Головна

життєві історії

Я хочу, щоб моя дівчина, з якою ми почали разом жити, заробляла більше, мене не влаштовує, що я її забезпечую. Це також не подобається моїм батькам. Я не оплачую всі її забаганки, але за квартиру, їжу, розваги та інші речі я віддаю приблизно сімдесят відсотків від їх вартості. Вона ж витрачає близько тридцяти відсотків і вважає, що це нормально, тому що вона дівчина
життєві історії 0
Я хочу, щоб моя дівчина, з якою ми почали разом жити, заробляла більше, мене не влаштовує, що я її забезпечую. Це також не подобається моїм батькам. Я не
Вся рідня і знайомі говорять, що я черства, бездушна мати. Не пускаю в квартиру рідного сина з невісткою, ображаю єдину дитину! Можливо, десь вони і праві, але ця квартира мені дуже не просто дісталася. Син заявляє: «Не вся квартира твоя». Мене зараз багато хто звинувачує в бездушності, що я проміняла мужика на сина. Але хіба я не маю права пожити для себе? Чому всі вважають, що діти мають бути на першому місці?
життєві історії 0
Вся рідня і знайомі говорять, що я черства, бездушна мати. Не пускаю в квартиру рідного сина з невісткою, ображаю єдину дитину! Можливо, десь вони і праві, але ця
Через тиждень після весілля я завила, що пошкодувала про те, що ми одружилися: мій обранець виявився абсолютним нечупарою і у нього немає ніякого поняття про особисті кордони і субординацію в парі. Скрізь ходить за мною «хвостиком», цікавиться, хто мені телефонує і пише. Я розумію, звичайно, що ми тепер чоловік і дружина, але, вибачте, зачинятися в туалеті я все ж таки маю право!
життєві історії 0
Місяць тому я вийшла заміж. До цього ми з моїм чоловіком не жили і навіть у відпустку удвох не їздили. Він якось пропонував мені переїхати до нього, але
Ми з чоловіком живемо біля моря, переїхали сюди не так давно. Свекруха, нарешті, не дістає мене. Але даремно я зраділа! Вона придумала хитрий прийом: стала тиснути на жалість. Ніби ходила до лікаря і той наполегливо їй рекомендував морське повітря, а точніше – завжди жити в морському кліматі. Та ще й термінами сипле, в яких ми нічого не розуміємо, напевно вичитала десь. Проситься до нас на постійне проживання. Я проти. Чоловікові кажу: «Мати твоя вирішуй питання сам». Хіба я не права?
життєві історії 0
Ми з чоловіком живемо біля моря, а свекруха начебто «хворіє» і проситься до нас. Я проти. Чоловікові кажу: «Мати твоя вирішуй питання сам». Хіба я не права? Скільки
Ми разом ходили до церкви, молилися. А роки минали. Василь того всього, зрештою, не витримав. Лише спитав: “Скажи, невже тобі так погано зі мною?” А потім зібрав речі: “Я сподівався, ти цінуватимеш те, що було між нами. Тому не казав тобі, що не можу мати дітей… ” Того вечора я зрозуміла, що маю робити
життєві історії 0
Упродовж семи років заміжжя я так і не стала мамою, це здійснилося лише після розлучення… Ми вирішили побратися якось несподівано, після того, як мама спитала, чому ми досі
Тепер племінниця знає мою таємницю. У розпал весілля я вийшла на терасу, прийшла Маша і відразу в лоб запитала: «Батько Антона – він батько і вашого сина?». Я розгубилася і зізналася. Зараз синові 9 років, Маша мовчить, але я боюся, що вона все розповість. Коли вона дзвонить, завжди підколює мене і жартує: «а що там робить братик мого чоловіка?» Що мені робити, розповісти все чоловікові чи ні?
життєві історії 0
Ще у 1989 році я зустріла молодого, гарного хлопця. Незабаром він став моїм чоловіком. Мені було 17 років, а Євгену 20. Було все: любов, прогулянки під місяцем, довгі
До нас часто стали заглядати медсестри через цю ситуацію. Настя тільки руками розводила і говорила: “А що я повинна зробити? Нехай собі плаче”. Дитину вона не годувала, але по телефону скаржилася комусь на свій важкий стан. Чекала догодовування, яке видавали строго по годинах. Дитина висмоктувала суміш і засинала від безсилля. Але не надовго. Проходив час і знову плач і байдужість матері
життєві історії 0
Лежала зі мною в пологовому будинку дівчинка Настя. 16 років їй було на той момент. Лежали ми в одному боксі, але в сусідніх палатах. А зі мною перебувала
Ми зустрічались дуже часто, поки я не зрозуміла, що ношу під серцем дитя. У 55 років! Людоньки, як мені соромно, та Матвій був найщасливіший в світі. Діти звичайно ж добре, але як буде себе відчувати мій, ще досить молодий Матвій, з маленькою дитиною і зі мною, я не знаю
життєві історії 0
Все життя я займалася улюбленим чоловіком і двома дочками. Скажу відразу – в шлюбі я пробула 30 років . Але як наслідок виявилося сімейного щастя я не отримала
– Поїду, дізнаюся, як там справи насправді йдуть. З братом поговорю, – вирішив чоловік. – Ти зі мною? Від такої пропозиції мене перекосило, навіть відповідати не знадобилося. З’їздив. Його брат з тією самою дружиною навіть на поріг не впустили. Сказали, що він ніхто і звати його ніяк. Ганна Дмитрівна сама до сина вийшла
життєві історії 0
У молодості я отримала важливий урок: життя під одним дахом з родичами. Чоловік і діти – все. Ніяких мам, тат, братів і сестер. За урок я заплатила дорого:
Дарина і Олеся вже були дорослими. Крім бабусиного будинку Дарині дісталася квартира від її батька. Ось тут-то нарешті і з’явилася тітка Леся, вона приїхала ділити спадщину зі старшою дочкою. І Дарина нарешті висловилася. Вона вилила все, що мучило її багато років
життєві історії 0
У мене є подруга дитинства, її звуть Дарина. Історію її життя я спостерігала з боку. Коли вона була зовсім ще маленькою, її батьки розлучилися. Її мати в ті

You cannot copy content of this page