життєві історії
Я не розумію, як можна бути такими скнарами? Адже ми з чоловіком точно знаємо, що у його батьків є гроші. Вони прекрасно знають, що ми так довго мріяли
На той час мені було 24 роки. Я любила пробіжки вранці і захоплювалася йогою. Заробляла на життя, вигулюючи собак. Я відразу гуляла з декількома тваринами. Господарі із задоволенням
Закоxaна жінка – сліпа жінка. Саме такою я і була – слiпою. Нічого не хотіла бачити, чути і розуміти. Почуття взяли верх над усім іншим. У своєму прагненні
80-літня Анастасія Трофімова нині мешкає сама у старенькій батьківській хаті, яка складається всього лишень з двох маленьких кімнаток, у невеличкому селі Кричевичі Ковельського району. В одній з них
Те, що з чоловіком коїться щось недобре, Ірина стала помічати року два або три назад. Тоді вона пов’язала це все з захопленням комп’ютерними іграми. До цього був цілком
-Коли все добре було, мати, значить, не потрібна була! – зітхає шістдесятлітня Маргарита Максимівна. – Невістка взагалі ходила, ніс задерши, за весь час мені і десяти слів не
Тридцятирічна Ксенія – самотня мама, виховує двох дівчаток – п’яти і шести з половиною років. – Колишнього чоловіка бачила востаннє, коли він пішов за тестом на вaгiтнicть, –
– Від нашої Поліни, звичайно, можна було очікувати всього! – сердиться шістдесятилітна Алла Володимирівна. – Але це – взагалі вже ні в які рамки! Уявляєш, синові заявила, що
– Мамо, давай залишимося друзями? Вероніка Іванівна здригнулася і впустила книгу з рук. – Друзями? – здивовано перепитала жінка. – Ну да – друзями. Як ви з татом,
Маргарита, а просто Ритка, з дитинства була нестерпною, а часом навіть буйною. З хлопцями билася, дівчат будувала. Їй би хлопчиськом нapoдитися. Намучилися ж з нею бідні батьки. Особливою