життєві історії
– Пані Галино, підемо за стіл! – чоловік ласкаво посміхнувся дружині і зробив жест. – Іду-іду, дві хвилинки! – галина обдарувала чоловіка ніжним поглядом, витерла руки об рушник
Ми з чоловіком Романом обоє сільські, народилися і виросли у сусідніх селах. Познайомилися на дискотеці, зустрічатися почали в 11-му класі. Одружилися з Ромою після технікуму, оселилися в моєму
Живемо ми з чоловіком декілька кілометрів від Києва. Я люблю своє село, хоча назвати його так важко, бо живуть тут досить заможні люди, і всі будинки з височезними
Я сама не знаю, чому заміж все ж вийшла за “крутого” Сашу, а не за “розумного” Вадима. Чи то вік розставив всі крапки на “і”, чи то я
– Олю, не беріть іпотеку. Я вам дам гроші. Вам же півмільйона на квартиру не вистачає? Я додам. Оля подумала, що спить, і дзвінок мами їй тільки сниться.
У Анастасії було дві дочки, вона їх дуже любила, але молодша дівчинка народилася слабенькою і часто хворіла. Старша сестра її жаліла, доглядала, як могла і настільки, наскільки дозволяла
Прожили ми з чоловіком Русланом 15 років. У мене це другий шлюб, першого чоловіка не стало. Я довго вагалася, чи виходити заміж вдруге, оскільки Руслан молодший за мене
Моя подруга Світлана близько півроку тому прийняла рішення кинути свою не надто цікаву і не дуже високооплачувану роботу і займатися будинком, і дитиною. Чоловік її рішення підтримав: його
– А ти чому така хитра? Своїх дітей знову тихенько до мами відвезла на все літо, вона моїх вже не бере! Давай, приїжджай, забирай! Май совість! – сестра
Одна вдома. Чоловік на роботі, дочка в школі. Тиняється по будинку, не знаючи, чим би себе зайняти. «Поприбирати? Зараз не хочеться. Приготувати обід? Ще рано. Так чому?» –