fbpx
Головна

життєві історії

Цього дня ми з Олегом “злегка” посперечалися, і я не обдумавши всю ситуацію, зателефонувала своїм батькам, щоб поплакатися. Вже на другий день вони були у нас дома. – Дитино, це не життя! Розлучайтеся поки не пізно. Ми з самого початку з батьком бачили, що ти, зятю, не пара нашій донечці. – Олег не на жарт за ці слова батьків, а найголовніше, за те, що я все їм розповіла, образився. Мені надзвичайно важко, ми ж то з ним помирилися, а Олег з батьками і не думає
життєві історії 0
Цього дня ми з Олегом “злегка” посперечалися, і я не обдумавши всю ситуацію, зателефонувала своїм батькам, щоб поплакатися. Вже на другий день вони були у нас дома. –
Ми з Романом декілька місяців тому стали батьками другої дитинки. Єва досить спокійна. Старшому сину Артемчику скоро буде три, і ми вирішили влаштувати його до садка. Щоб не тягати малявку з собою, домовилась зі сусідкою, що та буде в цей час доглядати за Євою, за певну плату, звісно ж. Того дня Анна Іванівна зайшла до нас в квартиру не сама, а зі своєю онучкою, щоб поговорити і роздивитися, що де лежить. І ви знаєте, після її приходу я зрозуміла, що син поки в садок не ходитиме. Ох і люди пішли
життєві історії 0
Ми з Романом декілька місяців тому стали батьками другої дитинки. Єва досить спокійна. Старшому сину Артемчику скоро буде три, і ми вирішили влаштувати його до садка. Щоб не
З моєї мовчазної згоди Едик почав експеримент з тотальної економії. Дійшло до такого, що просто в голові не вкладається – бутерброд зранку один на двох, дитина голодна, лампи повиткручував. Прострочені продукти! Це ще треба було здогадатися тягти їх додому! Я втомилася так жити і відправила чоловіка до його батьків. А він тепер ходить і розповідає, що я просто звикла до розкоші. Ну ось самі скажіть мені. І зарплата відповідна – 8 тисяч гривень. – Насправді, грошей нам вистачає, просто ми багато витрачаємо. Я проаналізував наші витрати, тепер я знаю, від чого треба відмовитися, щоб нам вистачало
життєві історії 0
У чоловіка Едуарда останні півроку на темі економії дах зірвало щось зовсім. Дійшло до такого, що просто в голові не вкладається – бутерброд зранку один на двох, дитина
І дві дівчинки на руках. А крихітний хлопчик полинув у хмарки. Грошей дуже мало, жити важко… Зарплата маленька, треба бути дуже, дуже економною. Економити і розумно витрачати гроші на ведення господарства. Вона так і робила. Так і жила. А потім побачила в магазині ці туфлі. Розкішні, модні, лаковані, на підборчиках-«чарочці». І купила, і зі страхом думала, як буде жити з дітьми і що буде завтра
життєві історії 0
Прабабуся залишилася вдовою в 27 років. І дві дівчинки на руках. А крихітний хлопчик полинув у хмарки. Грошей дуже мало, жити важко… Зарплата маленька, треба бути дуже, дуже
Мені було тринадцять, коли мама з татом ощасливили мене звісткою, що скоро я стану старшою сестричкою. Квартира у нас дуже маленька, я розуміла, що всі ми там не помістимось, і напросилася пожити до бабусі та дідуся, яких я дуже любила. Батьки погодились не роздумуючи, їм це тільки на руку. З того часу минуло багато років. Спершу з життя пішов дідусь, за ним бабуся, а квартиру, в якій ми жили, вони заповіли мені. З тим-то і проблеми
життєві історії 0
Мені було тринадцять, коли мама з татом ощасливили мене звісткою, що скоро я стану старшою сестричкою. Квартира у нас дуже маленька, я розуміла, що всі ми там не
Заміж за Валентина я виходила вже на сьомому місяці. Інга Василівна не пропускала можливості всім про це розказувати. – Та якби не ця ситуація, хтозна чи мій Валик б одружився на Марусі. – Чути це кожного разу мені було дуже важко, та найприкріше було те, що ми стали зі свекрухою жити, оскільки грошей на оренду житла не було. Чоловік весь час проводив на роботі, тому те, що творилося дома, він не бачив
життєві історії 0
Заміж за Валентина я виходила вже на сьомому місяці. Інга Василівна не пропускала можливості всім про це розказувати. – Та якби не ця ситуація, хтозна чи мій Валик
Коли ми хрестили молодшого синочка, священик мене навіть до храму не пустив, оскільки я не є хрещеною. Я ж не винна, що в нашій родині не було так заведено (я родом з Росії), в той час мало хто проходив цей обряд – було заборонено. А згодом, коли дочка заміж виходила, і після вінчання в церкві, яке було неймовірно чутливим, Тарас натякнув, що дуже б хотів також пройти цей шлях. І ось тепер я у відчаї. Ми вже не молоді. Соромно якось
життєві історії 0
Коли ми хрестили молодшого синочка, священик мене навіть до храму не пустив, оскільки я не є хрещеною. Я ж не винна, що в нашій родині не було так
Володя постійно кудись курсував, і так виходило, що один – у мене ж дитина. То він в Єгипет полетів, щоб відпочити перед важливою угодою, то на риболовлю з друзями, майже на тиждень. А коли я телефоную, він бурчить мені в слухавку, що не може зараз, зайнятий, а пізніше й не передзвонює. І саме в цей момент я дізнаюсь, що при надії. – Ні, ні в якому разі. Я не погоджуюсь. – Минув час і все змінилося. Чоловік став сімейний, а я все не можу забути той день. Для чого я його послухала
життєві історії 0
Володя постійно кудись курсував, і так виходило, що один – у мене ж дитина. То він в Єгипет полетів, щоб відпочити перед важливою угодою, то на риболовлю з
Ну не розумія я такої любові до онуків! Третій рік не можу заманити до себе в гості подругу з іншого краю країни.  А був час, коли вона їздила до мене щороку! Спілкуємося тільки у скайпі. Але це зовсім не те, що сидіти поруч на дивані, пити хороше вино, нікуди не поспішати, і, як колись в дитинстві, планувати завтрашній день – йти в кіно або на побачення. Слухай, кажу я по-дружньому (по скайпу), ти вже виростила двох дітей, а потім десять років доглядала за старенькою мамою, ти всі свої борги роздала
життєві історії 0
Ну не розумія я такої любові до онуків! А як же своє життя? Третій рік не можу заманити до себе в гості подругу з іншого краю країни.  А
Коли ще жив чоловік, він отримував і пенсію і зарплату. Грошей нам вистачало, тому з радістю допомагали дітям. А тепер, коли я залишилася одна, мені навіть на ліки не вистачає. Натякнула про це синові, а він голову відвернув, – навіть чути не хоче. Я розумію, там фінансами керує невістка. З дочкою та сама ситуацію. – Мам, ми самі не маємо! – Ну як не мають? Кожен ж рік на моря летять, і не в Єгипет, а в Домінікану, чи Мальдіви. Образливо до сліз
життєві історії 0
Коли ще жив чоловік, він отримував і пенсію і зарплату. Грошей нам вистачало, тому з радістю допомагали дітям. А тепер, коли я залишилася одна, мені навіть на ліки

You cannot copy content of this page