Надіслала я чоловікові повідомлення з Єгипту: «Діти у бабусі, забери, і не тримай на мене зла!» Насправді моя проблема в тому, що я втомилася. У нас із чоловіком двоє дітей, я фізично і морально не справляюся з цим, бо треба кожного зібрати, нагодувати, прибирати, стежити, умовляти заснути вночі. Словом, роблю все можливе, щоби спокійно існувати, але не жити. Я стільки разів просила допомоги у коханого чоловіка! Розповідала, як тяжко
Насправді моя проблема в тому, що я втомилася. У нас із чоловіком двоє дітей,
Іванна якраз стояла в супермаркеті і розуміла, що у неї просто не залишилося грошей на фрукти, які так любить хвора мама. Особливо їй подобалися кисло-солодкі мандарини, про які жінка останні три місяці лише мріяла. Єдиним джерелом їх доходу була мамина пенсія. Іванна відкрила гаманець і вишкребла всі дрібні гроші, зібралося 3 гривні. Вона зважила один мандарин, вийшло 6 гривень
Іванна стояла в супермаркеті і розуміла, що у неї просто не залишилося грошей на
Богдана наготувала борщу, заповнила морозилку пельменями та котлетами, напекла пирогів та погладила половину сорочок Сергія. – Не тужи, любий! Я скоро повернусь! Вже на вихідних проведемо час удома разом! – потріпала вона по щоці чоловіка. Той засмутився і швидко вибіг у спальню. А коли Богдана повернулася з відрядження, чоловік забарикадувався у квартирі, тоді Богдана викликала зварювальників
Богдані зовсім не хотілося їхати у це відрядження. Вона ще толком від свят не
Ніна степанівна підходила до паркану дитячого садочку, чекала, плакала… Дивилася крізь паркан на свою маленьку онучку. Оце і все її щастя. Біля цього дитячого садка Ніна Степанівна гуляла часто разом з вірним другом – собакою. Ніна Степанівна була дуже дорого одягнена, завжди доглянута та накрохмалена. Жінка з’являлася біля паркану саме тоді, коли діти виходили на прогулянку. – Синочку, але може хоч на годинку. Давай її іграшками підкупимо, щоб матері нічого не сказала? – Ви для неї поїхали у відрядження
Ніна степанівна підходила до паркану дитячого садочку, чекала, плакала… Дивилася крізь паркан на свою
Наша сестра Анна добре в столиці влаштувалася. Ну доглядала вона там за якоюсь жінкою, тому ця Іванна Йосипівна і переписала на неї свою двокімнатну квартиру. Можна сказати, що ці квадратні метри їй просто наголову звалилися. Це ж не така вже й важка робота, за лежачою доглядати. Нам тут у селі було куди складніше. Анна повинна нам допомагати. Ну добре, не нам, але ж своїх племінників може “прихистити” на деякий час
Наша сестра Анна добре в столиці влаштувалася. Ну доглядала вона там за якоюсь жінкою,
Іван навіть не зрозумів, що мені було неприємно побачити таку картину. Я стільки часу провела на кухні, готуючи плов за своїм фірмовим рецептом. – Моя мама завжди казала, і каже до тепер, що справжній чоловік повинен їсти м’ясо. Я ж не пташка, щоб рис з тарілки видзьобувати. Рис ти сама з’їси. Вам, жінкам, це тільки на користь. Моя мама завжди так робила. Я м’яско, вона кашку. І всі задоволені, а головне – ситі
Іван навіть не зрозумів, що мені було неприємно побачити таку картину. Я стільки часу
Мама з татом в свої 60 нічого не хочуть міняти. – Ми вже старі. Нам нічого не треба. – Пів року тому привезла їм шампуні, бальзами, пахуче мило, і ще всякі дрібниці. Недавно приїхала в село, і випадково відкрила дверцята в шафі, а там, сюрприз, все запаковане стоїть і пилякою припадає. – Та нам не треба! – Мам, ну мені ж не дуже приємно це бачити! Я ж для вас стараюся. Це саме було і з путівкою до Моршину. – Куди нам старим в таку красу їхати
Мама з татом в свої 60 нічого не хочуть міняти. – Ми вже старі.
Катя раніше й не помічала цього хлопця із сусіднього відділу. Швидше за все, він з’явився у них нещодавно. Хоча хто знає, адже тільки після розлучення з колишнім чоловіком вона почала звертати увагу на решту чоловіків. Ерік був напрочуд ввічливим з жінками, десь навіть послужливим. І дуже симпатичним
Катя раніше й не помічала цього хлопця із сусіднього відділу. Швидше за все, він
Повернувшись із заробітків, на порозі власного будинку Надя побачила незнайому привабливу жінку. Вона потрапила до інтелігентної та доброї італійської родини, яка всіляко допомагала і підтримувала свою помічницю. Платили вони дуже пристойно та вчасно. Єдиною умовою було – завжди бути на місці і не розголошувати те, що відбувається у домі. Заробітки радували. Квартиру дочці, чоловіку – машину та трактор. Їхала найдешевшим автобусом, щоб заощадити
У Надії підростало дві доньки. З роботою не ладналося, чоловік намагався з останніх сил
Аня працювала на заводі не перший рік, була звичайним рядовим бухгалтером. В особистому житті Ані не щастило — два шлюби, які обоє закінчилися розлученням
Аня працювала на заводі з кіньми не перший рік, була звичайним рядовим бухгалтером. В

You cannot copy content of this page