Головна

життєві історії

Я, як зразкова дружина, намагалася у всьому догодити чоловікові, допомагала з навчанням, вдавалася після занять і одразу бралася за готування, прання, прибирання, намагалася забезпечити вдома затишок та комфорт. Колю нічим, крім виносу сміття, не напружувала. Після навчання він приходив, я його годувала, і він йшов до кімнати дивитися телевізор чи грати на комп’ютер
життєві історії 0
З Миколою ми одружилися вже давно, ще за часів студентства. Він не став ходити довго навколо і вже через півроку нашого знайомства зробив мені пропозицію, а ще через
Ми з Павлом відразу ж домовилися, що будемо жити для себе, а не для дітей, як це роблять всі наші рідні і знайомі. Про батьківство ми багато років і не згадували. І все б нічого, якби одного дня мій чоловік в нашу спільну квартиру не привів Олену, ще й не одну, а з сином, який був як дві краплі води схожим на Павла
життєві історії 0
Ми з Павлом відразу ж домовилися, що будемо жити для себе, а не для дітей, як це роблять всі наші рідні і знайомі. Про батьківство ми багато років
Те, що зробили, тобто не зробили мої майбутні свекри, мене дуже засмутило! Мій наречений Тарас з сільської багатодітної родини – їх шестеро дітей, Тарас найстарший. Але навчався він в Полтаві, купив квартиру сам, тут ми й познайомилися, я прийшла до нього жити. Цими вихідними нарешті вийшло і коханий повіз мене познайомити зі своєю великою родиною. Посиділи ми гарно, а потім батьки чоловіка сказали, що йдуть спати до кумів, а нам свою кімнату віддають. І от тут почалися дива
життєві історії 0
Те, що зробили, тобто не зробили мої майбутні свекри, мене дуже засмутило! Мій наречений Тарас з сільської багатодітної родини – їх шестеро дітей, Тарас найстарший. Але навчався він
Онуки знову грошей привезли – сховала в матрац, колись знайдуть по мені. Нагодувала пиріжками, дала всього з собою  й провела. Сіла плакати, як завжди, коло вікна. Мені не треба їхні гроші, що з ними робити? Куди їх тут в селі витрачати? В єдиному магазині на чай і печиво? мені допомога їхня треба та хату комусь залишити. Моє життя проминуло в нашому маленькому селі на Хмельниччині, зараз маю 81 рік
життєві історії 0
Моє життя проминуло в нашому маленькому селі на Хмельниччині, зараз я маю вже 81 рік. Мої батьки прожили все життя тут, а тепер і я. Я в них
Щороку восени моя сестра згадує дорогу з Києва до рідного села. Навіщо купувати на зиму картоплю, моркву, буряк, цибулю, часник, якщо в селі є я? А ще можна завжди взяти яблук, винограду, яєць, качку, бройлера, свіжого молока, сметани, сироватки. Сестра в мене міська, але ми їй і її родині завжди раді, хоч допомагати вони ніколи не їздять. Та цього разу сестра такого наговорила за столом, що я третій день в сльозах. Не знаю, як спілкуватися далі. – Ти щоб заробити ті нещасні сорок тисяч гривень, тону картоплі маєш  виростити й віддати майже задарма, скільки здоров’я покласти. Поживи для себе на старість хоч
життєві історії 0
Я народилася, виросла й живу в селі на Чернігівщині. Нас у батьків двоє дітей, дві дочки – я і моя сестра Іванка, на три роки менша. Змалечку нас
Я повернулася з Італії де провела багато років і нарешті почала жити. Діти вже дорослі. Сину я придбала квартиру в новобудові, а дочці залишила свою. Я ж думала, все зробила по-чесному. Та дочка іншої думки. – Ти проміняла мене на цю Март, мамо! Повертайся в Італію і не сміши людей. Закохалася вона в такому віці! Ти ж не завершила свою місію. Купиш мені квартиру в новобудові і тоді роби що хочеш
життєві історії 0
Я повернулася з Італії де провела багато років і нарешті почала жити. Діти вже дорослі. Сину я придбала квартиру в новобудові, а дочці залишила свою. Я ж думала,
Ми з Олегом одружені два роки. І я хочу розлучитися, бо це нікуди не годиться. Приходжу з університету, забираю у чоловіка доньку. Поки дитина спить, швидко сідаю за написання курсових та дипломних робіт. Втомившись, починаю вночі готувати їжу на всю родину
життєві історії 0
Ми з Олегом одружені два роки. І я хочу розлучитися, бо це нікуди не годиться. Я, хоч вже заміжня, навчаюсь в університеті, отримую підвищену стипендію та підробляю. Беру
Сама я живу на орендованій квартирі з двома дітьми, бо ми втратили житло на Харківщині. Але недавно я вирішила дати притулок у себе ще й рідному брату Микиті. Ну а чого, здавалося б, ні? Думала, разом буде веселіше і вигідніше платити за комунальні, які ми ледве витягуємо. Але як же я пошкодувала, ви не уявляєте! – Це занадто! Це ж дві мої зарплати!
життєві історії 0
Сама я живу на орендованій квартирі з родиною, бо ми втратили житло на Харківщині. Але недавно я вирішила дати притулок у себе ще й рідному брату Микиті. Ну
Все це так втомило – буденність з Лесею, однакові вечори й вечері, однакова зачіска у дружини й стомлені очі, однакові щоденні розмови про побутові клопоти, діти, яким Леся завжди приділяє більше уваги, ніж мені, вони для неї – завжди – на першому місці. І ось на роботі – Аллочка, новенька. Покликала мене на прогулянку, вирішив не відмовлятися. Тепер я частіше купую квіти дружині і балую Лесю різними смаколиками
життєві історії 0
Все це так втомило – буденність з Лесею, однакові вечори й вечері, однакова зачіска у дружини й стомлені очі, однакові щоденні розмови про побутові клопоти, діти, яким Леся
В цей вечір Оля пригостила мене аджикою, яку закриває для зятя, чим мене дуже здивувала. – Як? Зять же живе в Польщі? – Та Оля розповіла, що дочка просила все їй законсервувати, адже вони там сильно сумують за моїми закрутками. – Десь за тиждень буде їхати машина і я передам всього для дітей. – Живе Оля дуже скромно, адже одна в величезному будинку, комунальні послуги оплатить і ще трошки з зарплати на продукти залишиться. Дуже я дивуюся “забаганкам” дітей
життєві історії 0
В цей вечір Оля пригостила мене аджикою, яку закриває для зятя, чим мене дуже здивувала. – Як? Зять же живе в Польщі? – Та Оля розповіла, що дочка

You cannot copy content of this page