iBilingua

Так не годиться, мамо, – сказав Ромашка, коли в котрий раз переступив поріг старенької маминої хати. – Ти до Катерини в гості їздила? Їздила! А до мене все часу немає. – Нічого не поробиш. Прийшлось Стефі вдруге в місто їхати. Двері відкрила щаслива невістка. – Ромчику! Мама приїхала! – Той вийшов з ванної кімнати. – Мам, я хвилинку. Ще трохи залишилося речей допрати. – Стефа ледь не впала

Так не годиться, мамо, – сказав Ромашка, коли в котрий раз переступив поріг старенької

життєві історії 0

Мама Вадима живе і працює в Італії вже багато років, але мені соромно вимагати від неї грошей на квартиру. Мої ж поблизу живуть, і жодної копійки внукам не дали. Скільки разів я просила маму, щоб та з’їхала жити до бабусі з дідусем, а нам, молодій сім’ї, квартиру віддала. – Ні, і все. Це навіть не обговорюється. Мені ще й п’ятдесяти немає. Може і я своє щастя зустріну. – Та яке там вже щастя?

Я б так зі своїми дітьми не вчинила. Мама Вадима живе і працює в

життєві історії 0

Ми з подругою Олесею сусідки. Живемо в одному селищі. У нас один будинок на дві родини. Половина – моєї родини, половина її. Входи, звичайно, різні. Ми з нею давно дружимо і заміж практично в один день виходили. Тільки мій чоловік мене покинув з сином, а Олесин так і живе з нею. Богдан, моє життя

Ми з подругою Олесею сусідки. Живемо в одному селищі. У нас один будинок на

життєві історії 0

“Дякуючи” мамі, у мене тепер третя дружина. В свій дім я її не пускаю. Хватить з мене. – Вона явно тобі не підходить. Хіба не бачиш, як інші чоловіки на твою дружину заглядають. – кожного дня по телефону наголошувала мені про Наталку мама. – Я б на твоєму місці перевірила, чи твої ці близнята. Там зовсім нічого твого нема, – говорила про другу дружину Вікторію. А я, незважаючи на те, що любив, повірив мамі

Чоловіки, будьте розумними! “Дякуючи” мамі, у мене тепер третя дружина. В свій дім я

життєві історії 0

Мамі зараз 56 років. Близько 12 років тому вона розлучилася з моїм татом, шлюб з яким не був щасливим. Разом вони прожили довго, проте батько багато зловживав, не любив і не вмів заробляти гроші, і сім’я з двома дітьми залишалася повністю на мамі. Їй доводилося працювати на двох, а то й на трьох роботах, щоб ніхто ні в чому не потребував

Мамі зараз 56 років. Близько 12 років тому вона розлучилася з моїм татом, шлюб

життєві історії 0

Наш син Микита нарешті зробив пропозицію своїй дівчині, разом живуть у нас третій рік. Але не поспішайте радіти за молодих і за нас. Коли він привів Галю до нас – вся наша сім’я пила валер’янку. Їй 19 років, зросту 140 см, вага 70 кг, вся спина, руки і ноги в яскравих тату, без освіти, початківець-майстер манікюру-педикюру, не знає основ борщеваріння і унітазомиття, з приданого – ручна пластмасова кавомолка і 79 подруг. Але ж її треба буде прописати у себе, ніякого контракту шлюбного не буде, а він машину купувати зібрався і квартиру розширювати з нашою допомогою

Наш син Микита нарешті зробив пропозицію своїй дівчині, разом живуть у нас третій рік.

життєві історії 0

Сиджу в легкому заціпенінні, не можу зрозуміти, що зі мною не так. Оце зустріла колишнього однокласника дмитра, з яким вчилися 35 років тому. Зовні він майже не змінився – ну, наїв щоки, деяку солідність в фігурі – таке буває з чоловіками. Але найдивніше було ось у чому. Він…

Сиджу в легкому заціпенінні, не можу зрозуміти, що зі мною не так. Оце зустріла

життєві історії 0

Я і не знаю тепер, чи виходити заміж за Максима. Все було гаразд. Його батьки розлучені, з мамою ми познайомилися ще минулого року, а це вибралися до батька в інший район. Ну, все добре, повечеряли, потім фільм всі вирішили подивитися, Вадим Петрович дістає такий з шафки оце, кілька видів, і вони такі хрум-хрум удвох. Я ледь зі стільця не сповзла

Мені 27 років, моєму обранцю Максиму 31. Зустрічаємося майже два роки, збиралися оце розписатися,

життєві історії 0

Йти треба вчасно. Це несамовите чіпляння за роботу у віці за 70. Воно може бути небезпечним. Важко подивитися реальності в очі і визнати – “Я ж старий, я не можу справлятися зі своїми обов’язками так, як раніше, мені важко. Пора йти”. Свекруха Марія Остапівна на мене як на дитя нетямуще подивилася, звикла борщі варити і кекси пекти і всіх ними загодовувати, втручатися в життя своїх уже дорослих дітей

Йти треба вчасно. Це несамовите чіпляння за роботу у віці за 70… Воно може

життєві історії 0

Сільські жінки йдуть в засвіти, як квіти. Без метушні, тихо і гідно. Вони працюють, поки можуть, а коли вже зовсім ослабнуть, душа починає готуватися до зустрічі з незвіданим краєм, “де немає ні гіркоти, ні печалі, тільки вічне життя”. Відкладають гроші, готують одяг, кажуть, який образок вкласти їм в натруджені руки. Діти починають приїжджати частіше, кликати до себе. “Коли йдемо по черешні, Ганно?”

Сільські жінки йдуть в засвіти, як квіти… Без метушні, тихо і гідно. Вони працюють,