iBilingua

Але варто було прийти до них в гості маминій подрузі тітці Тамілі, як мама, вся сяючи, діставала сережки, які сама собі купила і говорила, що це їй подарував чоловік і який він у неї хороший і які у них чудові взаємини. Вона обернулася і побачила, що її батько катає на санчатах якогось маленького хлопчика, і той називає його батьком. – Бажаю тобі, Улянко, щастя, і щоб у тебе в сім’ї були нормальні стосунки, а не такі, які були у нас з твоєю недалекою мамою!

Бажаю тобі, Улянко, щастя, і щоб у тебе в сім’ї були нормальні стосунки, а

життєві історії 0

Їсти у невістки на ювілеї нам було з чоловіком нічого, тому наприкінці свята, коли молодь танцювала, я з чистим сумлінням тихенько витягла наш конверт з 200 доларами зі скриньки з подарунками. Не знаю, чи помітила Зіна. Але мені байдуже, ми їхали здалека

Син наш Мирослав після школи поїхав вступати аж у Київ, там і лишився. Живуть

життєві історії 0

Ще коли Велестині було 16 років, вона вже була зростом 185 сантиметрів. Ну це зрозуміло, гени – її батьки дуже високі, тато під два метри. Дівчина, звичайно, дуже переймалася і переживала через це, почала сутулитися, аби здаватися меншою зростом. Мама давно не бачила доньку такою веселою і подумала відразу про те, якого ж зросту повинен бути її хлопець, напевно дуже високий, раз Велестина щаслива

Ще коли Велестині було 16 років, вона вже була зростом 185 сантиметрів. Ну це

життєві історії 0

Після прогулянки з дітьми я направився в супермаркет за продуктами. Менша у візку сидить, старша Євуня, за нього тримається. Ідемо ми, нікого не чіпаємо. Діти, як діти, їх же не запрограмуєш на тишу: перегукуються між собою. Кожна щось коментує. Дійшли ми до каси, а перед нами бабулька така, років десь сімдесят. Після її “повчань”, хочеться вити від несправедливості

Після прогулянки з дітьми я направився в супермаркет за продуктами. Менша у візку сидить,

життєві історії 0

Після того, як раптово не стало мого батька, я не проявляла інтересу до його нової дружини. Віка завжди була скупою на емоції. Я відкидала будь-які її спроби зустрітися, поговорити. Та одного разу вона таки “спіймала” мене на виході з офісу. – Нам треба поговорити. Все дуже важливо. – Я, в передчутті чогось поганого, зателефонувала Стасу, і сказали куди і з ким йду. Дома цього дня мене чекав “сюрприз”

Після того, як раптово не стало мого батька, я не проявляла інтересу до його

життєві історії 0

Вперше за такий довгий час Василь зустрів маму, яка жила в іншому місті, і вже втретє була заміжня, на хрестинах дитини своєї тітки. В ресторані всі родичі спілкувалися. Були там і молодші його сестрички. – Ось, глянь, це мої дві красунечки, мої найрідніші донечки, – сказала вона оному з родичів. Все це довелось чути і Василю. – А як же я? Хіба я не твій син?

Олександру Григоровичу і його дружині було дуже соромно за дочку, але нічого вдіяти вони

життєві історії 0

Все село бачило, як Іванка, з величезними торбами, направлялася від свого дому, який за її зароблені гроші, перетворився на “лялечку”, до матері, що жила на краю села. – Ой, бідолаха. Приїхала з такої далекої Іспанії, а тут така “несподіванка”. А ми ж попереджали: “Не їдь? Для чого вам ці гроші? Іванко, схаменися! Чоловік без жінки довго не зможе”. – Не послухала!

Все село бачило, як Іванка, з величезними торбами, направлялася від свого дому, який за

життєві історії 0

Я якось натякнула дітям, що мені важко, що не хватає грошей на елементарне. М’яса я зовсім не купую, їм одні кашки з капустою, але розумію, що довго так тривати не може. Син Олег відразу дав “відсіч”, а дочка Зорянка почала виправдовуватись, що їм самим не хватає з чоловіком. Я не стала наполягати чи ображатися. Самі з чоловіком винні, що виховали дітей черствими

Я якось натякнула дітям, що мені важко, що не хватає грошей на елементарне. М’яса

життєві історії 0

Я готувала перед вихідними їжу, як пролунав цей телефонний дзвінок. – Уля, ти собі навіть уявити не можеш, – сказала сестра. І тут я зрозуміла, що вона помилилась контактами. Але не промовивши і слова, я стала слухати її розповідь дальше. – Моя Галька така бідна і нещасна! Грошей їй не хватає! Уявляєш? В неї і чоловік, і одна дитина. Не те що я, одна своїх двох рощу. Гидко слухати навіть було. На моря гроші є, а щоб помогти рідній сестрі – нема!

Я готувала перед вихідними їжу, як пролунав цей телефонний дзвінок. – Уля, ти собі

життєві історії 0

Ростислав пішов на небеса, коли мені навіть п’ятдесят не було. Я важко пережила втрату, але час лікує. У нас з ним троє дітей, які вже доволі дорослі. Старший Вадим одразу ж після університету одружився. Я не в захваті від такого раннього шлюбу, але це його вибір. Недавно вони зробили мене бабусею. – Мамо, тепер тобі не буде сумно. Онук “заповнить собою” весь твій вільний час. – Агов, а я цього хочу?

Ростислав пішов на небеса, коли мені навіть п’ятдесят не було. Я важко пережила втрату,