iBilingua

Дуже я хотіла нову мультиварку, бо моя улюблена багаторічна помічниця нарешті після 6 років безперервної праці нарешті не витримала і зламалася. Скажу чесно – я дуже нила, бо не звикла жити без неї, а купити хорошу нову фінанси нам не дозволяли. Я не працюю після вторгнення, у чоловіка теж в два рази зарплата скоротилася. А з двома дітками моя мультиварочка була для мене просто незамінною паличкою-виручалочкою: я в ній і варила, і тушкувала, і пекла, і на пару страви готувала. І ось свекруха Тамара Василівна за три місяці до мого дня народження мені каже: – Оленко, ми подаруємо тобі нову мультиварку, не купуйте самі

Дуже я хотіла нову мультиварку, бо моя улюблена багаторічна помічниця нарешті після 6 років

життєві історії 0

Сестра чоловіка зі мною тепер не спілкується, бо я наступного ж дня після дня народження нашого синочка наказала чоловіку віднести їм назад те, що вони подарували Дмитрику. Мені пірʼя по хаті і покльовані меблі не треба, красно дякую. Знала б, і не запрошувала зовицю

Сестра чоловіка зі мною тепер не спілкується, бо я наступного ж дня після дня

життєві історії 0

Сину і невістці я лишила свою квартиру і переїхала жити в село. Я почала життя з нуля, бо терпіти таке ставлення від найрідніших людей – не могла. Репетиторство моє, їй бачте, заважало жити. А те, що ця квартира моя, і я маю право робити все, що захочу, нікого не хвилювало. Коли не стало мого чоловіка, син сказав, що буде мене захищати. Та замість того Ігор привів в дім – когось з рогами

Сину і невістці я лишила свою квартиру і переїхала жити в село. Я почала

життєві історії 0

Я дуже після цього в дочці розчарувалася. Я все життя її берегла, як зіницю ока. Вона хотіла йти вчитися на художника, але ми з батьком зуміли Олю переконати, що це не професія для жінки. Поступила вона вчитися на бухгалтера, з цією професією її будь-де візьмуть, до того ж, з математикою вона була на “ти”. І ось після літа, коли вона отримала свої перші гроші, підробляючи в піцерії, я дочку не впізнала

Я дуже після цього в дочці розчарувалася. Я все життя її берегла, як зіницю

життєві історії 0

Моя невістка на то весілля ну так вже визбирувалася. І манікюри і педикюри, потім і на брови поїхала. З сукнями не могла опреділитись і дві викупила. А в четвер дивлюсь, знов кудись збирається. Я її питаю: “Що, мало суконь викупила?” А вона мені: “Вії нарощувати їду”. Ну обліпила себе, ніби принцеса заморська. І тут я не витримала і спитала, в чому ж мій син на ту забаву піде. Відповіла мені невістка так, що прийшлось до свахи дзвонити

Моя невістка на то весілля ну так вже визбирувалася. І манікюри і педикюри, потім

життєві історії 0

Я з великого обласного центру, з Вінниці, але живу у сім’ї чоловіка. Переїхати в окрему квартиру ми не можемо, бо у Максима похилого віку батьки, ми їх доглядаємо. У мене дуже погані стосунки зі свекрухою і після народження дитини вони набагато погіршилися – Діанка стала ще одним предметом розбрату. Наприкінці вересня моя допомога батькам вже не буде потрібна і мені доведеться повертатися до чоловіка. І мене від усвідомлення цього факту “тіпає” вже тиждень. Бо в тій квартирі немає просто спокійного життя. Щодня чвари. Прокидаюся щоранку: то чоловік на мене накричить, то свекруха, то вони разом на мовчазного діда у візку або одне на одного, або всі на всіх. Те, що батько чоловіка у візку не зачиняється в санвузлі, мене не турбує

Я з великого обласного центру, з Вінниці, але живу у сім’ї чоловіка. Переїхати в

життєві історії 0

Я недавно в магазин бігла за кришками, бо огірків стільки вродило, що не встигаю консервувати. На зустріч мені вийшла Ірина, сваха, як ми колись називались. – Ой, будеш ти зі своєю ще мати! Від кого від кого, а від Ярини я такого не чекала. – Ірино, та що сталося? – Мій Богдан сказав, що з Яриною більше не буде зустрічатись, бо в неї вже є купа кавалерів. А ти знала, про те, де твоя донька зареєструвалася? – Я мало не зомліла. – Де, Ірино, не мовчи! – Мій син випадково туди зайшов і її фото побачив

Люди добрі, мені тепер через цю ганьбу, хоч з хати не виходь. Я не

життєві історії 0

Я втретє заміжня і маю шестеро дітей – від кожного чоловіка по двійко. Дітки всі гарні, здорові. У мене власний будинок і невеликий бізнес – від чоловіків практично фінансово не залежу. Мій нинішній чоловік працює в Чехії і повертатися поки не хоче, зрозуміло чому. Надсилає гроші. А я тут знову закохалася. Він переселенець, має золоті руки – робив мені деякі ремонтні роботи. Любить моїх дітей, ми вже майже рік разом. Але що робити? Він власних дітей не має, то захоче спільних зі мною

Я ще коли ходила в школу мріяла про велику родину. Адже я була у

життєві історії 0

Розлучення, яке я пережила 5 років тому, досі змушує мене стримувати сльози. Досі. Нам було вже за 50. Я перетворилася на робота, який бував лише вдома або на роботі. Всі. Від чоловіка я отримувала величезні аліменти. Недавно він сам прийшов. Але я не відчинила двері, а вийшла до нього. Не хотіла, щоб син побачив батька. Тим більше у такому стані. Володимир дуже змарнів. Виявилось, що так, лишилося йому не так і багато. Тепер Володимир хоче побути кілька днів із нами

Розлучення, яке я пережила 5 років тому, досі змушує мене стримувати сльози. Досі. Нам

життєві історії 0

Скажу одразу: у мене зі свекрухою Розою Василівною геть інші взаємини. Живемо в Хайфі. Дорогою зустріла маму однокласниці моєї старшої дочки. Вона сама українка, вдруге одружена з місцевим. Обоє молоді, гарні, працюють у одній галузі. Він приїжджав в Україну на роботою, так і познайомилися. Так от, думала побалакаємо з нею, а вона каже: “Поспішаю, ще купа справ, а я молодшого сина залишила на свекруху і заплатила тільки за 2 години”

Скажу одразу: у мене зі свекрухою геть інші Розою Василівною взаємини. Живемо в Хайфі.