fbpx
Вже декілька ночей не сплю, все думаю, чи розповідати синочку, що його благовірна роги йому наставляє. На днях сиділа з бабульками біля під’їзду, так вони мені прямим текстом сказали, що мій Андрійко такої дружини не заслуговує. Десь у всіх невістки як невістки, а мій Андрійко собі цю дівицю знайшов. Ну ось скажіть мені, хіба можна так нагло говорити неправду. – Це мій співробітник! Ми по роботі спілкуємось. – Так-так, знаю я цю роботу, вже життя прожила
Вже декілька ночей не сплю, все думаю, чи розповідати синочку, що його благовірна роги йому наставляє. На днях сиділа з бабульками біля під’їзду, так вони мені прямим текстом
Зустрічалися ми недовго. Валера зробив дуже романтичну пропозицію, і ми стали готуватися до одного з найкращих днів в житті. Батьки Валери прийняли мене добре, як це мені видалось з першого погляду. Мені завжди не вистачало уваги від моїх батьків, тому так тішилась, коли бачила, як сильно люблять та поважать вони свого сина, а мого чоловіка. Та одного дня я дізналася правду, яка мене сильно вразила. До сьогодні в роздумах. Чуму саме так?
Зустрічалися ми недовго. Валера зробив дуже романтичну пропозицію, і ми стали готуватися до одного з найкращих днів в житті. Батьки Валери прийняли мене добре, як це мені видалось
У тітки був ювілей – 80 років. Ми з чоловіком вирішили поїхати до них в село і привітати, як годиться. Не скажу, що вони святкували, та оскільки в них є три дочки, а друга, Ірина недавно переїхала жити в їх село, я надіялась на хороші родинні посиденьки. Та все виявилось не так, як гадалося. Ми з тіткою та дядьком сиділи за столом. Я привезла з собою дорогу плящину, але вирішила не квапити події, і дочекатися сестру з сімейством. – Привіт! – ледь чутно хтось пробурчав з коридору, і зник
У тітки був ювілей – 80 років. Ми з чоловіком вирішили поїхати до них в село і привітати, як годиться. Не скажу, що вони святкували, та оскільки в
Ігоре, в наших стосунках щось зламалося. Я бачу і відчуваю, що ти став по-іншому до мене ставитися. Ми менше говоримо, не розповідаємо про справи на роботі, зникла душевна близкість. Що з тобою відбувається? – У нас немає ніяких проблем. Ти читаєш багато зайвого. Для мене ти занадто розумна. Мені постійно треба думати, що сказати в твоїй присутності. Ти постійно тримаєш мене під контролем. А там я такий, який я є
Вони були разом майже 10 років. Все, як у людей – дитина, будинок, робота. Їй – 30 років, він – на рік старший. Багато заздрили їм і говорили:
Вітер наростав. Чоловік залишив свою супутницю біля штурвалу, а сам виліз на щоглу і опустив вниз еластичне вітрило. Зробивши це, він почав спускатися вниз, але не втримався і, відпустивши руки, повис над вируючим водою, зачепившись ременем за металевий виступ. В цей час яхта дуже накринилася
Яхта розтинала морську гладь і, вертикально погойдуючись, пірнала в безкраї простори водного світу. Попри те, що яхта була великих розмірів, на ній було лише двоє людей. Двоє людей,
Одного разу, на прогулянці осіннім парком, Вадим сказав Зіні: – Зіно, ти з кожним днем ​​стаєш все ближчою і ріднішою мені. І я не можу приховувати від тебе правду. Дівчина насторожилася. Її серце прискорено закалаталося. – І що ж такого ти хочеш мені повідомити, чого я про тебе не знаю? – з тривогою в голосі запитала вона. – Розумієш, я одружений і у мене є дитина. Дівчинка, 6 років. Якось Зіна відчула запаморочення
Йшов сніг. Пухнастими сніжинками він падав на її обличчя і мокрими краплинками стікав вниз. А вона йшла, не звертаючи уваги на сніг, людей і сльози, які тонкими струмками
Я знала, що Катерина не просто так з’явилася в житті нашого єдиного сина, в якого ми всю душу з чоловіком вклали. Вона сирота, яку виховала бабуся. Ясна річ, що за такого перспективного хлопця вона вчепилася “руками і ногами”. Про весілля Дмитрика ми дізналися “від сусідів”, чисто випадково. Не очікували ми такого повороту. Час минув, а осад залишився. А недавно син та й взагалі виставив нас з чоловіком на вулицю. – Могла би й промовчати!
Я знала, що Катерина не просто так з’явилася в житті нашого єдиного сина, в якого ми всю душу з чоловіком вклали. Вона сирота, яку виховала бабуся. Ясна річ,
Як тільки мама ступила на поріг, я зрозуміла, що щось трапилося. І лише коли мій Вадим вийшов на вулицю, щоб погуляти з дітьми, вона розговорилася, навіть плакати почала в один момент. – Дочко, так сталося, я залишилася без даху над головою. Приймеш мене до себе, якщо що? – Я спершу розсміялася. – Ти що, розлучатися на старість літ надумала? – Та по її погляду зрозуміла, справи серйозні
Як тільки мама ступила на поріг, я зрозуміла, що щось трапилося. І лише коли мій Вадим вийшов на вулицю, щоб погуляти з дітьми, вона розговорилася, навіть плакати почала
Коли Валентині Іванівні сало гірше, Роман придумав, на його думку, геніальну ідею. – Оскільки ти заробляєш на своїй посаді кухаркою копійки, працювати і залишатися у Львові буду я, а ти збирайся, і їдь до мами в село, їй допомога потрібна, більше нікому. – Але чому я? Не буду приховувати, свекруху я недолюблюю, як і вона мене. Всі вихідні, скільки я себе пам’ятаю в шлюбі, ми в неї. Ні відпочинку, ні спокою. – Для чого тобі море? У мами в селі ж краще!
Коли Валентині Іванівні сало гірше, Роман придумав, на його думку, геніальну ідею. – Оскільки ти заробляєш на своїй посаді кухаркою копійки, працювати і залишатися у Львові буду я,
Як тільки не стало Максима, нашого сина, його діти , а це Андрійко – 9 років, та Євгенко – 11 років, стали жити з нами. Для Лілі, невістки, вони стали непотрібні. Ще й року не минуло, як вона вискочила заміж. Про дітей майже не згадує. У новій сім’ї в неї є дочка. Я ще працюю, та з кожним роком стає все важче і важче. Найгірше, що й від чоловіка немає підтримки, а хлопці ж дивляться на дідуся, і думають, що це норма. Я втомилася!
Як тільки не стало Максима, нашого сина, його діти , а це Андрійко – 9 років, та Євгенко – 11 років, стали жити з нами. Для Лілі, невістки,

You cannot copy content of this page