iBilingua

– На квартиру рота навіть не роззявляй, внучці залишу! – постановила бабуся. Його можна зрозуміти: або він буде чекати багато років завершення життєвого шляху 44-річної мами, щоб успадкувати від неї половину половину квартири, або куплена квартира буде вважатися спільно нажитим майном. Зараз мама живе «щасливо» зі своєю свекрухою. Так само «щасливо», як жила я в одній квартирі з її чоловічком. Справедливо?

Мама вийшла заміж. Порадіти б за неї треба, але її чоловікові всього 29 років

життєві історії 0

– Ось якби мій Любомирчик таки женився на попередній дівчині, то не потрібно було б так важко працювати, вона вже “укомплектована” була, і машина і квартира, не те що біля тебе, треба з ранку до ночі “пахати” – бідненький. – сказала мені свекруха, коли на вихідних без попередження приїхала до нас в гості. – Я тоді не стрималася, і наговорила їй у відповідь лишнього, але ні про що не жалію. Так їй і треба!

– Ось якби мій Любомирчик таки женився на попередній дівчині, то не потрібно було

життєві історії 0

Заміж за Володю я виходила, маючи у власності свій, досить таки хороший автомобіль. Батьки постаралися, і за успішність подарували на повноліття. Чоловік ще тоді пожартував: “О, як добре! Не будеш мою випрошувати”. Того дня Володя прийшов з роботи без настрою, щось там у нього не ладилося, і він видав “геніальну”, на його думку ідею. Чесно, в мене був ступор

Заміж за Володю я виходила, маючи у власності свій, досить таки хороший автомобіль. Батьки

життєві історії 0

Я була на цьому весіллі, тому бачила все на власні очі. Батько з матір’ю Олесі та новоспеченому зятю, вручили ключі від двокімнатної квартири. Правда, не в новобудові, але і то добре. Свати ще на торжестві все ніяк не могли вгамуватися, чому їх сина ще там не прописали, що так не чесно. – Бідненький Павло там хороший ремонт зробить, нові меблі купить, а вони його раз, і “за борт”

Я була на цьому весіллі, тому бачила все на власні очі. Батько з матір’ю

життєві історії 0

Вітя прекрасно знає, як я хочу постати перед рідними у весільній сукні, але нічого для цього не робить. – Ми не можемо собі дозволити відгуляти навіть скромне весілля, поживаючи на орендованій квартирі. Треба спершу свою купити, а потім про таке думати!, – вже три роки говорить мені благовірний. Звісно, мені також в цих умовах не комфортно, але я хоча б стараюсь щось робити, а чоловік тільки те й робить, що в танчики грає

Вітя прекрасно знає, як я хочу постати перед рідними у весільній сукні, але нічого

життєві історії 0

Я розумію, Олені справді важко одній виховувати сина, але про це потрібно було думати раніше. – Мені на роботі путівку до Одеси дали. Не посидите з Дмитриком дві недільки? Хочу одна з’їздити!, – сказала рідна сестра мого чоловіка. Ми погодилися, але лише через те, що не знали всієї правди. Батьки Миколи не бачать в цьому нічого поганого, але ж дитині потрібна мама. Ви собі не подумайте – Дмитрик у нас вже майже пів року

Я розумію, Олені справді важко одній виховувати сина, але про це потрібно було думати

життєві історії 0

Я одразу ж помітила, що бабуся Софійки зайшла в групу без настрою. Вона трохи постояла, зібралась думками, а потім сказала. – Тетяна Іванівна, а можна на вас на хвилинку!, – я була готова до будь-якої розмови, але не до такої. Не повірите, але Софійка, хоч і дівчинка, та сама кого завгодно різних “словечок” навчить, до чого тут хлопчики?

Я одразу ж помітила, що бабуся Софійки зайшла в групу без настрою. Вона трохи

життєві історії 0

Юля працює програмістом в хорошій компанії. Заробляє пристойно, мені такі гроші й не снилися, але при тому виглядає, як сіра мишка. Так, вона, можна сказати, виховує без чоловіка дочку, але їй допомагає мама. Живуть вони також всі разом, тому на оренду квартири гроші не йдуть. Недавно прогулювались ми з нею по торговому центру. – Купи собі цю сукню, – сказала я. – Ні, у мене немає грошей. – Мене це спантеличило

Юля працює програмістом в хорошій компанії. Заробляє пристойно, мені такі гроші й не снилися,

життєві історії 0

З Іваном ми вже третій рік живемо в столиці. Навіть зуміли придбати своє житло, ще й в досить хорошому районі. Дітей в нас поки немає, тому дві кімнати нам в сам раз. В понеділок чоловік прийшов з роботи, а я рада старатися, оголосила йому про приїзд рідні. – Ні-ні! В жодному разі! Навіть не думай! Знаю я твоїх родичів, кажуть на два-три дні, а зупиняються на місяць. Скасуй, а то я на порозі стану, і не пущу!

З Іваном ми вже третій рік живемо в столиці. Навіть зуміли придбати своє житло,

життєві історії 0

Після весілля ми стали жити в квартирі свекрухи. Ольга Петрівна розлучена, мій чоловік її єдиний син. Більше того, на той час вона працювала в іншому місті, тому квартира пустувала. Зі свекрухою у нас чудові відносини, єдине, що мене злегка дивувало, це її мама, бабуся Василя. Жила вона через два будинки від нашого, тому приходилось частенько туди заглядати, або ж навпаки, вона до нас. Так сталося і того дня

Після весілля ми стали жити в квартирі свекрухи. Ольга Петрівна розлучена, мій чоловік її