Головна

життєві історії

При неділі до нас заїхала свекруха в гості, і коли ми пили чай, вона побачила тату. Геть не таку реакцію я від неї очікувала. Вона почала голосно до мене звертатися, що я вчинила нечуваний гріх, і мене більше до церкви не пустять. А ще сказала Андрію, що знала, що я не розумна, та як він на таке повівся. В цей день я була сильно засмучена, було відчуття пригнічення. Та вже на наступні вихідні пішла до Отця на розмову, де все йому розповіла
життєві історії 0
З чоловіком ми живемо вже в шлюбі дванадцять років. Сім’я у нас гарна, виховуємо ми сина і донечку. Живемо окремо від батьків, і це мабуть найкраще рішення для
Ми з чоловіком молода родина і живемо на орендованій квартирі, так вже склалися обставини, що власної поки немає можливості купити. Кілька місяців тому  у нас з’явилося маленьке щастя – донечка Софійка. Чоловіку стало складніше утримувати сім’ю, і йому вирішив допомагати мій батько – тато взяв на себе оплату квартири, яку ми винаймаємо. Моя мама везе з собою купу подарунків улюбленій онучці, скучає й сумує за маленькою, дзвонить постійно. Інша справа – свекруха, мама чоловіка навіть не думаю допомагати, совісті взагалі ніякої нема
життєві історії 0
Ми з чоловіком Тарасом молода родина і живемо на орендованій квартирі, так вже склалися обставини, що власної поки немає можливості купити. Кілька місяців тому  у нас з’явилося маленьке
Чоловік залишився дома з дитиною, а я вийшла на роботу, оскільки заробляла в рази більше. Всіх нас все влаштовувало. Але ж не родичів. – Як так, Ларисо? Ти зі свого чоловіка няньку зробила. Більш того, ти йому стираєш чоловічий “стержень”. Нехай Павло і менше заробляє, та все рівно ти повинна з дитиною сидіти і підгузки міняти, а не хлоп. Бійся Бога! – Я як це почула то задумалася, але зробила по-своєму
життєві історії 0
Чоловік залишився дома з дитиною, а я вийшла на роботу, оскільки заробляла в рази більше. Всіх нас все влаштовувало. Але ж не родичів. – Як так, Ларисо? Ти
Роман нічого не підозрюючи збирався на роботу, а я, перемиваючи посуд, повідомила, що подаю на розлучення. Я завжди мріяла про принца з товстим гаманцем, і дармувати життя зі звичайним робітником автосервісу більше не хотіла. Ангелінці тоді було шість років, і я хотіла нам кращого життя. А вийшло так, що тепер ллю сльози в подушку. Влад дуже багатий, але я робила все так, як хотів він, а найголовніше, моя дочка його не цікавила
життєві історії 0
Роман нічого не підозрюючи збирався на роботу, а я, перемиваючи посуд, повідомила, що подаю на розлучення. Я завжди мріяла про принца з товстим гаманцем, і дармувати життя зі
Я таки розшукала батька, який покинув маму з двійнятками на руках. До останнього я надіялась, що він роз’яснить ситуацію, чому вчинив саме так. Та відповідь, яку він озвучив, я аж ніяк не сподівалася почути. З того дня я викреслила його зі свого життя, як і брат. Але коли не стало мами я стала помічати, що Руслан йде тою самою дорогою що і батько. Я ще не знаю як, але моє завдання його повернути на хорошу дорогу!
життєві історії 0
Я таки розшукала батька, який покинув маму з двійнятками на руках. До останнього я надіялась, що він роз’яснить ситуацію, чому вчинив саме так. Та відповідь, яку він озвучив,
Коли гості нас привітали, кидаючи в скляну коробочку конверти з грошима, свекруха витираючи сльози, підійшла до Івана, щось йому шепнула і забрала цю коробку. Я ж думала, що просто в надійне місце, а як виявилося, ці гроші вона забрала собі. – А як ви хотіли, діточки? Так і було заплановано. Я вам свято роблю, а ви мені ці гроші віддаєте. Емоції ж важливіші. Не буду ж я ще пів життя кредити оплачувати, бо вам святкування захотілося. Я хотіла Тамарі Василівні нагадати, що весілля ми не хотіли, що вона сама наполягла, але Іван мене зупинив
життєві історії 0
Свекруха забрала скляну коробочку з конвертами, якими нас привітали гості на весіллі, перед тим щось шепнувши Івану на вухо. А ж подумати тоді не могла, що все це
Вийшла заміж дуже рано, в 17 років, бо покохав мене хлопець з райцентру, а я дуже хотіла втекти з нашого маленького села. Народила доньку Соломійку в 18 років. Чотири місяці ми з чоловіком жили окремо, я ходила на навчання до медучилища, чоловік був із донькою. Нам було добре. Ми все робили разом, і готували, і прибирали, і пелюшки прали, і гуляли з коляскою. Навчання закінчилося, і свекруха взялася умовляти чоловіка, щоб ми переїжджали до неї, мовляв допоможу з дитиною, коли ми працюватимемо. І ми переїхали. Так все і почалося. А потім взагалі перестала підпускати мене до донечки, аргументуючи це тим, що мала спить, грається, їсть. Таїсія Борисівна без попередження забирала доньку з ясельок, і я її днями не бачила. “Не чіпай мою матір!”
життєві історії 0
Вперше вийшла заміж дуже рано, в 17 років, бо покохав мене хлопець з райцентру, а я дуже хотіла втекти з нашого маленького села. Народила доньку Соломійку в 18
Здзвонилися ми сьогодні з сестрою, обговорили і склали плани на вихідні: поїздка на дачу, в парк, похід у кіно-театр, роледром, музей, до подруги на каву, полежати з цікавою книгою, магазини, збори батьківського комітету на танцях, генеральне прибирання, прання, прасування, готування, до подруги пофарбувати їй волосся, прийом гостей. ми з чоловіком, провалявшись всі вихідні за серіалами, в неділю ввечері беремося разом за прибирання
життєві історії 0
Здзвонилися ми сьогодні з сестрою, обговорили і склали плани на вихідні: поїздка на дачу, в парк, похід у кіно-театр, роледром, музей, до подруги на каву, полежати з цікавою
Більше року тому я вийшла з декрету, а Данилко пішов в садочок. Мене підвищили, заробітна плата теж стала суттєво більша, але й вимоги керівництва до мене зросли. Пельмені не ліплю, голубці не верчу, але по суботах печу пироги. Манікюр і зачіска в мене – коли вже аврал. Все це не подобається чоловіку й його мамі, яка переїхала рік тому з Херсонщини до нас. Кілька разів між іншим в словах прослизнуло “мама-зозуля”. Вчора попросила Ольгу Михайлівну посидіти ввечері з дитиною, оскільки я знала, що повернуся дуже пізно. Повернулася близько 23.00, телевізор репетує, дитина некупана, не в піжамі, і свекруха: “Де можна ходити так пізно?”
життєві історії 0
Більше року тому я вийшла з декрету, а Данилко пішов в садочок. Мене підвищили, заробітна плата теж стала суттєво більша, але й вимоги керівництва до мене зросли. Здавалося
На вечір п’ятниці чоловік прийшов значно пізніше з роботи. Було видно, що Денис був дуже злим. Я не встигла приготувати, щось нове на вечерю, бо дитина не давала. З цього і почалася “буря”, а закінчилося все тим, про що попереджала мама. Звісно, на ранок чоловік почав вибачатися, казав, що ніколи більше такого не буде. Все це нагадує мамине життя. Невже я повторюю її долю?
життєві історії 0
Чесно, не знаю що робити? Я жила в сім’ї, де було не солодко. Тато в молодості був красунчиком, підкачаним, спортивним з великими і сильними руками. На ті руки

You cannot copy content of this page