Головна

життєві історії

Сину і невістці я лишила свою квартиру і переїхала жити в село. Я почала життя з нуля, бо терпіти таке ставлення від найрідніших людей – не могла. Репетиторство моє, їй бачте, заважало жити. А те, що ця квартира моя, і я маю право робити все, що захочу, нікого не хвилювало. Коли не стало мого чоловіка, син сказав, що буде мене захищати. Та замість того Ігор привів в дім – когось з рогами
життєві історії 0
Сину і невістці я лишила свою квартиру і переїхала жити в село. Я почала життя з нуля, бо терпіти таке ставлення від найрідніших людей – не могла. Репетиторство
Я дуже після цього в дочці розчарувалася. Я все життя її берегла, як зіницю ока. Вона хотіла йти вчитися на художника, але ми з батьком зуміли Олю переконати, що це не професія для жінки. Поступила вона вчитися на бухгалтера, з цією професією її будь-де візьмуть, до того ж, з математикою вона була на “ти”. І ось після літа, коли вона отримала свої перші гроші, підробляючи в піцерії, я дочку не впізнала
життєві історії 0
Я дуже після цього в дочці розчарувалася. Я все життя її берегла, як зіницю ока. Вона хотіла йти вчитися на художника, але ми з батьком зуміли Олю переконати,
Моя невістка на то весілля ну так вже визбирувалася. І манікюри і педикюри, потім і на брови поїхала. З сукнями не могла опреділитись і дві викупила. А в четвер дивлюсь, знов кудись збирається. Я її питаю: “Що, мало суконь викупила?” А вона мені: “Вії нарощувати їду”. Ну обліпила себе, ніби принцеса заморська. І тут я не витримала і спитала, в чому ж мій син на ту забаву піде. Відповіла мені невістка так, що прийшлось до свахи дзвонити
життєві історії 0
Моя невістка на то весілля ну так вже визбирувалася. І манікюри і педикюри, потім і на брови поїхала. З сукнями не могла опреділитись і дві викупила. А в
Я з великого обласного центру, з Вінниці, але живу у сім’ї чоловіка. Переїхати в окрему квартиру ми не можемо, бо у Максима похилого віку батьки, ми їх доглядаємо. У мене дуже погані стосунки зі свекрухою і після народження дитини вони набагато погіршилися – Діанка стала ще одним предметом розбрату. Наприкінці вересня моя допомога батькам вже не буде потрібна і мені доведеться повертатися до чоловіка. І мене від усвідомлення цього факту “тіпає” вже тиждень. Бо в тій квартирі немає просто спокійного життя. Щодня чвари. Прокидаюся щоранку: то чоловік на мене накричить, то свекруха, то вони разом на мовчазного діда у візку або одне на одного, або всі на всіх. Те, що батько чоловіка у візку не зачиняється в санвузлі, мене не турбує
життєві історії 0
Я з великого обласного центру, з Вінниці, але живу у сім’ї чоловіка. Переїхати в окрему квартиру ми не можемо, бо у Максима похилого віку батьки, ми їх доглядаємо.
Я недавно в магазин бігла за кришками, бо огірків стільки вродило, що не встигаю консервувати. На зустріч мені вийшла Ірина, сваха, як ми колись називались. – Ой, будеш ти зі своєю ще мати! Від кого від кого, а від Ярини я такого не чекала. – Ірино, та що сталося? – Мій Богдан сказав, що з Яриною більше не буде зустрічатись, бо в неї вже є купа кавалерів. А ти знала, про те, де твоя донька зареєструвалася? – Я мало не зомліла. – Де, Ірино, не мовчи! – Мій син випадково туди зайшов і її фото побачив
життєві історії 0
Люди добрі, мені тепер через цю ганьбу, хоч з хати не виходь. Я не раз бачила, як моя Ярина то з квітами, то з кавою додому приходила, але
Я втретє заміжня і маю шестеро дітей – від кожного чоловіка по двійко. Дітки всі гарні, здорові. У мене власний будинок і невеликий бізнес – від чоловіків практично фінансово не залежу. Мій нинішній чоловік працює в Чехії і повертатися поки не хоче, зрозуміло чому. Надсилає гроші. А я тут знову закохалася. Він переселенець, має золоті руки – робив мені деякі ремонтні роботи. Любить моїх дітей, ми вже майже рік разом. Але що робити? Він власних дітей не має, то захоче спільних зі мною 
життєві історії 0
Я ще коли ходила в школу мріяла про велику родину. Адже я була у батьків єдиною дитиною і мені завжди було дуже самотньо. Я з заздрістю дивилася на
Розлучення, яке я пережила 5 років тому, досі змушує мене стримувати сльози. Досі. Нам було вже за 50. Я перетворилася на робота, який бував лише вдома або на роботі. Всі. Від чоловіка я отримувала величезні аліменти. Недавно він сам прийшов. Але я не відчинила двері, а вийшла до нього. Не хотіла, щоб син побачив батька. Тим більше у такому стані. Володимир дуже змарнів. Виявилось, що так, лишилося йому не так і багато. Тепер Володимир хоче побути кілька днів із нами
життєві історії 0
Розлучення, яке я пережила 5 років тому, досі змушує мене стримувати сльози. Досі. Нам було вже за 50. Коли ми з Володимиром були ще молоді, мені здавалося у
Скажу одразу: у мене зі свекрухою Розою Василівною геть інші взаємини. Живемо в Хайфі. Дорогою зустріла маму однокласниці моєї старшої дочки. Вона сама українка, вдруге одружена з місцевим. Обоє молоді, гарні, працюють у одній галузі. Він приїжджав в Україну на роботою, так і познайомилися. Так от, думала побалакаємо з нею, а вона каже: “Поспішаю, ще купа справ, а я молодшого сина залишила на свекруху і заплатила тільки за 2 години”
життєві історії 0
Скажу одразу: у мене зі свекрухою геть інші Розою Василівною взаємини. Живемо в Хайфі. Того дня на вулиці лив дощ з вітром, дітей із ліжка ледве стягла вранці,
Зовиця й свекруха таки позвонили мені вчора увечері, хоча все це сталося у минулу неділю. Обидві разом, та ще й на відео. Майже тиждень збиралися-наважувалися, це ж треба! Дзвонили, щоб сказати, що більше знатися зі мною не хочуть, що я їх опозорила, що ні на яких родинних святах і заходах вони мене й бачити більше не хочуть, а запрошуватимуть тільки Рому. Та як хочете, проживу. В ту неділю в зовиці було день народження, 45 років. Коли я побачила на столі дешеву ковбасну нарізку, хімозні сітро і дешеве “біленьку” і червоне, я одразу покликала офіціантку і запитала, чи є якісна ковбаса і м’ясні вироби, нормальні напої – соки, щось італійське чи французьке з ігристого. Ну чому я маю їсти неякісне? Я все замовила й оплатила окремо
життєві історії 0
Ми з чоловіком Романом разом вже 14 років, живемо гарно, маємо двох чудових дітей 12 і 6 років. Ми ні від кого не залежимо – самі купили собі
Після того, як моя мама поскандалила зі сватами, теща заборонила Оксані приходити до неї навіть на свята. Зазвичай я їздив до батьків один, або ж з дочкою. Проте теща могла з’явитися на нашому порозі без попередження і в любу хвилинку. Після одного з таких візитів я і поїхав на заробітки. Пів року моя Оксана протрималася і подала на розлучення. А недавно я зідзвонився з дочкою
життєві історії 0
Мені не довелось далеко шукати свою долю, моя майбутня дружина жила недалеко від мене по сусідству. Ми знались дуже багато років, ще малими грались разом на вулиці, та

You cannot copy content of this page