Головна

життєві історії

В мене маленькі діти, але скільки я не просила маму, вона ніколи не погоджувалася виручити мене. Завжди одна й та й сама відповідь – я ж сама без чоловіка якось впоралася, і ти справишся, тим паче, що чоловік же є. Можливо, вона таким чином ділиться зі мною своїм досвідом? Але мене дуже ображає вся ця ситуація. Нам так хотілося б бабусиної уваги!..
життєві історії 0
В мене з мамою завжди були непрості стосунки. Я не можу назвати її поганою матір’ю, вона все робила для нас з братом, багато працювала. Ось тільки почуття материнства
Я у розпачі. Син зібрав речі і пішов жити до батька. Ми посварилися, хоча нам взагалі ніколи не було легко. А тепер виявилося, що я погана, а його батечко – хороший. Не знаю навіть, як бути, як вести себе в цьому випадку…
життєві історії 0
Я у розпачі. Син зібрав речі і пішов жити до батька. Ми посварилися, хоча нам взагалі ніколи не було легко. Але якщо образливі слова я ще терпіла, то
Я запропонувала мамі переїхати до мене, а її квартиру віддати онучці і майбутньому зятю. Та вона категорично відмовила, сказала, що звикла жити одна. Але це ж звичайний егоїзм, ну як так можна! Я подзвонила мамі і поставила її перед фактом: я переїжджаю до неї, тому що я там прописана і половина квартири за законом належить мені.
життєві історії 0
Мамі 76 років, вона вже 20 років живе сама, тата не стало. Заміж вона більше так і не вийшла, але останні роки зустрічається з чоловіком, близьким їй по
Так склалося, що по роботі мене відправили на місяць в іншу область. Там то я і зрозуміла, що Боженька зглянувся наді мною – я вагітна. Моєму щастю не було меж. Я так давно мріяла про це маленьке чудо, що відбувається всередині мене. Михайло мене зустрів з квітами, я вже не могла дочекатися, щоб розповісти йому цю новину. Та дома мене чекав сюрприз
життєві історії 0
Мені 35 років і лікарі сказали, що я ніколи не стану мамою. Коли я познайомилася з Михайлом то відразу ж зрозуміла, що він даний мені Богом. Ми були
Так сталося, що мама жила через паркан від сина та такої нелюбимої невістки. Не було дня, щоб мама не кричала на Віру. Все їй було не так. Хоча Віра була досить хорошою людиною, господинею та мамою. Я часто їй говорила: “Ну не подобається вона тобі, відвернись, не звертай уваги, живуть вони добре, для чого втручатися”. Вона відповіла: “Ось подивимося, як у самої буде, коли сини одружаться”
життєві історії 0
На прикладі своєї мами, я зрозуміла, як НЕпотрібно робити із невістками. Нас у мами з татом було троє. Я сама старша дочка – Оля, через 2 роки народилася
З пологового будинку Андрій нас забрав і відразу ж поїхав святкувати з друзями народження сина. Я проплакала весь вечір, але коли він повернувся, не стала нічого говорити йому, сподівалася, що з часом він звикне до дитини і все встане на свої місця
життєві історії 0
З Андрієм ми позайомилися зовсім молодими, та це не завадило нам зрозуміти, що ми просто створені один для одного. Він в мене чудовий чоловік. І те що зараз
Інга пішла уві сні. Катя носила дитинку. Почувши звістку, відчула себе пташиною в клітці, рвонулася – та зупинилася. За що Сергія карати? Він же ні в чому не винен, все для неї робить, кохає… За три місяці до пологів мали переїхати до нової квартири.
життєві історії 0
Катрусині батьки жили напроти, Івану було 16, коли в сусідів народилося дівча. Вона росла на його очах… Іван вдався статним, чорнявим, і хоч родина в них була небагатою,
Однак справа ця була неприбуткова. Не бджоли тоді годували Миколу, а він їх. І Валя його не розуміла. В той останній їх вечір Микола знову завів мову про переїзд.
життєві історії 0
Кажуть, що час лікує. Валентина так і не змогла в цьому переконатися. Минуло три роки, і тільки тепер думки про колись кохану людину перестали її відвідувати. Хоча все
Сестра пішла в школу, коли мама знайшла пристойну роботу і стала більше приділяти нам уваги. Але чомусь шкодувала сестру, кажучи, що їй було важко такій маленькій без мами, а те, що я всім займалася, вона сприймала, як належне, повторюючи: “ти ж старша”
життєві історії 0
Після того, як батьки розлучилися ми залишилися жити в однокімнатній квартирі. Мама працювала і ще підробляла прибиранням вечорами, ми з сестрою майже постійно були самі по собі. Мені
Для моєї невістки ці діти виявилися непотрібними. Вона вдруге вийшла заміж та живе щасливо. У новій сім’ї виховує донечку, а про синів вона й не згадує
життєві історії 0
Мені важко, та ніхто того помічати не хоче. Мене звати Оксана і мені 53 років. З чоловіком вже разом давно. Після одного трагічного для всіх нас дня, мої

You cannot copy content of this page