життєві історії
Моя подруга вирішила розлучатися. Прожили вони із чоловіком майже 17 років. Спочатку було кохання, вона чекала його, одружилися, народила сина та дочку. Жили добре, дружно. А потім він
Одразу хочу сказати, що я люблю свого чоловіка. Ми вже 20 років як живемо разом, а все одно кожен день з моїм Юрком приносить мені радість та спокій.
На минулих вихідних сталася така неприємна ситуація, що навіть не знаю, як її правильно описати і вирішити. Я вийшла заміж і живу в невістках в селі. Виховуємо двох
Ми з чоловіком живемо окремо, виховуємо сина який закінчує третій клас. В тому ж місті живуть і батьки Богдана. Мої ж в селі за сто кілометрів від нас.
Складно мені і мамою вже її назвати, хоча це та людина, яка народила нас з сестрою 55 і 39 років тому. Я менша. Сестрі випало доглядати маму, спить
Я навіть припустити не могла, що рідний брат зі мною так вчинить. Але я таки відстояла своє, хоча і такою ціною, що від мене відреклися всі родичі. Цій
У нас з Вадимом була гарна сім’я, до того ж, на рушничок щастя ми стали не такими вже й молодими. Мені було 27 років, а Вадиму 35. Жили
,,Я власниця однокімнатної квартири. Іншого житла я не маю. Є в мене дочка, вона давно одружена. І ось уже вдруге вона до мене чіпається із запитанням — чому
Я, мама двох дітей, ніколи не розуміла, як можна одну дитину любити і завжди її захищати, а другу завжди у всьому звинувачувати. Як можна інтереси однієї дитини ставити
Я виховувала свою онучку з самого її народження. Оленка ж була зайнята кар’єрою. Навіть не знаю, що думали мої сусіди, коли бачили мене з коляскою. Мені це було