя скам’яніла статуя, чекаючи на його реакцію
– Слухай, хлопче, мені здається, я тебе вже десь бачив, – сказав Степан.  І тут я розумію, що якщо не скажу цю фразу зараз, то не скажу її
Андрійку було три, як він пішов у садочок, а я влаштувалась на роботу в сільський магазин. А все це через вічне безгрошів’я. Я була впевнена, що разом ми “викарабкаємось”, але не тут то було. Василь, побачивши що я заробляю, вирішив, що з нього досить, він своє вже напрацював – пора і відпочити. В думках я хотіла розлучення, але квартира його, і йти з дитиною мені нікуди
Андрійку було три, як він пішов у садочок, а я влаштувалась на роботу в сільський магазин. А все це через вічне безгрошів’я. Я була впевнена, що разом ми

You cannot copy content of this page