Головна

життєві історії

Але я так хотіла подарувати ці гроші на Новий рік! Вищої освіти я так і не здобула, тому в Україні я ким тільки не працювала свого часу: касиркою, прибиральницею, продавщицею на ринку, навіть гардеробницею в театрі. Зате змогла сама підняти доньку, дати їй освіту та виховати нормальною людиною. Всіх грошей не заробити. Але в 50 я опинилися в Греції. Галя сказала, що допоможе з житлом, працевлаштуванням, та й мові обіцяла навчити, хоча б початково. Я не жила в скруті, але хотілося зробити гарний ремонт, поміняти щось у житті, світ побачити. Дочка заміжня, з дитиною. Всі зароблені гроші я вирішила віддати дочці. Але втрутився зять, я здивована. Живуть вони з дитиною та моєю донькою у двокімнатній квартирі, яка точно мала для п’ятьох людей
життєві історії 0
Вищої освіти я так і не здобула, тому в Україні я ким тільки не працювала свого часу: касиркою, прибиральницею, продавщицею на ринку, навіть гардеробницею в театрі. У моїй
Кілька днів тому син прийшов додому і сказав, що бабусі потрібна допомога, то я й дізналася, що у колишньої свекрухи справи дуже кепські. Але здалася вона мені після всього того, що я через неї пройшла! На Новий рік маю її пожаліти? Та з неї як з гуся вода, все само пройде
життєві історії 0
Кілька днів тому син прийшов додому і сказав, що бабусі потрібна допомога, то я й дізналася, що у колишньої свекрухи справи дуже кепські. Але здалася вона мені після
Такі дні світлі святкові попереду, Новий рік – а я всю ніч проплакала, очі червоні досі. І все після вечірньої розмови з чоловіком. Як його переконати змінити рішення? Я просто місця собі не можу знайти! Я так мріяла саме увечері на Новий рік оголосити дітям про подарунки! Їм 22 і 23 роки, пора. Але Богдан мій твердо сказав – ні! Самі хай! Ми з чоловіком маємо три квартири. Він хоче безбідну старість. А для кого ж жити? Мені вже навіть спало на думку продати свою квартиру і гроші між дітьми поділити
життєві історії 0
Такі дні світлі святкові попереду, Новий рік – а я всю ніч проплакала, очі червоні досі. І все після вечірньої розмови з чоловіком. Як його переконати змінити рішення?
На це Різдво Оксана з чоловіком і діточками до нас приїхали, у нашому будинку в них є навіть своя кімната. Дивлюсь і очам не вірю, невже Оксана не з пустими руками до нас приїхала, як зазвичай. Величезна сумка і ще три пакети. Думаю що ж там такого навезли наші гості дорогі, та не смію питати. Та те, що я згодом побачила в тих пакетах, мене сильно засмутило. Оксана на свята робила порядки в шафах і всі непотрібні речі нам в село привезла
життєві історії 0
Мені ще на нашому з Романом весіллі його сестра Оксана дала зрозуміти, що я їй не подобаюсь. В мене сильно тоді нові туфлі натерли ноги і мені був
Ми в сватів всі за столом сиділи. Поїли, поколядували, а потім невісточка звернула увагу, що картина, яку вона подарувала батькам, досі не знайшла свого місця. – Мамо, ми з Дмитром після свят приїдемо і повісимо її. Ось ця стіна у вас пустує. – А я візьми, та й ляпни: “Свахо, тільки не на ту стінку. Та ми сі всі тут повсихаємо!” Річ в тім, що на картині вся наша сім’я, а стіна через котел – нагрівається. Ну цілий анекдот вийшов. Всі за столом за животи трималися!
життєві історії 0
Ми в сватів всі за столом сиділи. Поїли, поколядували, а потім невісточка звернула увагу, що картина, яку вона подарувала батькам, досі не знайшла свого місця. – Мамо, ми
Я в очікуванні малюка, а свекруха не тільки не допомагала мені в приготуванні їжі, а ще й постійно робила мені зауваження, що я не смачно готую. А коли я приготувала свою улюблену гречку, взагалі відмовлялась з нами снідати і говорила Артему, що я це готую навмисне знаючи, як вона її не любить. “Ніно Іванівно, візьміть собі вчорашньої картоплі, якщо не хочете гречки”, – запропонувала я. А вона: “Мені на сніданок потрібно свіжу їжу вживати”
життєві історії 0
Свого Артема я зустріла в поїзді. В цей час я поверталась від своєї тітки додому, а Артем їхав якраз із відпочинку. Вагон був майже пустим, а дорога далека.
Я не поїхала на заробітки свого часу, коли дочка цього вимагала. Так, жили ми бідно, але не до такої степені. І ось тепер, коли моя Галинка вже доросла і має свою сім’ю, вона все рівно мене не пробачила. На мій ювілей, який я вперше в житті святкувала в ресторані, вона принесла в якості подарунку свій старий гаманець, вклавши туди двадцятку. Я весь день проплакала. Чужі люди для мене виявилися ріднішими
життєві історії 0
Я не поїхала на заробітки свого часу, коли дочка цього вимагала. Так, жили ми бідно, але не до такої степені. І ось тепер, коли моя Галинка вже доросла
Ні Олег, ні його мама, не підтримали мене в тому, щоб молодший син займався з репетиторами. “Він ще замалий, щоб на нього такі гроші тратити”. “Так-так, який там з нього айтішник!, – підговорювала свекруха. Та я нікого не послухавши, зробила по-своєму. І ось з того часу минуло багато років. Наш Юрчик, як і Андрійко, досягнув своєї мети. А свекруха і чоловік всім вихваляються, що все це з їх допомогою
життєві історії 0
Ні Олег, ні його мама, не підтримали мене в тому, щоб молодший син займався з репетиторами. “Він ще замалий, щоб на нього такі гроші тратити”. “Так-так, який там
Годину тому я в сльозах вискочила від невістки! Досі не можу заспокоїтися і ноги моєї у них на Святвечері сьогодні не буде! Вчора ми з Мариною склали меню на вечір, я сказала що зранку піду на ринок і дещо докуплю, а потім прийду до них і будемо разом готувати. Син вчора на чергування заступив увечері, то це буде сьогодні лиш на 17 годину – вже до святкового столу. Сама я й в храм встигла, але невістку навіть не вмовляла – не піде. Але те що я побачила коли прийшла до них – це вже вибачте, моя мама у місці свого останнього спочину перекинулася. Бутерброди з ковбасою наминають!
життєві історії 0
Годину тому я в сльозах вискочила від невістки! Досі не можу заспокоїтися і ноги моєї у них на Святвечері сьогодні не буде! Вчора ми з Мариною склали меню
Артем з перших днів стояв на захисті Батьківщини. За нього і не тільки молилося все село. Ми не раз передавали все необхідне йому на передову. Тому коли я побачила його після пережитого в місцевій крамничці, то кинулась його обіймати. Я спитала про сім’ю, Артем хвалився, як донечка виступала на святі в садочку. Як тут ні з того ні з сього нас перебиває продавчиня. Від її запитання в хлопця затремтіли руки. Артем так нічого не купивши, вийшов з крамнички
життєві історії 0
Артем з перших днів стояв на захисті Батьківщини. За нього і не тільки молилося все село. Ми не раз передавали все необхідне йому на передову. Тому коли я

You cannot copy content of this page