iBilingua

У нас з Юрієм народилося троє дітей. Чоловік старався, працював. І я це бачила. Але на зарплату простого залізничника важко годувати й утримувати 5-тьох людей, як не крути. Навіть якщо заощаджувати, відмовляти собі в багатьох речах – Єгипет вам не світить. Діти іноді плакали, що їхні однокласники вже мають те чи інше. Що одягнені вони всі краще. А що я могла їм відповісти? А коли Юрія підвищили на роботі, він пішов від нас. Просто одного разу не прокинувся. З того моменту все було на мені. Слава Богу, діти на той час підросли і все розуміли. Допомагали мені з домашніми справами, намагалися якось підбадьорити, підтримати. Я довго намагалася оговтатися, знайти якийсь «чудо-підробіток», але це все нічого не давало. І тоді подруга порадила мені облишити всі ці марні спроби і виїхати за кордон. Квартиру залишити на дітей і мою маму. Разом якось проживуть. А там і я зароблю і повернуся. Так я, власне, і зробила. Полетіла в чужі краї на 12 довгих років. І ось накритий великий стіл

У нас з Юрієм народилося троє дітей. Наша сім’я не була дуже багатою. Чоловік

Без рубрики 0

Так, нехай я погана, але я категорично проти забирати до нас свекруху, яка втратила житло! До дочки в Америку її, в будинок старості – куди завгодно, але на мої голову і плечі. Свекруха давно вже вийшла на пенсію, але ще й «нагострила лижі» залізти мені на шию. І мені така картина абсолютно не влаштовує. Я пам’ятаю той день, вона приїхала вся радісна, захекана-закохана. Ми поставили чай, поки вона все нахвалювала свого нового кавалера. Він був молодший за свекруху на 2 роки, колишній спортсмен, високий, міцний, «як дубок». «Дубок», звичайно ж, миттю у неї прописався

Так, нехай я погана, але я категорично проти забирати до нас свекруху, яка втратила

життєві історії 0

Я не люба бабуся, бо не дарую золота, прикрас, дорогих іграшок. Мені всього 62 роки і теоретично я можу поїхати ще на заробітки до подруги в Італію. Можливо, хоч тоді я даватиму достатньо своїм дітям і онукам грошей і подарунків, і мене знову любитимуть? Добре хоч, я знайшла “заначку” чоловіка в сейфі, якраз на випадок, якщо з ним щось мало статися. Ці гроші, та ще й рахунок у банку. Моя сваха Тамара прийшла на весілля вся в золоті та хутрі, вдавала з себе королеву

Я не люба бабуся, бо не дарую золота, прикрас, дорогих іграшок. Мені всього 62

життєві історії 0

Ще кілька днів тому я була заміжня і мала чудову родину, але мені просто вказали на двері! Прожила зі своїм чоловіком Петром 7 років, щоб він мене покинув! Та ще й не просто покинув, а залишив одну з дитиною, вигнав до батьків? І я ж не зрадила! Коли мій Пєтька зробився великим начальником, став командувати не тільки у себе на фірмі, а й удома, в сімейному колі. Я це як могла терпіла. Будинок ми маємо великий, приватний. Чоловік мій нахватався від своєї матері всієї цієї нафталінової нісенітниці і теж почав мене докоряти за те, що хоче поїсти домашньої їжі. Свекруху таке рішення не влаштувало. Вона одного разу мені так і сказала: «Ти, Олено, ледащо»

Ще кілька днів тому я була заміжня і мала чудову родину, але мені просто

життєві історії 0

Я з перших слів відчула, що Наталя ображена, і не помилилася. А “виною всьому” був мій брат. Виявляється, Назар, поки та байдикує, бо ніде не працює, виконує всю хатню роботу. В цей раз він не встиг приготувати сніданок, а Наталі це не сподобалось. Мій брат гарно заробляє, щоб забезпечити гідне життя цій дамі, а вона ще й носом крутить. Мабуть, я таки поїду до них до Києва на серйозну розмову, до того ж привід гарний є – ювілей у братової!

Я з перших слів відчула, що Наталя ображена, і не помилилася. А “виною всьому”

життєві історії 0

В мене є братик з особливими потребами, тому мама Кирила робила все для того, щоб до весілля не дійшло. “У вас може такий же на світ з’явитися! Ти до цього готовий? Бо я ні!” Та ніхто не став на заваді нашому коханні, а в зазначений термін я привела на світ здорового синочка. Аж тут новина, моя свекруха від другого чоловіка чекає дитину. Важко це писати, але карма таки її наздогнала!

В мене є братик з особливими потребами, тому мама Кирила робила все для того,

життєві історії 0

Сину я сказала, що з квартири ми можемо їм все віддати, бо виставляли її на продаж, щоб доробити все по будинку і подвір’ї. Але невістка наш дар не оцінила. “Якби мої батьки ще не оплачували кредит з весілля, вони б мені точно допомогли з меблями, але новими. Нам ваші старі не потрібні”. “Та ради Бога, Юля, я виставлю на продаж і ще й грошей зароблю. Хотіла ж як краще. Меблі нові, добротні, і техніка вся в хорошому стані”

В нас з чоловіком така позиція, що дорослі діти повинні самі давати собі раду.

життєві історії 0

Максим не раз закидає такі фрази, що я не одна така, і повинна мовчати. Його мама те ж саме: “Коли Максимко народився, я встигала все, і навіть тримати господарку. А ти постійно втомлена і не маєш часу, щоб чоловіка достойно з роботи зустріти”. Та коли ми одружувались з Максимом, то все виглядало геть інакше. Максим тоді мені видавався справжнім чоловіком

Моя свекруха постійно наголошує мені на тому, що я маю балувати свого чоловіка, лише

життєві історії 0

Антон вже декілька років гарує на заробітках в Німеччині. Причина поїздки – заробити грошей і доробити все по дому, в тому числі і поміняти покрівлю, яка давно в поганому стані. Та Ірина всі гроші, які той висилав, пустила в інше русло. І ось недавно подруга прийшла до мене вся в сльозах. Як тепер вона має з цього вилізти, я не знаю, але чим могла, я допомогла, хоча знаю, що не скоро мені Ірина ці гроші поверне

Антон вже декілька років гарує на заробітках в Німеччині. Причина поїздки – заробити грошей

життєві історії 0

Дочка попросила мене приїхати на тиждень, щоб допомогти з дітьми, бо Андрій по роботі у відрядження поїхав. Мене відразу ж щось всередині кольнуло. Ну не чисто тут. Ніколи мій зять по відрядженнях не їздив, а тут на тобі. Я про своє занепокоєння Руслані не сказала, але думаю, шило з мішка таки вилізе. Як тільки вона бідненька тих трьох дітей на ноги ставитиме. Не думає вона про майбутнє. Я то гроші на “чорний день” вже давно відкладаю

Як тільки вона, бідненька, тих трьох дітей на ноги ставитиме. Не думає вона про