fbpx
Хочу все скрізь встигати. Бути ідеальною мамою моїм донькам, щоб достатньо отримували мою увагу та турботи. Бути ідеальною дружиною моєму чоловікові, завжди красивою та зі стрункою фігурою, бути йому найкращим другом. Хочу бути ідеальною господаркою будинку, щоб завжди був порядок будинку та смачно приготовлено
Хочу все скрізь встигати. Бути ідеальною мамою моїм донькам, щоб достатньо отримували мою увагу
Ми розлучилися десять років тому, за згодою. Ділити нам не було чого, тому я поїхала з донькою до батьків. Толя залишився жити у своїй квартирі. Іноді він брав Діну на канікули, обіцяв забрати себе, коли вона вступить до інституту
Мати пробувала заспокоїти свою дочку. – Він не приїде! – плакала Діна в день
З Анею ми зустрічаємося вже рік і тому живемо разом у квартирі, яка формально вважається моєю, а за фактом належить батькові, бо за документами він є власником. Переоформляти щось я не планував, тому що все одно буду згодом єдиним спадкоємцем. Через рік наших стосунків, у нас з Анею народилася прекрасна дитина, дівчинка, яку ми назвали Кариною, оскільки це моє найулюбленіше жіноче ім’я, а Аня лише підтримала це рішення. Доньку було вирішили одразу прописати у моїй квартирі, що ми з батьком благополучно зробили
З Анею ми зустрічаємося вже рік і тому живемо разом у квартирі, яка формально
Я не став довго думати, тому знайшов першого-ліпшого приватного детектива, і після оплати послуги, став чекати на його новини. І ви знаєте, вони не забарилися. Вже за два тижні в моїх руках красувалися фото. На них моя Галина була не одна, і світилася від щастя
Я не став довго думати, тому знайшов першого-ліпшого приватного детектива, і після оплати послуги,
В неділю, ближче вечора, в двері постукала сусідка. Ми з Любою вже давним-давно поруч живемо. Я знаю її історію з життя, як свої п’ять пальців. Сина Антона вона виховувала без батька. Хорошою міг бути людиною. Та ключове слово тут – міг! – Уявляєш, Валь, Антон мене перед вибором поставив. Не думала, що коли-небудь таке почую
В неділю, ближче вечора, в двері постукала сусідка. Ми з Любою вже давним-давно поруч
Як тільки за Надією Петрівною закрилися двері, я стала телефонувати чоловіку. Василь по телефону не хотів “ритись” у цій ситуації. – Поговоримо дома! – Я з нетерпінням чекала на свого судженого. Все виявилось не так, як я уявляла, слава Богу!
Як тільки за Надією Петрівною закрилися двері, я стала телефонувати чоловіку. Василь по телефону
В неділю мама чоловіка запросила нас в гості. Я знала, що щось вона задумала і не дуже хороше, але все ж вирішила сходити на цю “виставу”. Ще з порога я побачила чуже взуття, у свекрухи розмір ноги 37, а тут десь 40 – не менше, і жіночі!
В неділю мама чоловіка запросила нас в гості. Я знала, що щось вона задумала
Я погодилася на пропозицію Тетяни Іванівни. Як не крути, а допомога в такий важливий день, зайвою не буде. І ось настав день – “Х”, а точніше 31 грудня. Свекруха не забарилася, і прийшла одна з перших. Все святкування, для мене, пішло “коту під хвіст”
Я погодилася на пропозицію Тетяни Іванівни. Як не крути, а допомога в такий важливий
Я думаю, Олена Степанівна прекрасно розуміла характер дочки, тому й написала дарчу свого будинку лише сину, моєму чоловіку. Жили ми всі разом. Свекруха золота людина. І все було б добре, та одного дня на порозі, з торбами в руках, постала зовиця. По виразу обличчя ми все зрозуміли
Я думаю, Олена Степанівна прекрасно розуміла характер дочки, тому й написала дарчу свого будинку
Пізно ввечері в метро вже немає звичайної штовханини, більшість людей сидять на місцях. Я в метро не сідаю, стаю на майданчику у кінці вагону. Ліворуч від дверей вагона до цього майданчика три сидячі місця. На них – пасажири. На одній із зупинок заходить бабуся з ціпочком. Не «метробабця» з характерною фізіономією, манією величі, голосом, якому позаздрив би сам Левітан, і неодмінним брудним візком, а саме бабуся – чистенька, спокійна, усміхнена
Пізно ввечері в метро вже немає звичайної штовханини, більшість людей сидять на місцях. Я

You cannot copy content of this page