Головна

життєві історії

Ми з Тарасом одружені вже три роки, донечці Марічці зараз два рочки. В нас обох це перший шлюб і перша дитина. Маємо свою квартиру в райцентрі під Києвом. І жили би ми добре й щасливо, якби свекор – вітчим мого чоловіка – не наказав довго жити. Спасіння тепер нема мені від Тамари Михайлівни, свекрухи. Тепер чоловік став дзвонити їй по 2 рази на день! А раніше телефонував через день-два. Якщо у нас гості або ми зайняті якоюсь справою, він йде до іншої кімнати, закривається і хвилин 30 вони розмовляють. Триває таке вже півроку і мене це вкрай не влаштовує! А недавно Тамара Михайлівна приїхала до нас взагалі на тиждень з наміром брати активну участь у вихованні дитини. Навіщо це мені треба, скажіть??? Я одразу розставила кордони: годую дитину сама, домашні справи і готування їжі – сама, їй тільки гуляти можна з Марічкою. І ось на початку листопада свекруха купила собі квартиру в нашому дворі і збирається переїжджати. Мене це турбує. І дуже сильно!
життєві історії 0
Ми з Тарасом одружені вже три роки, донечці Марічці зараз два рочки. В нас обох це перший шлюб і перша дитина. Маємо свою квартиру в райцентрі під Києвом.
Не хотіла я сама йти до церкви, тому зателефонувала сусідці через дорогу і попросила її піти зі мною. Та відповідь Гані мене просто приголомшила. Виявляється, вона вже забула, коли там ступала її нога. – Ти ж знаєш, Іванко, як мене руки і ноги болять, та й я вже стара і негарна, не хочу людей лякати. – Що таке говориш, від церкви відрікатись гріх, ану збирайся і не видумуй. Як цілими днями по городі ходити, то тебе нічого не болить. – Але вмить я почула ще одну причину, і вона врази “важливіша”
життєві історії 0
Сьогодні мала неприємну розмову зі своєю сусідкою. З чоловіком і дочкою ми живемо в невеличкому селі на Прикарпатті. Наша дочка заміжня і подарувала нам двох чудових внуків. В
Мама задля чужих людей готова гори звернути, а нам, діям, залишалися і залишаються “крихти зі столу”. В той час як вона купляли дорогі подарунки для своїх похресників, ми навіть не мали права про це думати, бо: нема грошей! І ось тепер, коли ми з братом дорослі, вона вимагає він нас ніжності, уваги і тепла. Але я не звикла до таких емоцій. Коли вона хоче мене обійняти, моє тіло ніби дерев’яніє. І цьому є пояснення!
життєві історії 0
Мама задля чужих людей готова гори звернути, а нам, діям, залишалися і залишаються “крихти зі столу”. В той час як мама купляли дорогі подарунки для своїх похресників, ми
Мені вже зле робиться, бо йде свято Миколая, і я б хотіла зробити хоча б онукам якісь подаруночки. Та з моєї пенсії вистачить купити лише по парі шкарпеток кожному. Як вони на це відреагують, це інше питання. Колись ми жили з чоловіком не бідно. На нашій з чоловіком агро-фірмі працювало пів села. Та зараз часи змінилися. Нікому ці городи не потрібні. А мені хоч бери, і з простягнутою рукою по світу іди
життєві історії 0
Мені вже зле робиться, бо йде свято Миколая, і я б хотіла зробити хоча б онукам якісь подаруночки. Та з моєї пенсії вистачить купити лише по парі шкарпеток
Чоловік у п’ятницю поїхав до своїх батьків в сусідній райцентр – побачитися та допомогти там щось по господарству. Але мене чекав неприємний сюрприз. Сьогодні Володя повернувся від батьків серйозний і задумливий, а потім сказав, що ми не будемо зараз витрачати гроші. Моя мама раптово отримала дуже непогану суму грошей і, якщо додати ще й наші кошти, можна було б пошукати щось однокімнатне на вторинному ринку. Можливо, дійсно віддати гроші свекрам? По-перше, це гроші моєї мами. І от вона відмовилася давати нам гроші прямо. Тільки в день укладання договору на покупку житла, щоб стояли всі підписи і була гарантія того, що вони підуть саме на купівлю нерухомості
життєві історії 0
Чоловік у п’ятницю поїхав до своїх батьків в сусідній райцентр – побачитися та допомогти там щось по господарству. У мене була купа своїх справ, та й не горіла
Син на весіллі навіть не хотів зі мною танцювати, але прийшлося. А одразу після свята Данило почав натякати на те, щоб ми продали квартиру. Син категорично не хотів жити з Катею в нашій квартирі. А Богдан знайшов богом забуту хатинку в селі і вже який час намовляє мене на її покупку, а гроші які залишаться, до копійки віддати сину. Але річ в тім, що Данило цього не заслуговує
життєві історії 0
Моя історія кохання з Богданом була чудовою. Ми вперше побачилися в гуртожитку. Він жив в сусідньому блоці. Перша наша зустріч відбулася, коли мене запросили на святкування першого вересня.
Я навіть не знаю тепер як до цього ставитися, чи запрошувати ще колись до нас свекруху. Той папірець, що вона поклала в конверт і подарувала мені в суботу на День народження, зовсім збив мене з пантелику, навіть не знаю, чи показувати цей сум чоловіку і що це взагалі було? Я вийшла недавно заміж вдруге. Нинішній свекруха моя дама заможна і специфічна, сказала, що буде приходити тільки по запрошенню
життєві історії 0
Мене звуть Олена, живу в місті недалеко від Києва. Маю родину – хорошого чоловіка Станіслава і синочка від першого шлюбу Миколку. Заміжня, як я вже сказала, я вдруге
Мені подзвонила сестра, я думала, це шанс на примирення, але вона тільки попросила грошей. Так траплялося час від часу. Сестра то появлялася то зникала з мого життя. Частіше за все, їй потрібні були гроші. Більше ми ніяк не зв’язувалися. До одного моменту. Соломія прийшла до мене зі згорточком, в якому лежала Вікуся. “Приглянь за нею, будь ласка. Нам терміново треба переїхати”
життєві історії 0
Мені подзвонила сестра, я думала може це шанс на примирення, але вона тільки попросила грошей. Так траплялося час від часу. Сестра то появлялася то зникала з мого життя.
Цими вихідними до нас пообіцяла приїхати Оленка з дітьми. Це дочка моєї свекрухи і сестра мого чоловіка. Який стіл накрила Євгенія Павлівна. Я просто була в подиві. Там і салати три види, і бульйончик з пиріжками. Голубці з тертої картоплі. Ну і кифлики до чаю. То ж скільки тими кволими руками потрібно було накрутитись. І тиск, як на диво, не скакав. Моя свекрушенька не лишень приймала щаслива гостей, а ще й спакувала їм ці страви з собою. Мабуть щоб нам менше дісталось
життєві історії 0
Хочу з вами поділитись наболілою мені ситуацією з мого життя. Так склались обставини в моєму житті, що живу я поряд зі свекрухою в будинку, який для мене збудував
Я востаннє тебе питаю, чи будеш мені квартиру залишати? Подумай гарненько, якщо перепишеш її на Людку, не дзвони мені більше
життєві історії 0
Син чи дочка. Вибір без вибору. Кожен через це проходить. — Я востаннє тебе питаю, чи будеш мені квартиру залишати? — майже з криком промовив в обличчя матері

You cannot copy content of this page