Ми спершу жили з батьками Сашка, але одного дня його мама нас ощасливила. – Ви можете поселитися в одному з будиночків бабусі. Там якраз орендарі з’їжджають. – Ми були, не те слово, щасливі. Одразу ж взялися за косметичний ремонт. Одного дня, коли Сашко був на роботі, в двері задзвонила бабуся, Тамара Павлівна. Я не відчинила. А вона миттю давай онука набирати
Ми спершу жили з батьками Сашка, але одного дня його мама нас ощасливила. –
Я коли побачив, що мама за голову взялась, вирішив забрати її до себе. На той час я вже був одружений, а моя Валентина чекала дитину. Оскільки у неї це другий шлюб, і від першого був син, мама була нам хорошою допомогою. Квартиру ми винаймали. Мама старалася встигнути все: і готувала, і прибирала, і за хлопчиком дивилася. Та одного дня я не стримався, і виставив маму за поріг. Після чого зателефонував сестрі
Я коли побачив, що мама за голову взялась, вирішив забрати її до себе. На
Мене везуть до села. Батьки називають це засланням. Початок літа. У мами в сумці варена курка, чорний хліб та огірки. Мене завжди годують перед виходом, але я завжди одразу хочу їсти в поїзді і в коханої хресної Галі. Я і зараз заходжу до неї і відразу хочу їсти. Курка загорнута у газету. Там увечері з бабусею корів зустрічати. Їх видно здалеку, спочатку пилюку, потім стадо. У Зірочки біла пляма на лобі
Мене везуть до села. Батьки називають це засланням. Мені років вісім. Початок літа. Початок
Біля магазину стояла жінка і продавала шкарпетки. Такі собі досить шкарпетки, невміло зв’язані. І дуже великі, розміру сорок сьомого так. Стоїть і несміливо тримає ці лячні шкарпетки в руках. Продає, отже. А інша жінка йшла в магазин, щоб купити курку та хліба. Капусту, буряк купити. І картоплі. І якогось смачного печива до чаю. Їй якраз зарплатню дали
Біля магазину стояла жінка і продавала шкарпетки. Такі собі досить шкарпетки, невміло зв’язані. І
Ні, у таких, як ти, завжди щасливі чоловіки. Євою виявилася жінка з обличчям однієї знайомої з екрану. Знаєте такий типаж жінок, який називає тебе дитинкою і це не прикро, оскільки поруч з ними ти стаєш дитинкою. – Що трапилося, дитинко? – І я захотіла розповісти їй усе своє життя. – Блискавки ось на джинсах, і на спідниці шов розійшовся, і взагалі курс євро, все це у світі і листя у герані жовтіють. І за машинкою сидить Єва, мама всіх дітей. – У яких таких? І полуниця смачніша, і сонце яскравіше
Я взагалі шалено везуча людина. Найбільше мені щастить на людей, а точніше – мені
Вчора в обід зателефонував мій малий Микитка з дому і переляканим голосом повідомив, що «Ми, зовсім випадково – котом клянуся! – розгепали твій об’єктив». Об’єктив стояв на підвіконні і наче нікому не заважав. Але коли вдома дитина і кіт, то в ньому, в будинку, не залишається безпечного місця. Я фотограф. Ну, думаю, повернуся додому – всиплю всім, зараз цей об’єктив коштує 80 тисяч гривень
Вчора в обід зателефонував мій малий Микитка з дому (я частенько працюю без обіду)
Я того дня вийшла з офісу з повним гаманцем, оскільки отримала зарплату. Зайшовши в супермаркет, накупила різноманітних смаколиків та делікатесів, на які завжди не вистачало грошей, хоча ні, не так, Євген просто казав, що це даремна трата грошей. І переступивши поріг дому, зрозуміла: більше так жити я не хочу, і подала на розлучення
Я того дня вийшла з офісу з повним гаманцем, оскільки отримала зарплату. Зайшовши в
Антон був нашою пізньою, і неймовірно бажаною дитиною. З того дня минуло стільки років, а я досі пам’ятаю, як всі відмовляли мене від статусу “мама”. Ні, не тому, що не любили мене. Навпаки, дуже хвилювались за мій стан, оскільки всі професори, і світили медицини, забороняли це робити. І ось за чотири дні до мого сорокаріччя, на світ з’явився наш Антон
Антон був нашою пізньою, і неймовірно бажаною дитиною. З того дня минуло стільки років,
Від Дідуся завжди пахло свіжою сосновою стружкою. Тоді Дід ​​спитав мене, ким би я хотів бути. І моя юність відповіла, що я хотів би бути метеликом. Дід відповів, що тоді він буде великим метеликом, який мене захищатиме. Я приїхав додому і дуже довго ревів, дорослий дядько, стояв на балконі і просто ревів. Прилетів нічний метелик і сів мені на руку. Я намагався його струсити, але метелик тримався міцно
Від Дідуся завжди пахло свіжою сосновою стружкою, і цим запахом, який ні з чим
Два тижні вже минуло, а я так і не зрозуміла, що то було. Чи спитати у сина Тараса? Приїхали ми з чоловіком у справах здоров’я на три дні у столицю, зупинилися у сина й невістки. З собою як годиться – курочку, яйця, молочку, сало .все домашнє. Як поснідати лише вівсянкою на воді і діти на роботу поїхали, я заглянула до холодильника, не втрималася
Приїхали ми з чоловіком у справах здоров’я на три дні у столицю, зупинилися у

You cannot copy content of this page