iBilingua

Ми і прибирали в домі і готували їсти і на городі пару картоплин садили, щоб не заростав. Завжди тітка говорила, що за моє добре серце свою хату перепише на мене. Але сталося так, що відійшла вона від нас раптово. Після прощання я почала готувати всі документи по хаті, але тут з’явилася Наталя. – Я також, як і ти, маю повне право претендувати на цей будиночок. Я все життя в невістках. Ти ж не знаєш, як це. Тому тепер від свого даху над головою я не відмовлюся. Ти ж маєш де жити. Твоя батьківська хата, а моя тітки Олі буде

Мене з сестрою виховувала бабуся, але її рано не стало, і за цю справу

життєві історії 0

Ми то скоро переїдемо від Софії Олександрівни, бо ремонт наш добігає завершення, але я й гадки не маю, що далі робити в плані спілкування з ріднею чоловіка? Адже цей час, що ми живемо у його мами, не був для мене солодким, а зовиці тепер обидві дуже налаштовані проти мене. Переїхали ми, я одразу влаштувалася на роботу і сина віддала до садка. З перших днів життя у свекрухи я зустрілася з недоброзичливим ставленням мами Кості і його сестер до мене і моєї дитини. Мої батьки дуже добре нам допомагають і фінансово, і продуктами. Але тим не менш, готування та прибирання будинку свекрухи повністю лягло на мене. Його мати почала частіше кликати в гості свою старшу непрацюючу доньку, яка жила в нас тижнями. Ніхто мені з прибиранням і готуванням на таку велику родину навіть не збирався допомагати. А тепер ця сестра поселила у Софії Олександрівни свого непрацюючого 20-річного сина на тих самих умовах. Я відмовилася готувати на всіх і тепер я готую тільки на себе, чоловіка та свою дитину

Ми то скоро переїдемо від Софії Олександрівни, бо ремонт наш добігає завершення, але я

життєві історії 0

Мити підлоги в будинку свекрів я не маю ніякого бажання. У мене взагалі настав час пожити для себе. Свекрам моїм – 92 і 83 роки, свекор старший. Мій Вадим – єдина пізня дитина. Але люди, мені вже самій 51, і я не маю бажання за ними доглядати! Вони все життя жили для себе, допомоги ми від них не бачили. Живемо ми в районному центрі, доглядальницю найняти – і не в традиціях, і не дуже по кишені. А я не маю бажання доглядати свекрів, а Вадим вже сам не справляється. Чоловік хоче, щоб ми перебралися до його батьків і турбувалися про них цілодобово. Продавати свою квартиру, щоб купити спільну з чоловіком поблизу свекрів теж не варіант

Свекрам моїм – 92 і 83 роки, свекор старший. Мій Вадим – єдина пізня

життєві історії 0

Ввечері дивлюсь, подружка мою маму позначає у фейсбуці: “Це був неймовірний виступ!” І локація, хоч я її і без підпису знаю: “Львівська опера”. То як з онучкою посидіти, то ногу скрутило, а як в театр з подругою, то на раз-два-три. Я не стрималася і сказала, що шукаю нянечку для Евелінки, бо не даю собі сама ради. А мама мені знаєте що сказала? “А чого ти не сказала, що готова за це мені гроші платити?”

Моя мама була готова сидіти з онучкою лише за гроші. Так просто їй не

життєві історії 0

Сергій був хорошим сином, добрим, уважним та працьовитим. Жалів нас з чоловіком, та в усьому допомагав. Кажу був, поки не зустрів свою Лесю. А якщо точніше, поки Леся не обкрутила нашого Сергійка, бо вона була старшою від нього і в чоловіках дуже добре обізнана. Живуть молоді окремо. Після декрету Леся на роботу так і не вийшла, хоча медичний працівник в селі дуже цінується. Але і це не найгірше. Сльози так і котяться горохом. За що нашому Сергійку таке? Може то й ми в тому винні, хто його зна!

Сльози так і котяться горохом. За що нашому Сергійку таке? Може то й ми

життєві історії 0

Чомусь моя свекруха вирішила, що раз ми будемо жити з нею, поки тириває ремонт у нашій новій квартирі, то я буду готувати, прасувати, прибирати. Але я при надії, насолоджуюсь життям, харчуюся правильно і чоловік їсть те саме що і я. Я Тарасу не забороняю їсти мамині страви, якщо вони приготує, але сама я цього не збираюся робити. Ми Галині Вікторівні платимо 5 тисяч гривень на комунальні, мої батьки привозять продукти з огороду і домашнє молоко, мʼясо. Я ж не проти щоб вона готувала з них і їла! Ми живемо третій місяць з мамою чоловіка, але я вже не витримую. Вчора знову до мене з запитаннями: чому нічого не приготувала? Чому не пропилососила? Але у мене до мами чоловіка ті самі запитання!

Ми з Тарасом познайомились, коли нам було по 27, але одружуватися не спішили. Ми

життєві історії 0

Серед тижня в сина був день народження. Я знала, що вони святкувати не будуть, тому й запросила Володю з невісткою до нас. Цілий день ми з чоловіком їх чекали, а потім сіли до столу і самі ці реберця їли. Того вечора я Володі не дзвонила, а вже наступного дня я дізналася, що вони були у моєї свахи на дачі – шашлики смажили. “Мам, я думав, ти жартувала з тим запрошенням! Але не хвилюйся, ми гарно день провели”. Образливо, до глибини душі!

Серед тижня в сина був день народження. Я знала, що вони святкувати не будуть,

життєві історії 0

В п’ятдесят років мій Тарас зібрав речі і пішов, на прощання сказавши, що він ще досить молодий, щоб марнувати своє життя зі вже не надто “свіжою” жінкою. Пішов він до молодиці і я це прекрасно знала. Містечко в нас невелике, тому кожен другий знав, як Тарас зі мною обійшовся. Та минув час і колишній почав проситися назад, прикриваючись дітьми. “Скоро весілля в дітей підуть. Їм буде незручно, що батьки розлучені. Давай почнемо все з початку”. В ту ж мить я зателефонувала дочці в Лондон і сину в Київ

В п’ятдесят років мій Тарас зібрав деякі речі і пішов, на прощання сказавши, що

життєві історії 0

Так вийшло, що я одружився з прекрасною жінкою. Мою дружину звуть Михайлина, я її дуже кохаю. Але вона не подобається моїм батьками, мама навіть не спілкується з Михасею. Дружину це так засмучує, що вона каже, що ми можемо навіть розійтися через це. А вся справа в тому, що мені 27 років, а моїй коханій 38. Наші батьки приблизно ровесники. Дітей ми поки що не маємо, але плануємо, коли купимо своє житло. Ми з дружиною дуже любимо один одного, живемо на орендованій квартирі. Ми живемо разом вже три роки, одружені офіційно. З моїми батьками живемо за 20 хвилин їзди машиною. Проблема в тому, що моя дружина дуже сильно засмучується через те, що моя мама з нею не спілкується по телефону, не дзвонить першою, а на мене Михася ображається, що я нібито нічого не роблю, щоби щось виправити

Так вийшло, що я одружився з прекрасною жінкою. Мою дружину звуть Михайлина, я її

життєві історії 0

В селище на прохання бабусі я не повернулася, адже поїхала в місто працювати якраз для того, аби її і їх всіх утримувати – особливо бабусю й моїх багатодітних сестер, допомагати мамі. З дитинства я розуміла, що одного разу на мене ляже величезна відповідальність – фінансове утримання своєї сім’ї, оскільки мої сестри мають по 3-4 дітей і і допомогти чимось мамі чи бабусі не можуть, самі ледь кінці з кінцями зводять, постійно в декретах. Сьогодні бабуся заявила, що впустила до себе в квартиру жити чужих людей, які нібито доглядатимуть її. Я з ними говорила, це звичайні хитруни, які ось-ось виманять з бабусі останні гроші і сили. Вони добре влаштувалися і напевно розраховують на отримання частки у квартирі, а може й отримання всього її майна

В село на прохання бабусі я не повернулася, адже поїхала в місто працювати якраз